2020
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44964
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Публікація Обліково-економічні аспекти якості продукції як складової забезпечення конкурентоспроможності підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петро Григорович; Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія ВолодимирівнаУ статті розглянуто основні підходи до класифікації та категоризації витрат на якість з урахуванням наукового здобутку у сфері обліку витрат на якість, на основі чого було запропоновано власний підхід до управління даною категорією витрат на основі багаторівневого поділу. Такий підхід дозволяє управлінцям виявити, що деяких видів витрат на якість уникнути неможливо, у той час як інші можна мінімізувати. Досліджено основні елементи витрат на якість та здійснено їх систематизацію у розрізі облікових моделей за різними класифікаційними ознаками. Розглянуто теоретичні підходи до обліку витрат на якість. Наголошено на тому, що для цілей бухгалтерського обліку запропоновано класифікувати витрати на якість, виходячи з необхідності їх розмежування, оскільки загальні витрати на виготовлення і якість продукції, згідно діючої методики обліку витрат, не розрізняють як окремі категорії витрат. За результатами дослідження встановлено, що управління витратами на якість, якщо їх позиціонувати як конкретні витрати ресурсів, сприяє поліпшенню конкурентоспроможності підприємства.Публікація Економіка і менеджмент цифрового маркетингу при просуванні інноваційного товару на ринок(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петро Григорович; Долина, Ірина Володимирівна; Борзенко, Володимир Іванович; Маслак, Марія Володимирівна; Косенко, Андрій ВасильовичВикладені в статті результати проведених досліджень свідчать про те, що для цифрової трансформації недостатньо розвитку інформаційних технологій (цифровізації), необхідна перебудова бізнес-процесів, нова організація роботи з даними, формування нових моделей і стратегій бізнесу, навчання і адаптація людей, формування цифрової культури і цифрового суспільства. Важливо, що ці процеси взаємопов'язані, а потенціал організації необхідно розглядати в контексті екосистеми. Доведено, що можливості цифрового маркетингу, цифрових технологій дозволяють компаніям не тільки задовольняти потреби свого клієнта, а й залучати його в свій бізнес, при цьому клієнт отримує дохід. Авторами виділено кілька трендів в роботі підприємств та організацій при формуванні клієнтського досвіду. Як показали результати проведених досліджень, навіть деякі великі підприємства, що працюють на українському ринку, виявилися не готові до швидкої цифрової трансформації свого бізнесу. Це призводить до зниження прибутку, конкурентоспроможності. З іншого боку, отримані результати дослідження дозволили авторам сформулювати і деякі парадокси цифровий трансформації: а) наявність великої клієнтської бази, клієнтських показників не дозволяє розробити правильну маркетингову стратегію, якщо ми говоримо про формування лояльності споживачів до компанії; б) використання цифрових маркетингових інструментів дозволяє значно прискорити шлях проходження споживача від потенційного до лояльного клієнта, клієнта як бізнес-партнера компанії; в) реклама не тільки просуває товар, але і шкодить йому. В цілому ставлення суспільства до реклами різко негативне. Результати досліджень показують, як тільки в популярній телепрограмі настає рекламна пауза витрата води населенням різко зростає: хтось ставить чайник, хтось йде в туалет, а рекламу мало хто дивиться. У будь-якому житловому багатоповерховому будинку перед поштовими скриньками кожен день виростають купи викинутого рекламного сміття якщо постояти і подивитися, то майже все викидають не читаючи; г) реклама схильна прикрашати рекламований предмет. І чим краще вона це робить, тим вона вважається більш ефективніше. Однак, чим ефективніше реклама, тим більше у споживача буде розчарувань і тим імовірніше, що навіть дуже якісний продукт буде недооцінений; д) антиреклама може стати рекламою. На основі викладено матеріалу зроблено узагальнюючий висновок про те, що цифрова маркетингова трансформація дійсно актуальна. У разі своєчасного впровадження і практичного використання ця технологія може допомогти випередити конкурентів і істотно збільшити свою частку на ринку.Документ Потрійність поняття інтелектуальної власності: аналіз, уточнення, економічна сутність(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2020) Свіщова, Наталія Сергіївна; Перерва, Петро ГригоровичПроаналізовано поняття інтелектуальної власності. Порушено питання щодо доцільності використання стандартної приналежності до промислового використання тільки об'єктів промислової власності, до науково-технічної та виробничої сфер додано використання об'єктів авторського та суміжних прав. Запропоновано нове визначення "інтелектуальної власності" з огляду на потрійний характер його структури та показане практичне застосування запропонованого визначення. Інтелектуальна власність ніколи не була обмежена рамками тільки правової охорони результатів інтелектуальної діяльності людини, але тепер, з використанням потрійної природи інтелектуальної власності, надає змогу дослідникам та практикам інтелектуальної власності більш комплексно розглядати традиційні категорії системи інтелектуальної власності та робити всебічний аналіз розроблених об'єктів інтелектуальної власності задля отримання максимального прибутку від інновацій.Документ Формування маркетингових та ціноутворюючих ефектів при оцінюванні потенціалу інтелектуально-інноваційних технологій(ФОП Шейніна О. В., 2020) Перерва, Петро Григорович; Окландер, Тетяна Олегівна; Войтко, Вікторія Валеріївна; Косенко, Андрій ВасильовичОбґрунтовано, що у ринковій економіці ефективність процесів створення та використання інтелектуально-інноваційних технологій регулює процеси суспільного виробництва на глобальних, національних, регіональному рівнях і на рівні господарюючого суб'єкта. Усвідомлення законів, спрямованості розвитку економічної системи та шляхів удосконалювання системи господарювання стає необхідним для прийняття управлінських рішень на кожному рівні. Це припускає глибоке розуміння сутності ефективності процесів створення та використання інтелектуально-інноваційних технологій, її функцій та видів в економічних системах, взаємозалежних змін, що відбуваються в матеріальній і соціальній сферах економіки. В статті доведено, що при виборі виду та напряму здійснення інноваційного процесу і ухваленні рішення про фінансування процесів створення та використання інтелектуально-інноваційних технологій менеджер підприємства-розробника або споживача технології повинен оцінити потенційну значущість кожного з можливих варіантів реалізації проекту для виявлення оптимального варіанту. Для визначення ефективності інтелектуально-інноваційних технологій використовується експертиза, критеріями якої є науково-технічні, економічні, екологічні, соціальні та інші показники проекту. Відповідно до цих критеріїв розрізняють і відповідні види ефекту, які можна буде отримати при практичній реалізації того чи іншого виду проекту. Проведені дослідження дозволили виявити та обґрунтувати найбільш важливі види ефектів, які можуть мати місце при оцінюванні потенціалу інтелектуально-інноваційних технологій. Визначено, що найбільш важливими видами ефектів при створенні та використанні інтелектуально-інноваційних технологій є наступні: економічний, науково-технічний, фінансовий, ресурсний, соціальний, екологічний, правовий, ринковий (маркетинговий), регіональний, податковий, синергетичний та негативний ефекти.Публікація Методологія ціноутворення та економічної оцінки інтелектуального потенціалу в міжнародному підприємництві(ФОП Шейніна О. В., 2020) Косенко, Олександра Петрівна; Перерва, Петро Григорович; Долина, Ірина Володимирівна; Матросова, Вікторія Олександрівна; Кобєлєв, Валерій МиколайовичВ статті доведено, що в сучасній період термін "технологія" широко використовується у вітчизняній і зарубіжній практиці, проте різні фахівці і автори вкладають в його поняття різне значення. Найчастіше під терміном "технологія" мають на увазі систематизовані знання, необхідні для виробництва продукції, здійснення технологічного процесу і т.п. Технологія стала взаємопов’язаною ланкою між наукою, технікою і виробництвом, вона є по суті процесом застосування накопичених досвіду і знань для ефективного здійснення з'єднання науки з виробництвом, а також складових виробництва на міжнародному ринку, без знання основ міжнародної діяльності ефективність підприємства на світовому ринку на рівні останніх досягнень світової науки і техніки стає неможливою. При цьому надзвичайно важливе значення має методологія вартісної оцінки інновацій та інтелектуального потенціалу. Авторами визначено, що важливою ознакою інноваційно-інтелектуальних технологій в міжнародній діяльності є робочий процес, який домінує у всій технологічній системі і повинен відповідати найрізноманітнішим вимогам, але, головне, бути потенційно здатним забезпечити досягнення нового рівня функціональних властивостей виробу. У цьому плані великі інноваційні та інтелектуальні можливості мають ті стійкі і надійні робочі процеси, в яких ефективно використовуються фізичні, хімічні, електричні і інші явища в поєднанні із спеціальними властивостями інструменту, технологічного середовища, наприклад, криогенне різання, дифузійне формоутворення виробів з алмазів і т.п., що робить вартісну оцінку цих технологій надзвичайно складними процесом. Особливу важливість ця теза має в міжнародній діяльності. Детальний аналіз розвитку світової економіки в перебігу останніх десятиліть переконливо доводить важливість і актуальність технологічних інновацій для ефективно працюючої економіки. Обґрунтовано, що більш півстоліття назад вчені дійшли висновку про те, що технологічні інновації є основою економічного зростання. З часом ця теза знаходила все більш переконливіше підтвердження і обґрунтування і вже в останніх дослідженнях відмінностей міжнародних доходів показали, що в основі цих відмінностей лежать технології, які використовуються в різних країнах. Ці тенденції повинні обов'язково враховуватися сучасними українськими промисловими підприємствами при проведенні міжнародного бізнесу і активної розробки міжнародних інноваційних проектів.