Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Specificity of Organizational and Methodological Ensuring the Learning Process in the Information and Educational Environment(Shiny World Corp., 2023) Samoilenko, Oksana; Vyshkivska, Vanda; Prokofiev, Yevhen; Kozlov, YevhenThe article identifies the main trends characterizing the modern educational space; analyzed the content characteristics of the informational educational environment as a pedagogical system that combines informational educational resources, computer learning tools, educational process management tools, pedagogical techniques, methods and technologies. Based on the analysis of the scientific works of leading scientists, the main characteristics of the informational educational environment (variability, contextuality, polyfunctionality, adaptability) are determined, and their explanation is given; the functions of the informational educational environment are determined and the structure is substantiated. It has been proven that the information and educational environment consists of the goals and tasks of the organization of the project process, as well as the program-methodical (normative support for the functioning of the educational system), information-knowledge (a set of competencies), communication (interaction of the subjects of the educational process), technological ( modern teaching aids) components. The specifics of the use of advanced educational technologies in the information and educational environment are clarified. The conclusion that the information and educational environment of higher education institutions in modern conditions solves the following tasks is substantiated: improving the quality of education and the level of professional competence formation; ensuring the availability of educational services; lifelong learning; preparing students for the use of information technologies in an open digital society; increasing the efficiency of the education system in general.Публікація Диджиталізація бізнесу як дієвий інструмент комунікативної політики підприємства(Міжнародний університет фінансів, 2024) Іпполітова, Інна Ярославівна; Момотков, Ігор Сергійович; Прокопович, Світлана ВалеріївнаУ статті досліджено сутність поняття «диджиталізація» та який зміст вкладають науковці у цю дефініцію. Проведено аналіз використання інформаційно-комунікаційних технологій та запровадження електронної торгівлі підприємствами за видами економічної діяльності й розподілом за кількістю зайнятих працівників. Зазначено, що окремою складовою диджиталізації доцільно виділити маркетинг, а саме комунікативну політику підприємства. Перераховано додаткові можливості, які надає диджиталізація бізнесу для здійснення ефективної комунікації з усіма стейкхолдерами, забезпечуючи більш швидку, точну та персоналізовану взаємодію з клієнтами. Визначено основні причини появи опору заходам з диджиталізації та основні способи їх подолання. Наведено переваги та можливості, які буде мати бізнес після подолання опору працівників до заходів щодо диджиталізації бізнесу у вигляді значного позитивного впливу на розвиток підприємства.Публікація Розвиток електронного урядування в Україні(Українська державна академія залізничного транспорту, 2023) Косич, Марина Василівна; Губанова, Ніно НодарівнаСучасний етап розвитку соціально-економічних відносин характеризується процесами переходу від третьої до четвертої промислової революції з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у виробництві. У державному секторі економіки такі зміни визвали появу нового інструменту - електронне урядування. Департамент з економічних і соціальних питань ООН визначає раз на 2 роки індекс розвитку електронного урядування. Україна в останні роки демонструє постійне зростання даного показника, а у 2022 році величина індексу електронного урядування дозволила перейти Україні до групи країн з дуже високим значенням електронного урядування, але 25 % населення цього ж року не були приєднані до мережі Інтернет, що говорить про неможливість їх участі у використанні інтернет послуг, що надаються органами державного та місцевого управління. Цифровізація життя суспільства вимагає від органів влади ефективного публічного управління на базі електронної взаємодії.Публікація Наукова термінологія у сучасній публіцистиці: особливості застосування(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Писарська, Наталія Віталіївна; Гомон, Андрій Михайлович; Заверющенко, Микола ПетровичСтаття присвячена дослідженню специфіки застосування наукової термінології у публіцистичному дискурсі. Метою роботи є практичне виявлення особливостей використання термінів із різних наукових сфер (в основі – матеріали вітчизняних ЗМІ). На прикладі лексики із мас-медіа показано, яким чином наукова термінологія займає особливу нішу у вітчизняних терміносистемах та журналістських публікаціях. Методологія дослідження базується на використанні описового, дедуктивного методів і методу систематизації та дефінування. Запропоновано легальні визначення «публіцистичного стилю» і «публіцистики», окреслено мету та сферу використання. Систематизовано підходи до розуміння публіцистики через тріаду літературного напрямку, світоглядної публіцистики та журналістики. Визначено низку мовних і стильових особливостей публіцистики, які відмежовують публіцистичний стиль від інших видів дискурсу. Наведено класифікаційні підходи до вживання термінологічної лексики у журналістських текстах (за сферою використання та за походженням наукової термінології). Запропоновано для огляду найбільш поширені способи усунення нерозуміння читачем нових або рідкісних понять (розгорнуте тлумачення, орфографічні та лексичні способи). Більш детально розкрито проблематику застосування у журналістських текстах новітніх термінів, які ще не зафіксовані і не набули академічного статусу в словниках та енциклопедіях, трактуються кардинально по-різному в різних контекстах і наукових дискурсах. Підведено підсумки та в якості перспектив подальших наукових пошуків запропоновано подальше вивчення питання щодо типологізації помилок у перекладі наукових термінів із використанням онлайн-ресурсів.Публікація Розвиток закладів вищої освіти в умовах четвертої промислової революції(Видавничий дім "Інжек", 2023) Ілляшенко, Сергій Миколайович; Шипуліна, Юлія Сергіївна; Ілляшенко, Наталія СергіївнаМетою статті є визначення та систематизація перспективних напрямів і проблем розвитку закладів вищої освіти в умовах четвертої промислової революції (ПР4.0) з урахуванням впливу її основних технологій і створюваних на їх базі інновацій на ринок праці та систему підготовки кадрів. За результатами аналізу відповідно до запропонованої послідовності процедур (технології; створені на їх базі інновації; наслідки їх впровадження; впливи на ринок праці та систему підготовки кадрів) визначено і систематизовано можливості та загрози розвитку закладів вищої освіти, що спричинені впровадженням технологій ПР4.0. З їх урахуванням визначено перспективні напрями розвитку закладів вищої освіти, окреслено проблеми їх реалізації. Виконано систематизацію виділених напрямів за спонукальними причинами, що створюють умови для їх реалізації. Запропоновано принципову схему функціонування закладу вищої освіти в умовах ПР4.0 як самокерованої системи, яка за аналогією з промисловими підприємствами дозволяє об’єднати за допомогою технологій ПР4.0 в єдиний комплекс: людський потенціал (персонал і осіб, що навчаються); ресурсний потенціал (матеріальні та нематеріальні ресурси); процеси (наукові, навчальні та допоміжні) тощо. Розглянуто практичні аспекти використання передовими університетами України сприятливих можливостей інноваційного розвитку на базі технологій ПР4.0. Отримані результати в сукупності поглиблюють засадничі аспекти інноваційного менеджменту закладу вищої освіти в частині вдосконалення підходу до формування методологічної бази організаційно-економічного механізму управління стратегіями його інноваційного розвитку в умовах ПР4.0. Подальші дослідження мають бути спрямованими на розроблення методичних підходів до управління за формалізованими процедурами вибором і реалізацією стратегій інноваційного розвитку закладів вищої освіти в умовах ПР4.0, яка стрімко набирає силу.Документ Використання сучасних інформаційних технологій в умовах вищого навчального закладу(Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, 2016) Кравченко, Ганна Юріївна; Мовмига, Наталія ЄвгенівнаАвторами розглядається удосконалення навчального процесу з професійної підготовки фахівців з цивільної безпеки кафедри охорони праці та навколишнього середовища НТУ "ХПІ" за рахунок влучання в навчальний процес інформаційно комунікативних навчальних технологій. Розкрито причини та умови реалізації дистанційної форми навчання. Наведено розроблену систему контролю якості дистанційного навчання з фахових дисциплін із використанням системи діагностування рівня оволодіння професійними компетенціями студентів/слухачів для підвищення рівня якості освіти.Документ Науково-технічний переклад(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Зенякін, Олексій СергійовичСловник постає у вигляді збірки найпоширеніших лексичних одиниць у галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Для полегшення процесу запам’ятовування, кожна одиниця подається разом із транскрипцією та має порядковий номер. Матеріал відповідає рівню В2 загальноєвропейських компетенцій володіння іноземною мовою. Розраховано на студентів спеціальності "Філологія".Документ Модель розвитку вчителя-лідера у STEAM - орієнтованому освітньому середовищі закладу загальної освіти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Сороко, НаталіяПроаналізовано феномен лідерства вчителя у STEAM-орієнтованому освітньому середовищі закладу загальної освіти та створенню моделі розвитку вчителялідера у STEAM-орієнтованому освітньому середовищі. Обґрунтовано та спроєктовано модель розвитку вчителя-лідера у STEAM-орієнтованому освітньому середовищі закладу загальної освіти. Зроблені висновки, що для успішного впровадження STEAMосвіти у ЗЗО важливим вбачається розвиток вчителя-лідера, ролі якого передбачають не тільки участь учителя як керівника у класі, школі, педагогічній раді, а й виконання функцій фасилітатора для учнів і вчителів, вчителя-новатора для забезпечення впровадження у школі нових педагогічних підходів, ІКТ, стратегій та ін., учня, який опановує нові знання, технології, підходи та впроваджує їх у свою педагогічну діяльність, консультує та навчає своїх колег.Документ Дистанційна форма здобуття вищої освіти: аналіз думки студентів щодо якості, переваг і недоліків(2020) Мороз, Світлана Анатоліївна; Романовський, Олександр Георгійович; Мороз, Володимир Михайлович; Домбровська, Світлана Миколаївна; Грень, Лариса Миколаївна; Помаза-Пономаренко, Аліна ЛеонідівнаСтаття містить результати аналізу наукової літератури щодо проблематики використання інформаційно-комунікаційних технологій у системі дистанційної освіти, а також напрямів вирішення питань забезпечення якості здобутої у її межах вищої освіти. Переважна більшість наукових досліджень, особливо в межах вітчизняної наукової думки, була виконана за допомогою теоретичних методів наукового пізнання та зосереджувалась на теорії, системі, законах, ідеях та парадигмах знань щодо дистанційної освіти та її якості. Такий підхід дещо звужує фокус розгляду відповідного феномену, адже питання практики функціонування окремих елементів відповідної системи залишаються відкритими для подальших наукових пошуків. На відміну від вітчизняних учених зарубіжні дослідники зосереджують свою увагу на вирішенні питань ефективності функціонування системи дистанційної освіти та використовують для цього суто емпіричні методи дослідження. З огляду на брак висвітлення у вітчизняній науковій літературі здобутих за допомогою емпіричних методів наукового пізнання результатів досліджень феномену якості вищої освіти в системі дистанційної форми її здобуття та факт існування запиту з боку суб’єктів державного управління розвитком системи вищої освіти, так само як і з боку адміністрацій закладів вищої освіти, на результати таких наукових пошуків, авторами публікації пропонуються до уваги та подальшого обговорення результати аналізу проведеного у 2018/19 навчальному році опитування студентів «Ставлення до дистанційної освіти та оцінювання її якості». Стаття містить результати аналізу відповідей респондентів щодо очікуваної якості здобутої в межах дистанційної форми навчання вищої освіти. Отримані авторами результати подаються через призму умовного порівняння якості вищої освіти, здобутої в системі денної та заочної форм навчання. Крім того, у статі висвітлено результати оцінювання студентами значущості основних переваг та недоліків дистанційної форми навчання, за результатами аналізу яких було опрацьовано пропозиції щодо можливості підвищення якості вищої освіти в межах дистанційної форми її здобуття, а також напрямів удосконалення змісту та практики реалізації державної політики щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.Документ Електронний підручник як основний елемент сучасного освітнього середовища(НТУ "ХПІ", 2015) Гущенко, В. В.; Поцулко, О. А.У статті розглядаються й аналізуються основні елементи, структурна організація, переваги та недоліки, а також вимоги щодо електронних підручників в системі сучасного освітнього середовища. Автор більш детально зосереджує увагу на засобах створення електронних підручників, їх класифікації та аналізує роль системного підходу при створенні цих підручників.