Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Лідерська позиція як компонент особистості майбутнього фахівця(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2021) Костиря, Ірина Валентинівна; Філіпенко, Лариса ВолодимірівнаВ статті розкрито поняття лідерської позиції майбутнього фахівця в контексті його зв’язків із особистісними якостями. Розглянуто останні дослідження, присвячені темі лідерської позиції. Уточнено, що лідерська позиція майбутнього фахівця представляє собою особистісне утворення, що включає в себе усвідомлення майбутнім фахівцем готовності до виконання ролі лідера та здатності до організаційного впливу на виробничий колектив, вона ґрунтується на лідерському потенціалі особистості й формується в процесі засвоєння лідерської ролі в різних життєвих ситуаціях, включаючи умови професійної сфери. Представлені результати дослідження лідерської позиції у майбутніх фахівців різних професійних спрямувань. Визначено, що більшість майбутніх фахівців характеризуються наявністю необхідних для розвитку лідерської позиції особистісних рис, але їхній досвід під час здобуття освіти не дає можливості приміряти на себе роль лідера, що чинить негативний вплив на їхню мотивацію розвитку лідерства.Документ Leadership position as a predictor of professional success of a future teacher of higher education(2020) Kostyria, IrynaThe aim of the publication is to present the results of a study of the correlation between leadership position indicators of future teachers of higher education and their potential professional success, which was assessed using the expert assessment method. It is specified that the leadership position of a future higher education lecturers is a personal formation, which includes a future professional's awareness of the readiness to fulfill the role of a leader and the ability to organizational impact on the teaching staff. The empirical study (n = 58) revealed statistically significant correlations between all the research constructs, which confirmed the need to develop a focused program to form a leadership position for future higher education lecturers.Документ Formation of the leadership position of professionals in higher education institutions(LUMEN Publishing House, Romania, 2020) Shelestova, Liudmyla; Kostyria, Iryna; Fedyaeva, Valentina; Brychok, Svitlana; Bohomolova, Maryna; Tomashevska, IrynaThe article theoretically substantiates, develops and experimentally verifies pedagogical conditions for forming the leadership position of future engineers in higher education institutions of technical profile. The concept of the leadership position of a future engineer was first defined as a conscious willingness to fulfill the role of a leader and the totality of all relations of his personality to the reality formed in a certain system of group relationships generated by this awareness. The basic components of a leadership position are defined: motivational-value, cognitive, activity and personal. It is experimentally proved that pedagogical conditions of formation of the leadership position of the future engineer in the institution of higher technical education are: involvement of students in practical independent activity, which involves the application of organizational, communicative, cognitive, reflexive skills and causes the manifestation of their leadership; modeling of profession-ally oriented tasks, which require students to choose the best ways of leadership influence in situations of dialog and group interaction; nurturing a valuable attitude to leadership in out-of-class and classroom work. The model of realization of pedagogical conditions of formation of the leadership position of future engineers in institutions of higher technical education has been developed, which includes the purpose, methodological approaches, methodological support of the realization of pedagogical conditions, estimation of levels of formation of leadership position in future engineers. The special importance of the complex and consistent introduction of pedagogical conditions in work with future engineers is shown.Документ Формування лідерської позиції майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах(Вінницький державний педагогічний університеті ім. Михайла Коцюбинського, 2018) Костиря, Ірина ВалентинівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2018. У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови формування лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої освіти технічного профілю. В дисертації вперше визначено поняття лідерської позиції майбутнього інженера, як усвідомленої готовності до виконання ролі лідера та сукупності всіх відносин його особистості до дійсності, що склалася в певну систему групових взаємовідносин, породжених цим усвідомленням. Базовими компонентами лідерської позиції визначено: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний і особистісний. Експериментально доведено, що педагогічними умовами формування лідерської позиції майбутнього інженера у закладі вищої технічної освіти є: залучення студентів у практичну самостійну діяльність, що передбачає застосування організаційних, комунікативних, когнітивних, рефлексивних умінь і зумовлює прояв їх лідерської позиції; моделювання професійно-орієнтованих завдань, що вимагають від студентів вибору оптимальних способів лідерського впливу у ситуаціях діалогічної та групової взаємодії; виховання ціннісного ставлення до лідерської позиції в позааудиторній та аудиторній роботі.Документ Діагностичний інструментарій процесу ефективного формування лідерської позиції майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах(НТУ "ХПІ", 2017) Гура, Тетяна Віталіївна; Костиря, Ірина ВалентинівнаУ статті розглядаються питання застосування психолого-педагогічної діагностики для ефективного формування лідерської позиції у студентів вищих технічних навчальних закладів. Автор, аналізуючи діагностичний інструментарій визначає комплекс взаємопов'язаних критеріїв: мотиваційно-ціннісний, пізнавально-поведінковий, особистісно-рефлексивний. До кожного критерію встановлено набір показників.