Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
80 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Закономірності процесу помірного охолодження органічних матеріалів з фіксованою границею розподілу фаз(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2002) Горбунов, Костянтин ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.08. - процеси та обладнання хімічної технології. - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2002. Дисертація присвячена рішенню задачі теплообміну щодо кріодеструкції органічних матеріалів для отримання теплових навколоразрахункових характеристик процесу, раціоналізації його проведення та вдосконалення кріоінструмента. Запропонована фізична модель процесу впливу кріоінструмента на область, що заморожується, яка дозволяє отримати дані щодо специфіки процесу та механізми переносу теплоти. За допомогою математичного моделювання вирішені одновимірна та двовимірна задачі теплопровідності та отримані залежності часу кріодеструкції від глибини кріонекрозу, що дозволяє прогнозувати процес кріовпливу при кріовтручанні. Вирішена ретроспективна задача відтавання з метою встановлення часу відновлення органічної тканини після кріовпливу до початку хірургічного втручання. Експериментально визначені теплофізичні властивості тканини, що у відомому ступені заповнюють пробіл у реології та носять фундаментальний характер. Розроблений кріоінструмент, що дозволяє інтенсифікувати тепловідведення, що, у свою чергу, призводить до скорочення часу кріовпливу та на (10÷12) % видатку холодоагента. Отримані залежності глибини некроза від коефіцієнту тепловіддачі у критеріальному вигляді, дозволяють проводити параметричні дослідження з метою широкого узагальнення результатів рішення задачі теплообміну при кріодеструкції органічної тканини та прогнозувати процес кріовпливу у різноманітних додатках при використанні широкого спектру кріоінструментів. Розроблена ієрархічна класифікація приладів для отримання холоду.Документ Мікроструктура зносостійкого покриття із включеннями дисперсних фаз(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ситников, Павло Андрійович; Швець, М. С.; Лузан, Сергій ОлексійовичДокумент Аналіз впливу різних факторів при математичному моделюванні конденсаторів змішувального типу(Державний вищий навчальний заклад "Приазовський державний технічний університет", 2017) Круглякова, Ольга ВолодимирівнаДокумент Методичні вказівки до лабораторних робіт та самостійної роботи студентів з курсу "Машини та апарати хімічних, харчових та переробних виробництв". Частина 2. Дослідження теплообмінних апаратів(Видавничий центр НТУ "ХПІ", 2018) Манойло, Євгенія Володимирівна; Пономарьова, Наталія Георгіївна; Моїсєєв, Віктор Федорович; Пітак, Інна Вячеславівна; Васильєв, Михайло ІллічНавчальна дисципліна "Машини та апарати хімічних, харчових та переробних виробництв" належить до спеціальних дисциплін і вивчається студентами денної й заочної форм навчання спеціальності 133 "Галузеве машинобудування". Вивчаючи курс, студенти послідовно опановують інженерні основи методів та показників оцінки ефективного використання машин та апаратів, факторів, що впливають на продуктивність машин та апаратів, методів їх визначення, режимів роботи та галузей раціонального застосування машин, методи експлуатаційних, технологічних та конструктивних розрахунків основних апаратно-процесних одиниць хімічних, харчових та переробних установок і агрегатів.Документ Дослідження енергоефективності будівлі КЗ "Харківська спеціалізована школа №11"(Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського, 2019) Шокарьов, Дмитро Анатолійович; Панасенко, І. С.Документ До питання розраховування газодинамічних параметрів потоку газу в міжнитковій перемичці магістрального газопроводу(Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2008) Фик, Михайло ІллічПредложен аналитический способ учета влияния дросель-эффекта в перемычке многониточного магистрального газопровода при расчете термобарических параметров внутритрубных потоков газаДокумент Енергоефективне керування парогенеруючою установкою(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Рижанков, А. А.; Лисаченко, Ігор ГригоровичДокумент Математична модель деаератора у відділенні водопідготовки для котлоагрегату(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Галлямов, К. С.; Шутинський, Олексій ГригоровичДокумент Вибір ефективних типів насадок регенеративних повітронагрівачів доменних печей(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Кошельнік, Олександр Вадимович; Шапранова, М. М.Документ Методичні вказівки до виконання випускної роботи бакалавра "Тепловий і гідравлічний розрахунок випарника"(2021) Михайлова, Ірина Олександрівна; Литвиненко, Оксана Олексіївна; Тарасов, Олександр ІвановичКоефіцієнт корисної дії енергоблоку (ККД) є одним з головних показників економічності електричної станції. Втрати робочого тіла (пара і конденсату) в циклі електростанції ведуть до погіршення цього показника, які в свою чергу, обумовлюють відповідну втрату тепла. Втрачається робоче тіло в обладнанні і трубопроводі, а також втрачається продувна вода в барабаних котлах. Значну частину цих втрат складають втрати при несталих режимах пуску і зупиненнях, а також в режимі промивання устаткування. За оцінками, внутрішні втрати від витоків становлять на конденсаційних станціях 0,8–1,1 %, на теплофікаційних 1,5–1,8 %. Тому питання відновлення втрат робочого тіла в циклі електростанції є актуальними. В теперішній час на теплових і атомних електричних станціях (ТЕС, АЕС) для поповнення втрат пари і конденсату застосовують випарні установки (ВУ), які являють собою систему поверхневих теплообмінних апаратів з гріючою секцією (випарник і конденсатор випарника) і використовують для отримання вторинної пари з хімічно очищеної води. Пара направляється внутрішнім або зовнішнім користувачам, при цьому зберігається в циклі станції конденсат гріючої пари, який відбирається з турбіни. В методичних вказівках наведено: - огляд літератури випарників, які використовують в енергетичних установках на ТЕС і АЕС; - основні типи конструкцій випарників; - схеми включення випарників в теплові схеми електростанцій; - методика розрахунку випарників для теплових електростанцій; - конструкційний тепловий і гідродинамічний розрахунок випарника; - розрахунок якості отриманого дистиляту.