Конфлікт інтерпретацій листа скіфів Дарію першому

Abstract

Предметне послання скіфів перському цареві Дарію І, що складалося з пташки, жабки, мишки й стріл, не містило авторських інтонацій, бо самі скіфи утрималися від роз’яснень його змісту. Чисте артикулювання німе. Тому адресат змушений ставати співавтором скіфського листа й самостійно його інтонувати. Фактично скіфи спровокували Дарія інтонувати, з одного боку, свої владні бажання, а з іншого боку, правдоподібні інтенції скіфів. Це самороздвоєння спричинює внутрішній конфлікт і заганяє Дарія в глухий кут. Його жадання вичитати зі скіфського послання їхнє визнання власної капітуляції дисонувало з їхньою фактичною непокірною поведінкою. І ця пастка спрацьовує так, що Дарій сам схиляється до капітуляції, бо його інтонації діють як детонації – таємна психологічна зброя скіфів у царині символів. Інтерпретатора деморалізує його власне тлумачення. Сама композиція листа відбиває космологічні уявлення скіфів і виявляє їхнє бачення світобудови: небо-земля-вода. Дарій без проблем зчитав чітко артикульований предметами шар повідомлення, фігуральний зміст якого не давався легко, бо через загальнодоступний код транслювалося зашифроване звернення. Тлумачення листа іншими особами відбиває світогляд останніх і виявляє неперекладності й різночитання, обумовлені відмінностями культур. Тільки Дарій мав справу з речами, тоді як решта тлумачів – із словами різних мов, що позначають ті речі. Але за будь-яких умов це повідомлення вимагає живих інтонацій. Змістовно лист дозволяє вичитати з себе і жарт, і капітуляцію, і відверту погрозу тощо. Конфлікт інтерпретацій можуть спричиняти як лінгвістичні чи світоглядні неперекладності різних культур, так і політична заангажованість інтерпретаторів. Тому інтерпретація предметного повідомлення так само, як і вербального, залежить від його інтонаційного наповнення.Sum of the things as a short letter of the Scythians to Persian King Darius the First, which were collection of a bird, a frog, a mouse and arrows, contains no intonations, because the Scythians themselves refrained to explain its contents. Pure articulation is silent. That’s why the addressee has to become co-author the Scythian message to intonate it in his way. Actually Darius was forced to intone, on the one hand, his imperious desires, and, on the other hand, the plausible Scythians intentions. Such self-split causes internal conflict and pushes Darius to an impasse. His desire to read the Scythian message as their own recognition of their surrender contradicts with their obviously disobedient behavior. It works as a trap. Darius himself inclines to surrender, because his intonations work as detonations - the secret psychological weapon of the Scythians in the field of symbols. That’s the case when the interpretation demoralizes its own interpreter. The composition of the letter reflects the Scythians cosmological representations and reveals their outlook. When Herodotus, Clement d'Alexandrie, J.-J.Rousseau and others retell and interpret the letter, both their retelling and interpretation reflect their cultural differences and their different worldviews. Only Darius dealt with pure things, while the rest of interpreters dealt with different languages words denoting those things. But in any case this message requires live intonations. The Scythian letter allows you to subtract from it some jokes or mock the same as a demand of surrender or as an open threat etc. Conflict of interpretations can be caused by both linguistic untranslatability either worldview untranslatability of different cultures and political involvement of interpreters. Therefore, the interpretation of the message through things, the same as through words, also depends on its intonation content.