Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Street art and its use when teaching foreign languages
    (Institute of Public Administration Affairs, 2023) Poliakova, Tetiana; Samarina, Viktoriia
    Currently, the education system is making use of not only traditional teaching methods, information technologies, but also methods based on the use of elements of modern art. The purpose of the article is to analyze street art and its potential in teaching foreign languages. The methods of information analysis, linguistic description, interpretation, systematization, generalization, etc. have been used. Involvement of street art in the process of learning foreign languages can include several stages – getting acquainted with the artist's work, comprehending his idea and conveying this idea in a foreign language. In addition, you can use such types of tasks as describing pictures, creating your own stories, discussing ideas, giving titles to your own artwork in a foreign language, etc. Thus, the use of elements of street art when teaching foreign languages makes it possible to implement the communicative function, to expand students` active and passive vocabulary, and form sociocultural competences.
  • Ескіз
    Документ
    Штучний інтелект – помічник чи конкурент для сучасного викладача?
    (Видавничий дім "Гельветика", 2024) Тихонова, Марина Євгеніївна; Суханова, Тетяна Євгенівна
    Дану статтю присвячено дослідженню переваг та потенційних проблем використання штучного інтелекту у навчальному процесі. Автори підтримують ідею, що саме штучний інтелект може зіграти ключову роль у просуванні освіти, і що з його допомогою можна запровадити глибокий рівень освіти індивідуальної. У статті розглянуто найважливіші внески штучного інтелекту в освіту, його здатність пристосовувати навчальний досвід до індивідуальних потреб і уподобань студентів. Відмічено, що за допомогою складних алгоритмів штучний інтелект може аналізувати величезні масиви даних, щоб створювати персоналізовані навчальні шляхи, які відповіда ють темпу, стилю навчання та здібностям кожного студента. Авторами описані нові інструменти, які постійно створюються штучним інтелектом під час викладання іноземних мов. У дослідженні підкреслюється, що штучний інтелект є потужним помічником, який можна використовувати для покращення мовлення студентів будь-якого віку та рівня володіння іноземною мовою. Це стосується насамперед таких видів мовленнєвої діяльності, як говоріння письмо та аудіювання. Штучний інтелект може допомогти студентам швидше та успішніше вивчати нерідну мову, пропонуючи індивідуальне навчання, зворотний зв’язок у реальному часі, адаптивність, доступ до ресурсів та економічну ефективність. У статті наводиться приклад вправ, згенерованих за допомогою штучного інтелекту на засвоєння лексики на тему «Електроніка». Авторами зазначено, що новітні технології навряд чи коли-небудь повністю замінять викладачів, адже саме викладачі мають особливі здібності й риси, які штучний інтелект не може відтворити на заняттях, включаючи емоційний аспект, здатність адаптуватися до різних вимог, творчість, побудову відносин, живе спілкування. У дослідженні з’ясовано, що штучний інтелект може створювати складні проблеми, які вимагають ретельного розгляду. Застосовуючи збалансований підхід, який ґрунтується на сильних сторонах штучного інтелекту та враховує його обмеження та етичні наслідки, викладачі й студенти можуть повною мірою використовувати весь потенціал цієї трансформаційної технології.
  • Ескіз
    Документ
    Підготовка до читання у практиці викладання іноземної мови
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Романов, Юрій Олександрович
    У статті розглянуто деякі види діяльності з підготовки студентів до читання, що успішно зарекомендували себе під час практичного викладання іноземної мови, а також досліджено вплив цієї підготовки на рівень розуміння прочитаного студентами. Оскільки підвищення навичок читання позитивно впливає на інші види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння та письмо), та через те, що значна кількість навчальних матеріалів має текстову форму, читання є одним із вирішальних факторів успішності студентів у вивченні іноземної мови. Аналіз досліджень з цієї проблематики засвідчує наявність двох основних підходів до навчання студентів читанню іноземною мовою (і вони обидва обов’язково включають підготовку до читання): при першому підході підготовка до читання здебільшого зводиться до пояснення студентам незнайомих слів та складних граматичних конструкцій, а при другому ‒ завдяки відповідній діяльності перед читанням, відбувається взаємодія між наявними знаннями студентів та новими знаннями (з запропонованого тексту), якими вони мають оволодіти, внаслідок чого рівень розуміння прочитаного у студентів підвищується. Особливістю даного дослідження є те, що воно проводилось серед груп турецьких студентів, які вивчали іноземну мову (англійську) за програмою довузівської підготовки у вищому технічному навчальному закладі України. Стаття висвітлює традиції викладання англійської мови у Туреччині, питання її статусу у цій країні та деякі національно-культурні особливості турецьких студентів, які слід враховувати українському викладачеві перш ніж розпочинати викладання; наголошується на тому, що саме читання може стати тим важелем, за допомогою якого можна досягти найбільшого ефекту у цій роботі. Серед видів діяльності з підготовки студентів до читання проаналізовано такі як опитування перед читанням (pre-questioning), план діяльності, що передує читанню (pre-reading plan), дискусія KWL ( know ‒ want to know ‒ have already learnt), попередній перегляд (previewing), здогадка (guessing), ознайомлювальне читання (skimming), пошук певної інформації (scanning). Як показало опитування (загальна кількість опитуваних складала 30 осіб), всі ці дії позитивно сприймались турецькими студентами, водночас переважна більшість із них відчула покращення своїх мовленнєвих навичок завдяки участі у діяльності з підготовки до читання.
  • Ескіз
    Документ
    Підготовка до читання у практиці викладання іноземної мови
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Романов, Юрій Олександрович
    У статті розглянуто деякі види діяльності з підготовки студентів до читання, що успішно зарекомендували себе під час практичного викладання іноземної мови, а також досліджено вплив цієї підготовки на рівень розуміння прочитаного студентами. Оскільки підвищення навичок читання позитивно впливає на інші види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння та письмо), та через те, що значна кількість навчальних матеріалів має текстову форму, читання є одним із вирішальних факторів успішності студентів у вивченні іноземної мови. Аналіз досліджень з цієї проблематики засвідчує наявність двох основних підходів до навчання студентів читанню іноземною мовою (і вони обидва обов’язково включають підготовку до читання): при першому підході підготовка до читання здебільшого зводиться до пояснення студентам незнайомих слів та складних граматичних конструкцій, а при другому ‒ завдяки відповідній діяльності перед читанням, відбувається взаємодія між наявними знаннями студентів та новими знаннями (з запропонованого тексту), якими вони мають оволодіти, внаслідок чого рівень розуміння прочитаного у студентів підвищується. Особливістю даного дослідження є те, що воно проводилось серед груп турецьких студентів, які вивчали іноземну мову (англійську) за програмою довузівської підготовки у вищому технічному навчальному закладі України. Стаття висвітлює традиції викладання англійської мови у Туреччині, питання її статусу у цій країні та деякі національно-культурні особливості турецьких студентів, які слід враховувати українському викладачеві перш ніж розпочинати викладання; наголошується на тому, що саме читання може стати тим важелем, за допомогою якого можна досягти найбільшого ефекту у цій роботі. Серед видів діяльності з підготовки студентів до читання проаналізовано такі як опитування перед читанням (pre-questioning), план діяльності, що передує читанню (pre-reading plan), дискусія KWL ( know ‒ want to know ‒ have already learnt), попередній перегляд (previewing), здогадка (guessing), ознайомлювальне читання (skimming), пошук певної інформації (scanning). Як показало опитування (загальна кількість опитуваних складала 30 осіб), всі ці дії позитивно сприймались турецькими студентами, водночас переважна більшість із них відчула покращення своїх мовленнєвих навичок завдяки участі у діяльності з підготовки до читання.
  • Ескіз
    Документ
    Інноваційність у навчанні іноземної мови з позицій системного підходу
    (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2018) Чубукіна, Ольга Володимирівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія Вікторівна
    Метою статті є обґрунтування з позицій системного підходу доцільності застосування інноваційних підходів і методів у навчанні іноземної мови. Результати дослідження. Аргументовано доцільність наукового осмислення перспектив модернізації навчання іноземної мови з позицій системного підходу, з огляду на структуру функцій мови, діяльності студента, рівнів іномовної освіти. Проаналізовано принципи і перспективи застосування лінгвосоціокультурного, комунікативного, діяльнісного підходів. Виокремлено та охарактеризовано методи, що відповідають принципам і цілям кожного з них. Висновки. Встановлено, що впровадження інноваційних підходів і методів у навчання іноземної мови є складником цілісної концепції динамічної, "відкритої", інноваційної освіти, орієнтованої на виклики соціокультурного середовища. Доведено, що з позицій системного підходу у доборі інноваційних підходів і методів доцільно покеровуватись критерієм міри охоплення ними: функцій мови як об’єкту вивчення; перетворювальної, пізнавальної, комунікативної, ціннісно-орієнтаційної діяльності студентів; пізнавального, розвиваючого, виховного, власне навчального рівнів та пізнавальної, розвиваючої, освітньої цілей іномовної освіти. Аргументовано, що найбільш перспективним у модернізації викладання іноземної мови є лінгвосоціокультурний підхід, здатний інтегрувати принципи комунікативного і діяльнісного підходів. Наголошено, що реалізації принципів підходу на шляху формування лінгвосоціокультурної компетентності сприяє комплексне застосування інноваційних інтерактивних методів навчання, спрямованих на активізацію пізнавальної, перетворювальної, комунікативної діяльності студентів: "методу компетентнісних завдань", ігрових ситуацій (методу сценарію, методу симуляції, "мозкового штурму", конкурсів, вікторин, гри-агону, творчої гри, пізнавальної гри тощо), "методу занурення", "методу громади", "навчання у співпраці", проектної роботи, методу "ПОПН-формули", кейс-методу.