Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Толерантність освітнього середовища як умова творчого самовираження особистості
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Черемський, Максим Петрович
    Розглянуто проблему значення толерантності для освітнього середовища та його вплив на творчий розвиток особистості. Автор, спираючись на власний досвід та досвід видатних вітчизняних і зарубіжних представників педагогіки і психології, доводить, що толерантність виступає не просто невід'ємною складовою педагогічної культури, а її визначальною атрибутивною властивістю. Автори стверджують, що навчання і виховання має спиратися на повагу до особистості, її індивідуальні особливості і можливості. Тому важливою умовою толерантності виступає знання про особистість, що дає змогу побудувати належний підхід до неї та її розвитку. Толерантність сприяє творчому самовираженню студента, генеруванню ним нових ідей та конструктивних рішень. І навпаки – творчість сприяє підвищенню рівня толерантності, а також рівня естетичної, морально-етичної та професійної культури студента. Освіта має змінити орієнтири та взяти за основу засади поваги до особистості, її духовного світу.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив історико-соціальних процесів на аксіологічні орієнтири у вищій художньо-педагогічній освіті в Україні
    (НТУ "ХПІ", 2016) Паньок, Тетяна
    В статті досліджуються головні фактори, що впливали на формування аксіологічних орієнтирів на кожному з етапів розвитку вищої художньо-педагогічної освіти ХХ століття. Показано, що зі зміною ідеологічного курсу, мінялися й аксіологічні орієнтири в організаційно-виховній системі вищої освіти, яка, у свою чергу, організовувала соціум із його духовними та моральними запитами. Доведено, що з утворених радянських освітніх інституцій і програм, нові ком-ністичні орієнтири спрямовували особистість на колективне життя, в якому губилася його індивідуальність і самостійність. Процес виховання майбутніх художників-педагогів мав стати принципово новим соціальним явищем, що був орієнтований на підготовку радянських кадрів, озброєних широкими знаннями і методами розуміння природи та суспільства і підготовлених для творчої діяльності в суспільно-виробничому процесі.
  • Ескіз
    Документ
    Мистецтво як важливий чинник формування творчої особистості майбутнього інженера
    (Харківська державна академія дизайну та мистецтв, 2007) Пономарьов, Олександр Семенович; Рощенко, О. О.; Левченко, В. І.; Черемський, Максим Петрович
    Показано роль мистецтва у формуванні творчої особистості та розвитку креативних здібностей майбутнього інженера. Це слугує важливим чинником його професійної та особистісної самореалізації, досягнення життєвого успіху. В умовах ринкової економіки тільки творчий підхід до справи забезпечує конкурентоспроможність фахівця.
  • Ескіз
    Документ
    Мистецтво – шлях до педагогічної культури викладача вищого навчального закладу
    (НТУ "ХПІ", 2015) Коваль, П. М.
    В статті розглядаються питання педагогічної культури як важливої складової викладача вищого навчального закладу, основою якої є мистецтво. Автор визначає мистецтво, як одну із важливих складових навчально-виховного процесу, за допомогою якого відбувається формування у майбутніх фахівців поваги до інших людей, почуття самоповаги, здатності орієнтуватися у світі духовних цінностей в оточуючому середовищі, уміння приймати рішення і нести відповідальність за свої вчинки.
  • Ескіз
    Документ
    Мистецькі аспекти в підготовці майбутнього вчителя технологій
    (НТУ "ХПІ", 2014) Бойчук, Віталій Миколайович
    У статті розглядається проблема необхідності ґрунтовної художньо-графічної підготовки майбутніх учителів технологій, оскільки до змісту їхньої професійної підготовки мистецький компонент не вводився, а виняткова увага надавалася забезпеченню її індустріальної, інженерної спрямованості. Вказано, що причини такого підходу полягали у технократичному баченні суспільної ролі й суспільних функцій педагога-трудовика, згідно з яким він повинен бути насамперед виробничником з основами знань сучасної техніки. Досліджується історичний досвід використання мистецтва у розвитку педагогічної майстерності вчителя. Окреслюються нові підходи щодо фахової підготовки майбутнього вчителя технологій. Подано результати експериментальної перевірки застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутнього вчителя технологій під час науково-дослідної роботи.