2020
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44964
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Публікація Стратегія стійкого розвитку: проблеми та шляхи вирішення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Райко, Діана Валеріївна; Маслак, Ольга Іванівна; Маслак, Марія ВолодимирівнаУ статті визначено, що сьогодні задля забезпечення прозорого інформаційного представлення всіх аспектів діяльності компанії важливим є розуміння, відображення та втілення стратегічних орієнтирів підприємства з орієнтацією на забезпечення стійкого розвитку, що надасть можливість краще розуміти бізнес-модель компанії, її вплив на соціум та навколишнє середовище. При цьому необхідність виокремлення елементів успішної стратегії стійкого розвитку підприємства є актуальною проблемою як у теоретичному, так й у практичному сенсі. За результатами дослідження з’ясовано, що основними компонентами успішності втілення засад стійкого розвитку виступають такі елементи як взаємодія з широким колом стейкхолдерів та соціальна відповідальність, лідерство, ідеї, бренд та інновації. За таких умов актуальним є завдання забезпечення більш ефективної трансформації концептуальних положень в дієвий інструментарій управління підприємством на всіх рівнях його функціонування. Мета дослідження полягала у вивчені найважливіших параметрів стійкого розвитку підприємств, умов і передумов для формування напрямів вдосконалення стратегії стійкого розвитку. Узагальнюючи запропоновані методичні підходи до стійкого розвитку підприємств, зазначено що для забезпечення подальшого зростання ефективності підприємств потрібними є заходи щодо втілення новітніх ресурсозберігаючих технологій, підвищення ефективності бізнес-процесів, вирішення проблем технологічного відставання, раціоналізації використання ресурсів, організації використання вторинних ресурсів, аналізу ефективності використання трудового потенціалу. У статті авторами наголошується на тому, що переорієнтація на слідування принципам стійкого розвитку здатна сприяти переосмисленню ролі окремих підприємств та галузей в цілому як перспективи майбутнього, а не баласту минулого.Документ Формування конкурентних переваг транспортної інфраструктури з позицій стратегії сталої логістики(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маслак, Ольга Іванівна; Яковенко, Ярослава ЮріївнаУ статті розглянуто особливості функціонування транспортної інфраструктури з огляду на засади стратегії сталої логістики. Визначено основні параметри сталого розвитку транспортної інфраструктури, що враховують економічні, екологічні та соціальні параметри. Авторами було проаналізовано основні зміни у кон’юнктурі ринку морських перевезень та їх логістиці. Наголошується увага на тому, що інтеграція України у світовий глобалізований простір та значний потенціал розвитку морських транспортних перевезень актуалізують необхідність збільшення обсягів вантажопотоку та підвищення якості морської інфраструктури із врахуванням принципів сталого розвитку. Відповідно, інфраструктурне облаштування є першочерговим завданням поряд з іншими процесами розвитку транспортної інфраструктури. У ході дослідження було здійснено аналіз сучасного стану та особливостей розвитку українських морських портів, визначено сутність, принципи та фактори розвитку морської інфраструктури. Було виявлено основні проблеми галузі, а саме: розбалансованість розвитку перевантажувальних потужностей, низька ефективність використання їх потенціалу, низький рівень координації між суб’єктами транспортної інфраструктури. Авторами встановлено властивості транспортної інфраструктури та обґрунтовано умови, за яких вона має розвиватися, щоб забезпечити сталість сектору та збільшення рівня участі українських портів в міжнародних ланцюгах постачань. Обґрунтовано конкурентні переваги для подальшого розвитку портової галузі та забезпечення сталої логістики. Зокрема, було виокремлено стратегічні напрями посилення конкурентоспроможності морської інфраструктури України. Виявлено проблеми, які гальмують розвиток транспортної галузі. Обґрунтовано та запропоновано шляхи формування і розвитку конкурентних переваг транспортної інфраструктури з позицій стратегії сталої логістики.Публікація Економічна оцінка інноваційного та інтелектуального потенціалу з урахуванням показників економічної безпеки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія ВолодимирівнаУ статті розкрито особливості обумовленості потенціалу розвитку будь-якого підприємства його економічною безпекою. Важливою умовою нормального функціонування і розвитку сфери підприємництва виступає об’єктивна економічна оцінка інноваційного та інтелектуального потенціалу підприємства, з урахуванням показників економічної безпеки. Виявлено, що причинами диспропорції між наявними інноваційними можливостями підприємства та їх практичним впровадженням є недостатня кількість інтегрованих досліджень і методичних розробок з управління інтелектуально-інноваційним потенціалом підприємства, а також ефективності його використання. Авторами наголошено, що підтримка економічної безпеки повинна здійснюватися за допомогою моніторингу та оцінки рівня ефективності системних механізмів підтримки інноваційного та інтелектуального потенціалу підприємства. Наведено основні універсальні показники оцінки інноваційного та інтелектуального потенціалу підприємства. Запропоновано для розуміння оцінки інноваційної та інтелектуальної складових потенціалу підприємства з позицій забезпечення економічної безпеки використати ресурсний, системний, стратегічний та системний підходи. Проаналізовано ключові характеристики процесної моделі управління економічною безпекою підприємства. У статті розглядаються основні шляхи забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання шляхом запровадження інтегрованої системи показників. Акцентовано увагу на тому, що в умовах нестабільності для підприємства послаблення його виробничого, інноваційного, інтелектуального потенціалів є значною загрозою, що може призвести до блокування можливостей подальшого розвитку. Також встановлено, що ефективне управління системою економічної безпеки напряму залежить від правильного вибору основних компонентів системи економічної безпеки, тобто врахування усіх складових компонент ресурсного забезпечення.Документ Промислові інновації: механізм управління з урахуванням стадій їх життєвого циклу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Глазунова, Ольга Олександрівна; Гришко, Богдан ВолодимировичДослідження механізмів управління промисловими інноваціями з урахуванням стадій їх життєвого циклу є надзвичайно актуальним і важливим завданням на шляху розв’язання проблем переходу підприємств до інноваційної моделі розвитку. Інноваційна діяльність підприємства спрямована на створення і залучення із зовнішнього середовища таких інновацій, які б сприяли підвищенню його конкурентоспроможності, зміцненню ринкових позицій, забезпечували перспективи розвитку. У зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність у переосмисленні на теоретичному та практичному рівнях ролі механізмів управління інноваціями з урахуванням стадій життєвого циклу для сучасної української економіки та її перспектив. Метою статті є формування механізму управління промисловими інноваціями з урахуванням їх життєвого циклу. Проблеми у сфері інноваційного розвитку настільки різноманітні та складні, що необхідні подальші дослідження у цій площині, які б включали комплексний аналіз механізмів управління інноваціями у непростих соціально-політичних та економічних умовах розвитку національної економіки та забезпечували економічну безпеку підприємств. Розвиток та функціонування інновацій та інноваційних процесів підприємства неможливо без створення механізму управління інноваційною діяльністю, яка контролювала би всі складові даного виду діяльності, враховуючи окремі стадії життєвого циклу продукції, як на стратегічному та і оперативному рівнях. Інноваційна діяльність потребує системного управління за допомогою механізму, який повинен бути елементом загального стратегічного механізму управління підприємством, який враховує особливості окремих стадій життєвого циклу промислової продукції. Запропонований в статті механізм управління промисловими інноваціями, який враховує специфіку стадій життєвого циклу надасть більш повне розуміння принципів управління інноваційною діяльністю та допоможе реалізувати інноваційний потенціал промислових підприємств шляхом ефективної реалізації інноваційних проектів, розрахованих на отримання конкурентних переваг і зміцнення ринкових позицій.Документ Інструментарій ефективного управління стратегічним розвитком економіки регіону(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маслак, Ольга Іванівна; Одінцов, Михайло Максимович; Яковенко, Ярослава Юріївна; Зайцев, Сергій СергійовичУ статті розглянуто методологічні підходи до розв’язання проблем соціально-економічного розвитку регіонів. Досліджено механізм відтворювальних економічних процесів, що відбуваються на регіональних рівнях, стратегічне управління якими полягає у визначенні кількісних характеристик такого розвитку та оцінці особливостей впливу інвестиційних вливань в умовах реформованої української економіки. Запропоновані підходи до отримання кількісних оцінок мультиплікативних ефектів в сучасних умовах функціонування економіки. Для аналізу впливу внутрішніх капітальних інвестицій на відтворення економіки регіонів на основі стабілізації і зростання обсягів валового регіонального продукту проведено розрахунки виробничих і інвестиційних мультиплікаторів регіонів. Зокрема, доведено, що інструментами, здатними забезпечувати вирішення проблем ефективного управління стратегічним розвитком економіки регіонів є використання механізмів виробничого та інвестиційного мультиплікаторів задля оцінки впливу внутрішніх капітальних інвестицій на економічну динаміку розвитку регіону. За допомогою виробничих мультиплікаторів виявлено величину зміни ВРП при зростанні обсягу роздрібної торгівлі в регіоні. Розрахунки інвестиційних мультиплікаторів дали можливість виявити зміну виробничих мультиплікаторів та одночасно зміну ВРП за рахунок зростання капітальних інвестицій. Аналіз залежності формування рівня виробничих мультиплікаторів від інвестиційних мультиплікаторів вказав на механізм формування ВРП регіонів. В сучасній українській економіці склалася особлива закономірність, за якої в регіонах з переважанням у структурі економіки доданої вартості промисловості для стабілізації і подальшого зростання ВРП необхідний нижчий, ніж для регіонів сільськогосподарського напрямку розвитку, рівень інвестиційного мультиплікатора.