Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
27 результатів
Результати пошуку
Документ Розробка нового каталізатору переетерифікування жирів та його застосування у промисловості(Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, 2017) Ситнік, Наталія Сергіївна; Демидов, Ігор МиколайовичУ статті узагальнено дані науково-технічної літератури щодо технології переетерифікування олій та жирів, приведено загальну характеристику основних каталізаторів хімічного переетерифікування, використовуваних в олійно-жировій промисловості. Розроблено новий каталізатор на основі гліцератів лужних металів та досліджено його ефективність з використанням тестового жиру – пальмового олеїну.Документ Дослідження можливості видалення з рослинних олій супутніх речовин. Частина 1(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Водолажська, К. Г.; Чумак, Ольга ПетрівнаДокумент Автоматизоване управління процесом одержання сульфатуючого агенту у виробництві поверхнево-активних речовин(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Сабельніков, В. В.; Дзевочко, Олександр МихайловичДокумент Паливо для судноплавства, отримане з вторинної полімерної сировини(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Чернявський, Андрій Володимирович; Григоров, Андрій БорисовичВ статті розглянуто можливість розширення сировинної бази процесу виробнитва моторних палив, зокрема палив для судноплавства, за рахунок використання вторинної полімерної сировини. Встановлено, що дана сировина, яка представлена різними поліолефінами, характеризується відсутністю або досить низьким (до 150–200 ррm) вмістом сірковмісних сполук. Отже, за таким показником як вміст сірки, використовуючи технології термічного або каталітичного піролізу в апараті реакторного типу, з вторинної полімерної сировини можна отримати палива, які за вмістом сірки (0,5 % та 0,1 %, відповідно) будуть відповідати marine gasoil (MGO) або low sulfur marine gasoil (LS-MGO). Експериментально встановлено, що в продуктах термічного піролізу вторинної полімерної сировини міститься до 30–40 % олефінових вуглеводнів, які мають низьку хімічну стабільність та підвищену, у порівнянні з парафіновими та нафтеновими вуглеводнями, гігроскопічність. Такі продукти, з огляду на їх властивості, доцільно використовувати лише як компоненти морських палив. На відміну від цього, продукти каталітичного піролізу (процес відбувався з використанням цеолітного каталізатору ZSM-5) вторинної полімерної сировини навпаки, мають високу хімічну стабільність внаслідок низького (до 3 %) вмісту олефінових вуглеводнів. Але, при цьому, вони містять у своєму складі до 15 % ароматичних вуглеводнів, що не перевищує загально прийняті обмеження на їх вміст у моторних паливах. Визначено, що основним параметром, яким можна регулювати деякі показники якості отриманих продуктів, виступає температура початку кипіння отриманих фракцій. Її збільшення значно знижує гігроскопічність та підвищує температуру спалаху отриманих продуктів. Разом з тим, значно підвищувати цей показник не доцільно, з огляду на зниження виходу цільового продукту (збільшення температури початку кипіння фракції лише на 1 °С призводить до зниження її виходу на 0,275–0,325 %).Документ Використання Fe, Zn та Ni при виробництві морського палива шляхом каталітичного піролізу полімерної сировини(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Чернявський, Андрій Володимирович; Григоров, Андрій БорисовичРозглянуто можливість використання в складі каталізатору піролізу вторинної полімерної сировини, металів Fe, Zn та Ni. Такий підхід дозволяє отримувати частково декарбонізоване та деароаматизоване морське паливо, що характеризується високою окислювальною стабільністю.Документ Підвищення екологічності автомобільних бензинів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Троценко, Олександр Володимирович; Григоров, Андрій БорисовичВ статті розглянуто заходи, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації великих міст, за рахунок зниження шкідливої дії вихлопних газів, що утворюються при експлуатації автомобільного транспорту. Обґрунтовано, що безпосереднє підвищення екологічності автомобільних бензинів є найбільш перспективним підходом щодо зниження токсичності вихлопних газів. Досягти цього підвищення можливо за рахунок зниження в складі бензинів розчинених вуглеводневих газів (C4H10 та ізоC4H10) і металів (Pb, Fe, Mn); полегшення фракційного складу бензинів (зниження температури кін-ця кипіння); зменшення в бензинах вмісту сірки, ароматичних вуглеводнів та олефінів. Зниження цих небажаних, з екологічної точки зору, компонентів, дозволить підвищити якість автомобільних бензинів до прийнятих в Україні, вимог Євро-5, а також значно подовжити термін експлуатації спеціальних каталізаторів, що встановлюються на автомобільний транспорт з метою очищення вихлопних газів. Досліджено вплив на бензинову фракцію (п.к. – 180 °С) та товарні автомобільні бензини А-95, оксигенатів (метилтрет-бутилового ефіру та етилового спирту) і 1,3-діфенілтриазену. Встановлено, що використання 1 % мас. 1,3-дифенілтріазену, в складі прямогоного бензину дозволяє підвищити його стійкість до детонації на 12 пунктів, знизити токсичність вихлопних газів на 24 % за вмістом СО та 17 % за вмістом СН. Визначено, що додавання до товарних бензинів А-95 1,3-дифенілтріазену в кількості 1 % мас., на відміну від оксигенатів, не призводить до змінення випаровуваності бензинів та їх фізичної стабільності. Використання в складі товарних автомобільних бензинів 1,3-дифенілтріазен, завдяки його позитивним властивостям, в майбутньому, дозволить оптимізувати використання інших присадок, зокрема оксигенатів, які сьогодні широко застосовуються в технології виробництва товарних автомобільних бензинів.Документ Проблеми у виробництві сульфатної кислоти в Україні(2020) Семиряжко, Євген Миколайович; Казаков, Валентин Васильович; Дейнека, Дмитро МиколайовичРозглянуті проблеми у виробництві сульфатної кислоти в Україні, що пов’язані з експлуатацію сульфатнокислотних ванадієвих каталізаторів. Встановлені причини температурної дезактивації поверхні ванадієвих каталізаторів за рахунок кристалізації активного компонента.Документ Моделювання та автоматизоване управління колоною синтезу аміаку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Лисенко, Н. І.; Красніков, Ігор ЛеонідовичДокумент Модифіковані жири оздоровчого призначення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Тульнова, В. І.; Гладкий, Федір ФедоровичДокумент Термодинамічні утворення летких сполук благородних металів(ФОП Торубара В. В., 2019) Гринь, Григорій Іванович; Хильченко, Г. С.; Трофименко, Д. О.; Дейнека, Дмитро Миколайович; Авіна, Світлана ІванівнаПроаналізувано термодинамічні реакції утворення оксидних сполук платини, родію та паладію. Установлено, що існування газоподібних оксидів платини в інтервалі температур 1200-1300 °К з точки зору термодинаміки малоймовірні. Найбільш термодинамічно стійкими в цих умовах є оксиди Rh₂O і Rh₂O₃. Існування оксиду паладію (ІІ) в конденсованому стані термодинамічно можливо тільки до температури 1150 °К.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »