Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 22
  • Ескіз
    Документ
    Паливо для судноплавства, отримане з вторинної полімерної сировини
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Чернявський, Андрій Володимирович; Григоров, Андрій Борисович
    В статті розглянуто можливість розширення сировинної бази процесу виробнитва моторних палив, зокрема палив для судноплавства, за рахунок використання вторинної полімерної сировини. Встановлено, що дана сировина, яка представлена різними поліолефінами, характеризується відсутністю або досить низьким (до 150–200 ррm) вмістом сірковмісних сполук. Отже, за таким показником як вміст сірки, використовуючи технології термічного або каталітичного піролізу в апараті реакторного типу, з вторинної полімерної сировини можна отримати палива, які за вмістом сірки (0,5 % та 0,1 %, відповідно) будуть відповідати marine gasoil (MGO) або low sulfur marine gasoil (LS-MGO). Експериментально встановлено, що в продуктах термічного піролізу вторинної полімерної сировини міститься до 30–40 % олефінових вуглеводнів, які мають низьку хімічну стабільність та підвищену, у порівнянні з парафіновими та нафтеновими вуглеводнями, гігроскопічність. Такі продукти, з огляду на їх властивості, доцільно використовувати лише як компоненти морських палив. На відміну від цього, продукти каталітичного піролізу (процес відбувався з використанням цеолітного каталізатору ZSM-5) вторинної полімерної сировини навпаки, мають високу хімічну стабільність внаслідок низького (до 3 %) вмісту олефінових вуглеводнів. Але, при цьому, вони містять у своєму складі до 15 % ароматичних вуглеводнів, що не перевищує загально прийняті обмеження на їх вміст у моторних паливах. Визначено, що основним параметром, яким можна регулювати деякі показники якості отриманих продуктів, виступає температура початку кипіння отриманих фракцій. Її збільшення значно знижує гігроскопічність та підвищує температуру спалаху отриманих продуктів. Разом з тим, значно підвищувати цей показник не доцільно, з огляду на зниження виходу цільового продукту (збільшення температури початку кипіння фракції лише на 1 °С призводить до зниження її виходу на 0,275–0,325 %).
  • Ескіз
    Документ
    Використання Fe, Zn та Ni при виробництві морського палива шляхом каталітичного піролізу полімерної сировини
    (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Чернявський, Андрій Володимирович; Григоров, Андрій Борисович
    Розглянуто можливість використання в складі каталізатору піролізу вторинної полімерної сировини, металів Fe, Zn та Ni. Такий підхід дозволяє отримувати частково декарбонізоване та деароаматизоване морське паливо, що характеризується високою окислювальною стабільністю.
  • Ескіз
    Документ
    Использование экологически чистых связующих в литейном производстве
    (ТОВ "Укрметалургінформ "Науково-технічне агентство", 2016) Евтушенко, Наталья Сергеевна
    Проведены исследования по использованию смол для экологически чистых холодно-твердеющих смесей на основе олигофурфурилоксисилаксанов с кислотными катализаторами, которые показали целесообразность их использования в литейных цехах заводов для получения качественных отливок. Исследование проводилось по стандартным методикам на прочность, живучесть, газотворность, газопроницаемость, осыпаемость, прилипаемость, выбиваемость и пригар. Разработаны математические модели свойств смеси и произведена оптимизация состава смеси.
  • Ескіз
    Документ
    Підвищення екологічності автомобільних бензинів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Троценко, Олександр Володимирович; Григоров, Андрій Борисович
    В статті розглянуто заходи, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації великих міст, за рахунок зниження шкідливої дії вихлопних газів, що утворюються при експлуатації автомобільного транспорту. Обґрунтовано, що безпосереднє підвищення екологічності автомобільних бензинів є найбільш перспективним підходом щодо зниження токсичності вихлопних газів. Досягти цього підвищення можливо за рахунок зниження в складі бензинів розчинених вуглеводневих газів (C4H10 та ізоC4H10) і металів (Pb, Fe, Mn); полегшення фракційного складу бензинів (зниження температури кін-ця кипіння); зменшення в бензинах вмісту сірки, ароматичних вуглеводнів та олефінів. Зниження цих небажаних, з екологічної точки зору, компонентів, дозволить підвищити якість автомобільних бензинів до прийнятих в Україні, вимог Євро-5, а також значно подовжити термін експлуатації спеціальних каталізаторів, що встановлюються на автомобільний транспорт з метою очищення вихлопних газів. Досліджено вплив на бензинову фракцію (п.к. – 180 °С) та товарні автомобільні бензини А-95, оксигенатів (метилтрет-бутилового ефіру та етилового спирту) і 1,3-діфенілтриазену. Встановлено, що використання 1 % мас. 1,3-дифенілтріазену, в складі прямогоного бензину дозволяє підвищити його стійкість до детонації на 12 пунктів, знизити токсичність вихлопних газів на 24 % за вмістом СО та 17 % за вмістом СН. Визначено, що додавання до товарних бензинів А-95 1,3-дифенілтріазену в кількості 1 % мас., на відміну від оксигенатів, не призводить до змінення випаровуваності бензинів та їх фізичної стабільності. Використання в складі товарних автомобільних бензинів 1,3-дифенілтріазен, завдяки його позитивним властивостям, в майбутньому, дозволить оптимізувати використання інших присадок, зокрема оксигенатів, які сьогодні широко застосовуються в технології виробництва товарних автомобільних бензинів.
  • Ескіз
    Документ
    Анализ образования N₂O в процессе окисления аммиака на платине с использованием математической модели
    (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2014) Близнюк, Ольга Николаевна; Савенков, Анатолий Сергеевич; Кузнецов, П. В.; Масалитина, Наталья Юрьевна
    Проведен анализ образования N₂O и предложена кинетическая модель процесса окисления аммиака до NO на катализаторе на основе металлов платиновой группы с учетом образования N₂O, H₂O, N₂ и физико-химических свойств аммиачно-воздушной смеси и нитрозного газа, которую можно рекомендовать для расчетов реакторов окисления аммиака.
  • Ескіз
    Документ
    Использование смолы ОФОС в литейном производстве
    (Фізико-технологічний інститут металів та сплавів, 2010) Пономаренко, Ольга Ивановна; Каратеев, Арнольд Михайлович; Евтушенко, Наталья Сергеевна; Бережная, А. В.
    Проведенные исследования по методикам, согласно ГОСТу, на прочность, живучесть, газотворность, газопроницаемость, осыпаемость, прилипаемость, выбиваемость и пригар, связанные с использованием смол для химически твердеющих смесей (ХТС) на основе олигофурфурилоксисилаксанов (ОФОС) с кислым отвердителем, показали целесообразность их применения в литейных цехах заводов.
  • Ескіз
    Документ
    Технологический процесс получения холоднотвердеющих смесей на основе олигофурфурилоксисилаксановых связующих
    (Белорусский национальный технический университет, 2016) Пономаренко, Ольга Ивановна; Евтушенко, Наталья Сергеевна
    В статье приведены исследования по использованию экологически чистых смол на основе олигофурфурилоксисилаксановых связующих с кислотными катализаторами для холоднотвердеющих смесей, применение которых позволит получать качественные отливки в литейных цехах заводов. Исследование проводилось по стандартным методикам проверки на прочность, живучесть, газопроницаемость, осыпаемость, прилипаемость, выбиваемость и пригар. Разработаны математические модели свойств смеси и произведена оптимизация состава смеси. Проведены исследования изменения свойств смесей на отработанных песках.
  • Ескіз
    Документ
    Каталітичне окиснення молекулярного нітрогену його кисневими сполуками
    (Global Science Center LP, 2016) Клещев, Микола Федосович; Близнюк, Маріанна Юріївна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Огурцов, Олександр Миколайович
    Подано результати термодинамічних розрахунків окиснення молекулярного нітрогену (N₂) парою нітратної кислоти. Приведені результати лабораторних досліджень гетерогенного окиснення N₂ парою нітратної кислоти за температур 350–600 С. Підтверджено можливість проведення нового процесу зв’язування нітрогену за м’яких температурних умов. На розробленому нами оксидному каталізаторі приріст кисневих сполук становив від 20 до 80 % залежно від технологічних умов.
  • Ескіз
    Документ
    Термодинамічні утворення летких сполук благородних металів
    (ФОП Торубара В. В., 2019) Гринь, Григорій Іванович; Хильченко, Г. С.; Трофименко, Д. О.; Дейнека, Дмитро Миколайович; Авіна, Світлана Іванівна
    Проаналізувано термодинамічні реакції утворення оксидних сполук платини, родію та паладію. Установлено, що існування газоподібних оксидів платини в інтервалі температур 1200-1300 °К з точки зору термодинаміки малоймовірні. Найбільш термодинамічно стійкими в цих умовах є оксиди Rh₂O і Rh₂O₃. Існування оксиду паладію (ІІ) в конденсованому стані термодинамічно можливо тільки до температури 1150 °К.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження впливу складу газової суміші на синтез ціаністого водню
    (ВД "Гельветика", 2019) Авіна, Світлана Іванівна; Гринь, Григорій Іванович; Дейнека, Дмитро Миколайович
    У статті представлені основні результати досліджень щодо впливу складу вихідної газової суміші на утворення ціаністого водню окиснювальним амонолізом метану. Встановлено, що за пониженого вмісту одного з реагентів у початковій газовій суміші після реактора синтезу ціаністого водню в контактному газі присутня значна кількість компонентів суміші, що не прореагували. Виявлено, що ступінь перетворення реагентів на ціаністий водень залежить не тільки від початкової концентрації, а також і від їх співвідношення у вихідній суміші. Доведено, що максимальний ступінь перетворення аміаку та метану досягається за співвідношення компонентів повітря / (аміак + метан) в реакційній суміші, що дорівнює 3,1-3,2. Представлені дані впливу одного із компонентів вихідної реакційної суміші, а саме водню на вихід цільового продукту. Встановлено, що оптимальне значення кількості водню у вихідній газовій суміші має бути не більше 3,5%. Отримані результати досліджень можна використовувати на сучасних хімічних підприємствах для оптимізації процесу отримання ціаністого водню.