Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Nanocatalyst of gas purification from nitrogen oxides
    (АРТек, 2017) Vekshin, V. O.; Abramova, L. P.; Kobziev, O. V.; Sincheskul, O. L.; Loboyko, V. O.
  • Ескіз
    Документ
    Mathematical modeling of the equilibrium between nitrogen(II) and (IV) oxides in the combined process of metals extraction from the spent catalysts
    (Український державний хіміко-технологічний університет, 2019) Suvorin, A. V.; Savenkov, A. S.; Shmelev, A. S.; Bliznjuk, O. N.; Ozheredova, M. A.; Masalitina, N. Yu.; Ogurtsov, A. N.
    The paper gives the results of the study of equilibrium between nitrogen(II) and (IV) oxides under the conditions of the combined process of nitrogen oxides chemisorption from their mixtures with air and the extraction of metals from spent catalysts by an aqueous solution that contacts with the catalyst and the extractant. The mechanism of the combined process was established and the mathematical model was created that takes into account the interaction between nitrogen oxides and water with the formation of nitric acid, its subsequent interaction with the reactive component of the spent catalyst and the extraction of the formed metal nitrates. The investigation was performed and the mathematical model was developed for the determination of the equilibrium composition of nitrogen oxides in the production of nitric acid and the calculation of the equilibrium concentration and conversion degree of nitrogen oxides in the combined process. DIAP-3-6N catalyst was used as an example and the algorithm was proposed for the calculation of the time variation of the composition of a three-phase system "solid–liquid–gas". A mathematical model of the process was created that takes into account the dependence of the equilibrium conversion degree of nitrogen oxides on the consumption rate of the produced nitric acid in the extraction of metals from the catalyst.
  • Ескіз
    Документ
    Effect of hydrodynamic cavitation on the absorption processes occurring in the production of nitric acid
    (Український державний хіміко-технологічний університет, 2019) Vorozhbiian, M. I.; Moroz, N. A.; Vorozhbiyan, R. M.; Mykhailova, E. A.
    The research data on the process of the formation of acid under the conditions of hydrodynamic cavitation are presented in the paper. A change in the absorption properties of activated water exposed to the hydrodynamic cavitation has been established. The physicochemical characteristics of activated water, in particular electrical conductivity, pH value and redox potential, have been studied. It was confirmed that cavitated water can be used in technological processes during 10–15 hours before returning its properties to the initial values. A positive effect of the cavitation on the adsorption capacity of liquid phase in the production of weak nitric acid was established. The use of the cavitation results in an increase in the conversion rate of nitrose gases by 20–30%. The most significant effect is observed in the region of increased concentrations of nitric acid solutions supplied to the absorption column and at increased linear velocities of gaseous phase. The fullscale testing of the cavitated water used for the absorption division of the production of weak nitric acid showed a positive effect which had been revealed during experimental investigations.
  • Ескіз
    Документ
    Захист навколишнього середовища від шкідливих викидів оксидів азоту при роботі котлів
    (НТУ "ХПІ", 2018) Єфімов, Олександр В'ячеславович; Тютюник, Лариса Іванівна; Касілов, Віктор Йосипович; Іванова, Лідія Анатоліївна
    Стаття присвячена розвитку методів захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів оксидів азоту при роботі парових та водогрійних котлів. Скорочення викидів оксидів азоту в атмосферу димовими газами принципово може бути здійснено по таких основних напрямах: застосування спеціальних технології спалювання палива, що запобігає значному окисленню азоту, зокрема використання для горіння в якості окислювача кисню; застосування рідких або твердих сорбентів, що поглинають з димових газів оксиди азоту з подальшою регенерацією і отриманням товарних форм зв’язаного азоту; каталітичне розкладання оксиду азоту на елементарний азот і кисень.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження фізико-механічних процесів в дизелі для розробки моделі еко-ефективного згоряння палива
    (НТУ "ХПІ", 2017) Савченко, Анатолій Вікторович
    У статті розглянуті питання досліджень робочого процесу дизеля з встановленням оптимальної точки початку згоряння палива. Наведено аналіз підходів з підвищення еко-ефективності використання палива в двигунах. Розроблено загальний алгоритм обробки даних експериментального дослідження робочого процесу дизеля. Впроваджено метод визначення моменту початку згоряння палива, що враховує характерні особливості датчиків тиску та має підвищену точність і надійність. Запропоновано при обробці даних дослідження визначати ступінь кореляції отриманих даних відповідним інтегральним показникам дизеля. Використання розробленого алгоритму експериментальних досліджень дизеля дозволяє детально проаналізувати процес згоряння палива та встановити оптимальні параметри його роботи для комплексного покращення еко-ефективності.
  • Ескіз
    Документ
    Разработка блочного катализатора сотовой структуры и реактора очистки выхлопных газов от оксидов азота
    (Белгородский государственный технологический университет им. В. Г. Шухова, 2015) Векшин, В. А.; Грабовецкая, Е. Р.; Лобойко, Вячеслав Алексеевич; Кобзев, Александр Викторович
    Производство азотной кислоты связано с выбросами в атмосферу газов, содержащих токсичные оксиды азота. При окислении аммиака образуется оксид азота (II), который затем окисляется кислородом воздуха до оксида азота (IV), и, в результате неполноты его поглощения в абсорбционных колоннах, вместе с недоокисленным NO, выбрасывается в атмосферу. Без соответствующей очистки содержание NO + NO₂ (NOₓ) в отходящих газах после абсорбции может достигать 0,15 % об. Как результат, в районах расположения химических предприятий может наблюдаться довольно высокий уровень локального загрязнения атмосферы этими оксидами. Данная проблема заставляет исследователей искать пути снижения вредного влияния данных соединений на окружающую среду и живые организмы. Использование каталитического обезвреживания позволяет существенно снизить количество оксидов азота, которые выбрасываются промышленными предприятиями. Важным направлением в решении представленной задачи является разработка высокоэффективных катализаторов очистки отходящих газов. Данные способы очистки известны достаточно давно. Восстановителями могут служить метан, водород, СО и др., но более перспективным направлением совершенствования рассматриваемого процесса является применение в качестве восстановителя аммиака, поскольку его расход в этом случае незначителен. В отличие от других восстановителей он селективно реагирует с оксидами азота, позволяет существенно снизить температуру процесса и отказаться от использования дорогостоящих и дефицитных восстановителей.
  • Ескіз
    Документ
    Влияние азотной кислоты на состав продуктов взаимодействия с отработанными кобальтсодержащими катализаторами
    (НТУ "ХПИ", 2014) Суворин, А. В.; Лобойко, Вячеслав Алексеевич; Савенков, Анатолий Сергеевич; Шутинский, Алексей Григорьевич; Суворин, В. А.
    Приведены результаты исследований влияния концентрации азотной кислоты на состав продуктов ее взаимодействия с металлическим кобальтом в интервале температур 20 – 25 °С. Установлены интервалы концентраций азотной кислоты, при которых в качестве побочных продуктов взаимодействия преимущественно образуются нитрат аммония, азот и оксиды азота (I, II, IV). Определена область концентраций азотной кислоты, в которой при взаимодействии с кобальтом наблюдаются минимальные потери связанного азота. Показано, что доля реакций, приводящих к образованию NO и NO2 как побочных продуктов при концентрации азотной кислоты более 10 %, превышает 15 % и в условиях совмещенного хемосорбционно-экстракционного процесса в системе с кобальтсодержащим катализатором достижение такой концентрации азотной кислоты не целесообразно.
  • Ескіз
    Документ
    Изучение технологических параметров процесса извлечения фтористого водорода из растворов HNO₃ – N₂O₄ – H₂O – HF – H₃PO₄ методом отдувки
    (НТУ "ХПИ", 2012) Гринь, Григорий Иванович; Пономарёв, В. А.; Лобойко, Алексей Яковлевич; Кошовец, Н. В.
    В статье рассмотрен процесс извлечения фтористого водорода методом отдувки воздухом из системы HNO₃ – N₂O₄ – H₂O – HF – H₃PO₄. Рассмотрена зависимость степени извлечения от ряда технологических параметров (линейной скорости потока, концентрации кислоты, плотности орошения, числа единиц переноса и т. д.).