Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
54 результатів
Результати пошуку
Документ Здоров'язбережувальна компетентність як умова професійного розвитку майбутніх педагогів вищої школи(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Солодовник, Тетяна Олександрівна; Середа, Наталія Вікторівна; Резнік, Світлана МиколаївнаУ статті автори розглядають вкрай важливу проблему збереження здоров’я й розвитку здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів вищої школи. Розглянуто особливості фізичного та психічного здоров’я здобувачів. Розроблено комплекс заходів з розвитку здоров’язбережувальної компетентності. Запропоновано міні-лекції, тренінги та аутотренінг для збереження й зміцнення стану здоров’я майбутніми викладачами вищої школи.Документ Формування здоров'язбережувальної компетентності у здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури та спорту(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Ганчева, Крістіна Миколаївна; Бабаджанян, Вікторія Володимирівна; Семаль, Наталія Володимирівна; Курій, Олена Володимирівна; Мироненко, Світлана ГеоргіївнаУ статті досліджуються питання головних особливостей формування здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури та спорту. Розглянуто, що компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей особистості, які вона буде використовувати під час професійної діяльності. Визначено, що компетентність – це готовність вирішувати завдання зі знаннями справи. Надано авторське визначення здоров’язбережувальної компетентності: це знання особистості щодо основ здоров’я: психічного, фізіологічного та духовного; вміння: дотримуватися здорового способу життя та правильного харчування; навички: здійснювати різні вправи, займатися психогігієною та психопрофілактикою щодо власних сфер здоров’я. Розроблено структуру здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти. До неї віднесено наступні компоненти: когнітивний, емоційно-рефлексивний, мотиваційний та вольовий. Охарактеризовано, що: когнітивний компонент здоров’язбережувальної компетентності полягає у формуванні знань щодо фізичного виховання та спорту, про закономірності збереження і розвитку здоров’я і прагнення до самоосвіти в питаннях здоров’язбереження; емоційно-рефлексивний компонент полягає у здійсненні постійного аналізу та осмислення своїх власних дій та емоційних станів самопізнання в процесі заняття фізичною культурою та спортом; мотиваційний компонент здоров’язбережувальної компетентності має на меті постійне спонукання до занять фізичною культурою та спортом, задля забезпечення здорового способу життя; вольовий компонент – це здатність зосереджуватися на досягненні мети, пошуку шляхів та способів дотримання вибраної стратегії вдосконалення знань та постійне заняття фізичною культурою та спортом. Акцентовано увагу на тому, що для того, щоб студенти набули навичок здоров’язбереження, необхідно впроваджувати в освітню діяльність низку завдань: оздоровчих; освітніх; виховних. Зроблено висновок, що розвиток здоров’язбережувальної компетентності студентів вищих навчальних закладів засобами фізичної культури і спорту набуває особливого значення в сучасних умовах, оскільки йдеться про формування системи ціннісних орієнтацій і установок, що відповідають активній життєвій позиції майбутніх фахівців, їх позитивної мотивації до саморозвитку і самовдосконалення, відповідальності за власне здоров’я і самореалізацію в соціальному та професійному середовищі.Документ The Professional Competence of Tutors as an Intricate Systemic Structure(Національний авіаційний університет, 2024) Коляда, Ірина ВалеріївнаThe professional competence of the individual is a complex systemic formation, the main elements of which are: the subsystem of professional knowledge as logical systematic information about the environment and the inner world of human, fixed in his mind; subsystem of professional skills as mental entities, consisting in the mastering of man ways and techniques of professional activity.Документ Глобалізація управлінських компетентностей в контексті інтеграційних процесів(ТОВ Видавництво "Точка", 2021) Гаркуша, Вікторія ОлександрівнаПроаналізованосутність глобалізації управлінської компетентності як нової форми суспільного розвитку. Сформульовано структура управлінської компетентності та обґрунтовано важливість формування управлінської компетентності як необхідної складової професіоналізму в контексті інтеграційних процесів.Документ Дистанційна освіта та її вплив на навички та знання студентів: оцінка якості та педагогічні виклики(2023) Субота, Лариса Андріївна; Демченко, Ольга Миколаївна; Приймак, Віктор МиколайовичДистанційна освіта в українському суспільстві набуває все більшого значення та актуальності, оскільки вона пов’язана як із розвитком інформаційно‐комунікаційних технологій загалом, так і з драматичними соціально‐політичними викликами. На цей момент існує достатня кількість теоретико‐методологічних розробок із цієї теми, втім відчувається нестача емпіричних досліджень із конкретними результатами. Таким чином, мета статті полягає у з’ясуванні особливостей впливу дистанційної освіти на знання, уміння та навички здобувачів вищої освіти. Для цього виконуються наступні завдання: 1) вибір параметрів, що відображають якісно‐кількісні характеристики освітнього процесу; 2) вивчення рівня вираженості визначених параметрів у сучасних здобувачів вищої освіти; 3) формулювання педагогічних рекомендацій відповідно до отриманих результатів. Респондентам пропонувалося оцінити рівні сформованості певних видів компетентності (навчальної, професійної, організаційної, мотиваційної та аксіологічної) за різних форматів навчання. Результати дослідження показали, що знання, уміння та навички здобувачів вищої освіти, які навчалися традиційно та дистанційно, не мають значущих відмінностей. Це свідчить про первинність індивідуально‐особистісних рис і мотиваційної сфери кожного конкретного здобувача вищої освіти та вторинність формату навчання. Респондентів можна поділити на чотири групи за мотивацією до навчання: 1) орієнтовані на отримання диплома, 2) орієнтовані на професійний розвиток, 3) орієнтовані на особистий розвиток, 4) немотивовані. Інтерпретація кластерного аналізу дає підстави для формулювання основних педагогічних завдань, що стоять перед викладачами закладів вищої освіти у контексті дистанційної освіти: 1) забезпечити актуальність навчально‐професійного контенту для підвищення мотивації здобувачів вищої освіти; 2) розробити теоретико‐методологічну базу дистанційної освіти, яка враховує її особливості; 3) здійснювати психолого‐педагогічний вплив, що сприяє професійному розвитку та формуванню ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти.Документ Деякі аспекти оцінки стану працевлаштування населення в Україні(2018) Манойленко, Олександр Володимирович; Мох, Мoхамад Аль ДжавадВ статті розглянуто особливості працевлаштування населення в контексті рівня освіти пошукачів роботи. Визначено вплив рівня освіти на здатність до працевлаштування. Проаналізовано кількість безробітного населення за рівнем освіти. Встановлено, що на ринку праці існують диспропорції у попиті та пропозиції в працевлаштуванні через невідповідність кваліфікаційним вимогам серед пошукачів роботи та вимогами роботодавців. Визначено, що більшість населення в Україні мають вищу освіту, проте вона не відповідає сучасним вимогам, що спричиняє низьку спроможність працевлаштування населення. Визначено пріоритетні групи одержувачів профорієнтаційних послуг згідно з планами заходів з реалізації Концепції державної системи професійної орієнтації населення. Встановлено, що державне регулювання повинно сприяти реалізації заходів, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, сприяння мобільності робочої сили та працевлаштуванню населення в регіонах з найвищими показниками безробіття.Документ Pedagogical conditions of using multimedia technologies in the process of teaching English at a non-language university under the conditions of distance learning(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Berkutova, Tetyana Ivanivna; Vrakina, V. V. ; Sadkovska, Valeriia A.; Shtuchenko, I. Ye.The article deals with the pedagogical conditions of using multimedia technologies in the process of distance learning of English for students of non-language higher educational institutions. The analysis of scientific sources on the study of the use of computer tools in the process of distance learning of a foreign language is carried out. The effectiveness of modern multimedia technologies in teaching English is substantiated and multimedia tools that significantly increase students' motivation and, as a result, the quality of their foreign language training are identified. The new possibilities of presenting educational material that open up to the teacher due to the introduction of multimedia resources into the educational process are highlighted. Considerable attention is paid to the role of feedback in ensuring effective interaction between student and teacher in the process of learning a foreign language in a distance format. It is noted that it is necessary to adhere to the principle of blended learning in the process of mastering a foreign language by students in the realities of distance learning, which also contributes to improving the quality and effectiveness of foreign language teaching. The most important pedagogical condition of distance learning of English is determined, which is the professionalization of training of future specialists. It is concluded that the digital format of multimedia technologies opens up new pedagogical opportunities for the organization of distance learning of a foreign language.Документ Компетентнісна модель випускника магістратури – фахівця у сфері управління інтелектуальною власністю(Українська інженерно-педагогічна академія, 2017) Лунячек, Вадим Едуардович; Рубан, Наталія Павлівна; Рубашка, Володимир Петрович; Тіманюк, Валерія Миколаївна; Фесенко, Наталія Св'ятославівнаВ роботі розглядаються питання професійної підготовки фахівців у сфері інтелектуальної власності в умовах магістратури. Зокрема, запропонована компетентнісна модель магістра в сфері інтелектуальної власності, детально розроблені відповідні загальні і спеціальні компетентності, висвітлені програмовані результати навчання згідно з навчальними дисциплінами, що передбачені навчальним планом магістратури. В роботі надано також приклад схематичного розгляду окремих компетентностей фахівця в сфері інтелектуальної власності, наведено приклад такого аналізу для компетентності «Спроможність управляти інноваційними проектами». За основу взяті підходи до структури компетентності, передбачені Національною рамкою кваліфікацій України. Окрема увага приділяється висвітленню проблеми працевлаштування випускників магістратури – професіоналів у сфері інтелектуальної власності за умови оволодіння наведеними в роботі компетентностями. Представлені матеріали розроблені кафедрою креативної педагогіки і інтелектуальної власності Української інженерно-педагогічної академії з урахування багаторічного досвіду підготовки фахівців у цій сфері.Документ Культура безпеки праці як складова професійної діяльності фахівця з охорони праці(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Мовмига, Наталія Євгенівна; Мезенцева, Ірина Олександрівна; Панчева, Ганна Михайлівна; Ященко, Лариса ОлександрівнаТехнологічний прогрес та інтенсивний вплив конкуренції стрімко змінюють умови праці, планування та організацію трудового процесу. Першорядне значення належить законодавству, але саме собою воно недостатньо у тому, щоб керувати цими змінами і попереджати нові виробничі небезпеки та ризики. В управлінських системах, які функціонують у соціальному середовищі, головним і провідним є людський фактор. В даному ракурсі ми актуалізуємо питанням удосконалення менеджменту підприємств з точки зору безпеки та охорони праці, зокрема формування культури безпеки праці на підприємстві. В роботі приведені дані щодо напрацювань з культури безпеки праці зарубіжних та вітчизняних авторів, розглянуто сучасні підходи до формування культури безпеки праці та визначено основні положення, принципи та аспекти. Стаття присвячена аспектам раціонального використання людського ресурсу в питаннях безпеки, сформованості та підвищенню культури безпеки, підвищенню ступеню професійної відповідальності з безпеки діяльності та сінергійному поєднанню людського ресурсу з організаційною системою культури безпеки праці на підприємстві. Культура безпеки має розглядатися в якості невід’ємної частини професійної активності та довгострокової ефективної діяльності підприємства, та є важливою складовою працеохоронного менеджменту. У статті також визначається професійна діяльність фахівця з охорони праці в цьому напрямі та основні аспекти його професійної культури. Культура безпеки професійної діяльності є інтегральною якістю особистості фахівця з охорони праці, що характеризується цілісною єдністю його знань, умінь щодо попередження небезпечних ситуацій і загроз, і ступеня готовності до саморозвитку, засноване на глибокому усвідомленні пріоритету безпеки під час розв’язання будь−яких професійних завдань. В роботі визначено провідну роль фахівця з охорони праці з формування та розвитку сприятливої культури безпеки праці на підприємстві, підвищення інтересу працівників до питань власної безпеки.Документ Сутність науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів(Класичний приватний університет, 2021) Резнік, Світлана Миколаївна; Соколова, Тетяна ВолодимирівнаУ статті висвітлено розвиток педагогічної думки стосовно понять «компетентність», «пізнавальна компетентність», які є ключовими в компетентнісному підході в професійній освіті. Проаналізовані споріднені поняття: «пізнавальна компетентність», «науково-пізнавальна діяльність», «науково-пізнавальна компетентність», зміст яких має спільні й відмінні риси. Визначено, що науково-пізнавальна компетентність співвідноситься зі сферою науково-пізнавальної діяльності майбутнього інженера, що це особлива, ведуча діяльність для осіб старшого юнацького віку (студентства), яка характеризується засвоєнням певних знань, вмінь, навичок, розвитком здібностей, інтелекту, інтересу до пізнання та формуванням низки якостей (критичності, самостійності, незалежності, відповідальності тощо), які формуються в процесі цієї діяльності. Узагальнення результатів теоретичного аналізу дозволило відзначити, що пізнавальна компетентність характеризується: вирішенням реальних професійних завдань, сформованими знаннями, вміннями, здатністю до продуктивного пізнання, накопиченням досвіду, здатністю до творчості, нестандартого мислення, здатністю до самовдосконалення, самоосвіти. Ураховуючи погляди вітчизняних та зарубіжних вчених, визначено сутність поняття «науково-пізнавальна компетентність майбутніх інженерів» науково-пізнавальна компетентність майбутніх інженерів як здатність особистості, яка характеризується мотиваційним прагненням до пізнання, активною дослідною діяльністю, уміннями аналізу, синтезу, класифікації, порівняння, узагальнення та особистісними якостями критичності, самостійності, незалежності, відповідальності, що забезпечують можливість ефективно виконувати інженерні професійні функції та бути конкурентоспроможним. Перспективи дослідження полягають у визначенні структурних компонентів науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів у процесі природничої підготовки та вивченні підходів щодо формування науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів у процесі природничої підготовки.