2020

Розглянуті теоретичні підходи до визначення поняття «інноваційний потенціал» на основі парадигми економіки знань. Досліджено походження та розвиток понять «інноваційний потенціал» та «економіка знань». Проаналізовано основні типи економіки та виділені відмінні риси кожного з них. Визначено основні компоненти інноваційного потенціалу відповідно до типу знань. Обґрунтовано основний взаємозв’язок між економікою знань та інноваційним потенціалом на мікро та марко рівнях. Підтверджено що економіка знань, яка базується на знаннях в центрі уваги виділяє людину, як основне джерело знання, яке вона втілює в матеріальній та нематеріальній формах, передає ці знання і ставить за ціль комерціалізацію їх. Інноваційний потенціал показує готовність системи до виробництва нового знання через використання наявних знань. Розглянуто теорію людського капіталу та сучасні принципи розвитку його. Проаналізовано останні досягнення, тенденції та джерела інформації, які відносяться до економіки знань та інноваційного потенціалу: індекс людського капіталу, глобальний індекс інновації, індекс глобальної конкурентоспроможності. Розглянуто основні тенденції в фармацевтичній сфері та стан інноваційної діяльності в ній. Виявлено практичний зв'язок розвитку економіки знань та інноваційного потенціалу на рівні підприємства. Проведено опитування споживачів щодо ставлення до фармацевтичної продукції національних та імпортних виробників, адже відповідно до статистичного аналізу виявлено проблему з невідповідності можливостей імпортних виробників та національних, що негативно впливає на процес комерціалізації знань підприємствами. Виявлено основні проблеми фармацевтичних підприємств з точки зору економіки знань. Вирішення цієї проблеми вплине на економічний стан як підприємства, галузі та економіки країни.

2020

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку