Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Енергетика: надійність та енергоефективність

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/79784

Офіційний сайт http://eree.khpi.edu.ua/

Видання присвячене питанням теоретичних і практичних результатів досліджень та розробок, пов’язаних з проблемами надійності та ефективності роботи енергетичного устаткування, а також електроенергетичної системи в цілому. Також розглядаються проблеми електроспоживання, енергозбереження і підвищення якості електричної енергії.

Рік заснування: 1961. Періодичність: 2 рази на рік. ISSN2224-0349 (Print)

Переглянути

Фільтри

20241

Налаштування

Автор: search.filters.author.Назюта, Людмила ЮріївнаКлючове слово: search.filters.subject.decarbonization

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Атомна енергетика Китаю в контексті декарбонізації світової енергетики
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Назюта, Людмила Юріївна; Степаненко, Данило Вадимович
    Проаналізовано глобальну структуру споживання енергетичних ресурсів. Показано, що загальне споживання енергоресурсів у 20 столітті зросло майже в 15 разів і становило у 2000 році близько 118 ПВт∙год. З них понад 80 % припадало на викопні (природні) енергоносії, 13% – на поновлювані джерела енергії і понад 6 % – на атомну енергетику. Така тенденція зберігалася протягом багатьох років. Згідно з прогнозами, відновлювальні джерела енергетики та атомна енергетика домінуватимуть у зростанні світового енергоспоживання, задовольняючи в середньому понад 90 % додаткового попиту. Китай посідає перше місце у світі за ВВП і темпами розвитку електроенергетичного комплексу, а також за обсягом виробництва і темпами розвитку атомної енергетики. Проаналізовано структуру вироблення електроенергії за видами палива в країнах (ТОП 5, 2021) з високим рівнем енергоспоживання. Показано, що основними гравцями на цьому ринку займають три країни: Китай (30 %), США (13 %) та Індія (6 %). Обсяг виробництва електричної енергії в Китаї майже втричі більший, ніж у країнах ЄС і майже в 7 разів більший, ніж у Росії. Розглянуто структуру атомної енергетики та досягнення Китаю в цій галузі. Показано, що в контексті ядерних технологій (створення реакторів четвертого покоління, розробка технологій, близьких до повного замкнутого циклу переробки ядерних відходів) Китай уже зараз готовий значно розширити масштаби застосування атомної енергетики. Особливе місце в роботі приділено безпеці експлуатації ядерних об’єктів. Основна проблема, з якою зіткнеться Китай, – це відсутність нездоланного бар’єру між цивільним і військовим застосуванням таких технологій. Це створює серйозну загрозу екології та безпеці життєдіяльності країни. У довгостроковій перспективі атомній енергетиці належить вирішити також проблему безпечної, довготривалої утилізації радіоактивних відходів. Показано, що надалі Китаю необхідно ще раз розглянути свою ядерну програму в контексті співпраці з Міжнародними організаціями з ядерної безпеки.