Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Антиномія письма – голосу в "трьох хвилинах" Лесі Українки(Enigma corporation, 2022) Гайдамачук, Ольга ВолодимирівнаThe article is devoted to the analysis and interpretation of the hidden and still unexplored antinomy of the writing and the voice in Lesya Ukrainka’s philosophical dialogue "Three Moments". This antinomy is conducted through all three moments, and, therefore, is not accidental. Each of the three moments continues in its acoustic space with the corresponding audio accompaniment, which determines the goal – to analyze the intonation structure of the poem. Club, prison, emigration – the space of moments of a different "intonation crisis" of Girondist, who wants, but can not write for different reasons. The letter itself ultimately brings him doom (from the letters of the one who decided to write). It has been found that the deep basis of the three moments is the archetype of the triple soul, each one responds to its challenge in a certain time and space. From the "cultural" space of the club, where the conf lict of the Mind with the Heart arises, the moments of Girondist’s life pass through the prison space to the "natural" space in exile. His intonation crises are as follows: 1) one who intones vividly but does not write; 2) one who wants to, but cannot write due to internal detonation; 3) one who is desperate and exhausted in the articulation of writing. Every crisis is provoked and asked by Montagnard. The transformations of the Girondist worldview caused by him seem irreversible. Great power is attributed to writing: from the power to grant privileges, to broadcast testaments, to unite the hearts of friends – to powerful ambitions, powerful destructive intentions, equivalent to the strength of a strong army or the aim of a sniper bullet. The voice yields to the power of writing and is defeated in a battle with the archives of memory. But the power of writing is undermined by despair and emotional exhaustion.Документ Конфлікт інтерпретацій листа скіфів Дарію першому(Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, 2019) Гайдамачук, Ольга ВолодимирівнаПредметне послання скіфів перському цареві Дарію І, що складалося з пташки, жабки, мишки й стріл, не містило авторських інтонацій, бо самі скіфи утрималися від роз’яснень його змісту. Чисте артикулювання німе. Тому адресат змушений ставати співавтором скіфського листа й самостійно його інтонувати. Фактично скіфи спровокували Дарія інтонувати, з одного боку, свої владні бажання, а з іншого боку, правдоподібні інтенції скіфів. Це самороздвоєння спричинює внутрішній конфлікт і заганяє Дарія в глухий кут. Його жадання вичитати зі скіфського послання їхнє визнання власної капітуляції дисонувало з їхньою фактичною непокірною поведінкою. І ця пастка спрацьовує так, що Дарій сам схиляється до капітуляції, бо його інтонації діють як детонації – таємна психологічна зброя скіфів у царині символів. Інтерпретатора деморалізує його власне тлумачення. Сама композиція листа відбиває космологічні уявлення скіфів і виявляє їхнє бачення світобудови: небо-земля-вода. Дарій без проблем зчитав чітко артикульований предметами шар повідомлення, фігуральний зміст якого не давався легко, бо через загальнодоступний код транслювалося зашифроване звернення. Тлумачення листа іншими особами відбиває світогляд останніх і виявляє неперекладності й різночитання, обумовлені відмінностями культур. Тільки Дарій мав справу з речами, тоді як решта тлумачів – із словами різних мов, що позначають ті речі. Але за будь-яких умов це повідомлення вимагає живих інтонацій. Змістовно лист дозволяє вичитати з себе і жарт, і капітуляцію, і відверту погрозу тощо. Конфлікт інтерпретацій можуть спричиняти як лінгвістичні чи світоглядні неперекладності різних культур, так і політична заангажованість інтерпретаторів. Тому інтерпретація предметного повідомлення так само, як і вербального, залежить від його інтонаційного наповнення.Документ Антропологічний вимір «нерівної всім рівності»(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гайдамачук, Ольга ВолодимирівнаДоведено, що у дослідженнях афоризму Г. Сковороди «нерівна всім рівність», що є заголовком до емблеми фонтану, бракує уваги до її деталей та їх осмислення. Висловлено думку, що деконструкція цієї унікальної композиції виявляє не тільки навмисно закладені в неї сенси (інтонації), а й дисонанси, які суттєво проблематизують (детонують) «навмисні» сенси, тим самим відкриваючи поле для нових досліджень.Документ Деконструкція і картографія сенсу(Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 2018) Гайдамачук, Ольга ВолодимирівнаУ статті зіставляються граматологічна стратегія читання Ж. Деррида (деконструкція) і стратегія здобуття сенсу О. Баксанського і О. Кучер (розмежування дійсності-мовимовлення задля картографії-реальності-для-суб'єкта). З'ясовується, що мову продукує редукція неінформативного і що людині доступні лише антропологічні виміри сенсу. Тому розсунути обрії сенсу можна тільки за рахунок трансгресивного деконструювання власної мапи у її зіставленні з "мапою Іншого", як це робив Ж. Деррида.Документ Тональність "Есе про походження мов... " Ж.-Ж. Руссо(Гілея, 2019) Гайдамачук, Ольга ВолодимирівнаЗа базові беруться дві тези: 1) М. Фуко про первинність тональності щодо будь-якого сприйняття і 2) В. Бібіхіна про властивий філософським текстам діапазон найтонших тональностей, щоб перевірити тезу Ж. Дерріда про постійну тривожність "Есе про походження мов…" Ж.-Ж. Руссо. Тональність визначається за оціночною лексикою поверхових ключів: у заголовках, зачині і висновках, першому й останньому абзацах основного тексту. З'ясовується, що замість "постійної стривоженості" у заголовках трьох розділів, присвячених музиці, наявна занепокоєність. Як висновок, верифікація постійної тривоги "Есе" має бути доповнена аналізом глибинних засобів.