Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Економічні науки

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/76251

У збірнику представлені результати досліджень та узагальнення актуальних тенденцій вітчизняної та світової економічної системи, стану і перспективи розвитку економіки регіонів, підприємств та організацій; особливості управління інвестиційною діяльністю, інноваціями, бізнесом, економічними ризиками, маркетинговою діяльністю, правове забезпечення підприємств, бізнес-планування, управління фінансами, проблеми обліку й аудиту, соціального прогресу.

Рік заснування: 1961. Періодичність: 4 рази на рік. ISSN 2519-4461 (print)

Новини

На підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 409 від 17.03.2020 року включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України у галузі економічних наук зі спеціальностей 051, 071, 072, 073, 075, 076, 242, 281, 292.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Адаптаційні механізми у формуванні системи показників оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Заїка, Катерина Олегівна
У статті обґрунтовано важливість формування системи показників оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства на принципах адаптивного управління в умовах економічної нестабільності та динамічних змін в зовнішньому середовищі, що негативно впливають на результати діяльності та стан суб’єктів господарювання. Доведено, що формування аналітико-інформаційної бази для оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства досягається шляхом визначення обґрунтованої системи показників у межах обраних підходів та їхньої адаптації до конкретних умов та специфіки діяльності підприємства. Запропоновано розробку комплексного набору критеріїв для оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства проводити на основі методу критеріального аналізу, що дозволяє сформувати об’єктивне уявлення про його фінансово-економічні можливості та обґрунтувати стратегічні рішення щодо подальшого розвитку на основі об’єктивних даних. Процес формування аналітико-інформаційної бази для оцінки фінансово-економічного потенціалу підприємства реалізується відповідно до визначених етапів, що включають формування системи теоретичних (інформативність, доступність, визначеність процесу оцінювання) та аналітичних (відносність, несуперечливість та динамічність) критеріїв для відбору показників фінансово-економічного потенціалу підприємства та перевірка відповідності показників визначеним критеріям відбору. В результаті аналізу порівняльних характеристик, що використовуються для оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства, сформовано комплекс показників, який задовольняє визначені критерії відбору. Запропонований підхід дозволяє оцінити фінансово-економічний потенціал промислового підприємства для обґрунтування стратегічних напрямків його подальшого розвитку шляхом усунення можливих ризиків, що виникають під впливом зовнішніх та внутрішніх загроз на основі здійснення своєчасних управлінських коригуючих впливів з метою адаптації до мінливих умов середовища господарювання.
Економічна сутність трансферу інтелектуальних технологій в формуванні інноваційно-комерційної сприятливості промислових підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Косенко, Андрій Васильович; Бердос, Максим Петрович; Дюжев, Олександр Вікторович
Всі накопичені знання, уміння, навики, творчі можливості, реально включені у виробництво по створенню товарів і послуг, і приносячи дохід своєму власнику, виступатимуть у формі інтелектуального капіталу. Здібність до праці придбаває властивості інтелектуального капіталу, коли відбувається принципова, якісна видозміна всієї сукупності властивостей, що становлять якість робочої сили, що робить її власника здатним створювати стійкий, надмірний, додатковий продукт, затребуваний суспільством, і, відповідно, надмірну додаткову вартість, яка стає стійким джерелом додаткового доходу на капітал. Відтворення ОІВ є динамічним процесом, етапи і структура якого аналогічні формам руху капіталу підприємства, проте мають певні істотні особливості. Цей процес включає стадії формування, використовування, відновлення і розвитку ОІВ. Формування ОІВ підприємства здійснюється на основі їх придбання, з одного боку, і нарощування власних ОІВ шляхом самостійних розробок і навчання, з другого боку. Особливостями інвестицій в ОІВ, в порівнянні з інвестиціями у фізичний капітал є: високий ступінь ризику, велика тривалість інвестиційного періоду, вища ефективність. Інвестиції в ОІВ можуть існувати як в прямій (капіталовкладення в освіту, науково-дослідну діяльність, планування і мотивацію кар'єрного зростання), так і в непрямій формі (інвестиції в інформаційні технології, устаткування і матеріальні активи, що забезпечують освітню і науково-дослідну діяльність). В процесі виробництва ОІВ практично не зношуються і не зменшуються. Крім того, процес їх використання за певних умов може супроводжуватися їх збільшенням і розвитком. Тому, процеси, пов'язані з виробництвом і споживанням знань, носять нелінійний характер. А виражається це у тому, що перетворення ресурсу в продукт в цьому випадку може супроводжуватися збільшенням і поліпшенням якісних параметрів самого ресурсу. Власник інтелектуального капіталу повинен одержувати дохід на нього у вигляді відсотка на свій капітал, а економічні відносини повинні носити рентний характер.
Адаптивні стратегії формування потенціалу промислового підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гришко, Наталя Євгенівна; Глазунова, Ольга Олександрівна
У статті досліджено теоретико-концептуальні засади адаптивних стратегій формування потенціалу промислового підприємства. Встановлено, що сталий розвиток господарюючих суб’єктів та ефективне формування їх потенціалу забезпечується лише при реалізації інтегрованих сценаріїв адаптивної стратегії, що передбачає прийняття економічних рішень для уникнення впливу негативних впливів і активного сприяння позитивним чинникам, оскільки лише за цих умов досягається максимальна доступність ресурсів, що дозволяє розвивати конкурентні переваги та потенціал. Виявлено особливості адаптивної стратегії суб’єктів господарювання, які відображають цільність, динамічність, системність, комплексність, мультифакторність, варіативність, системність, ризик-орієнтованість цього поняття. Визначено основні чинники впливу на формування потенціалу промислового підприємства. До екзогенних чинників віднесено вплив технологічних, соціально-політичних, нормативно-правових, міжнародних, виробничих, комерційних, фінансових, природно-екологічних, демографічних, геополітичних умов. До ендогенних враховано вплив критеріїв стратегії окремих функціональних сфер (маркетинг, виробництво, кадри, фінанси, наукові дослідження та розробки), розподіл ресурсів та структуру капіталовкладень, наявну систему нівелювання ризиків, особливості технологічного процесу тощо. Зазначено проблеми формування потенціалу підприємства, серед яких ризик дефіциту будь-якого виду ресурсів, залежність від якості логістичних мереж, обмежені можливості щодо залучення коштів, недостатній обсяг попиту та пропозиції на внутрішньому ринку, недостатня забезпеченість кадрами високої кваліфікації, порушення ритмічності виробництва, висока невизначеність на внутрішньому та зовнішньому ринках, пов’язана з його нестабільністю, а також недосконалістю законодавчої бази. Для вирішення та нівелювання негативних наслідків вищезазначених проблем запропоновано фокусування на можливостях використання адаптивних стратегій та наведено їх систематизацію із виокремленням стратегій кастомізації, інтеграції, реінжинірингу, диверсифікації, поглинання та концентрації. Отримані результати дозволяють підвищити обґрунтованість прийнятих рішень щодо формування потенціалу підприємства шляхом вибору адаптивної стратегії у специфічних умовах невизначеності.
Розробка та імплементація адаптивного механізму формування фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Заїка, Катерина Олегівна
У статті досліджено процес розробки та імплементації адаптивного механізму формування фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства, що полягає у забезпеченні підвищення його рівня у довгостроковій перспективі шляхом обґрунтування та реалізації адаптивних економічних рішень відповідно обраних пріоритетів із урахуванням змін внутрішніх та зовнішніх умов функціонування щодо цілеспрямованого, системного розвитку на основі адекватної протидії специфічним викликам сучасного бізнес-середовища. Сформовано адаптивний механізм на основі ретельної оцінки потенційних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища з урахуванням факторів нестабільності та посилення конкуренції, що реалізується в поєднанні локальних складових: діагностики та оцінки рівня фінансово-економічного потенціалу в поточному та майбутньому періодах, впливу чинників мінливого зовнішнього та внутрішнього середовища, прийняття рішень щодо формування та реалізації адаптивних економічних заходів залежно від варіанту стратегії адаптації, аналізу ефективності стратегічних альтернатив. Запропоновано методичний підхід до оптимізації процесу ухвалення економічних рішень щодо вибору стратегічних альтернатив, основним результатом апробації якого є вибір стратегічної альтернативи на основі формування матриці ситуацій рівня впливу загроз зовнішнього і внутрішнього середовища та рівня фінансово-економічного потенціалу, що виступає критерієм прийняття рішень з вибору стратегії адаптації, забезпечуючи гнучкість в управлінні промисловим підприємством в умовах постійних змін у глобальному економічному середовищі. Розроблено науково-методичний підхід до оцінки ефективності реалізації стратегічних альтернатив підвищення фінансово-економічного потенціалу суб’єктів господарювання, що базується на формуванні переліку адаптивних економічних заходів залежно від варіанту стратегії, включаючи моделювання сценаріїв на основі проведення імітаційних експериментів для врахування поточних та прогнозованих станів і загроз, що дозволяє своєчасно вживати коригувальні заходи для усунення як внутрішнього, так і негативного впливу нестабільного зовнішнього середовища.