2020
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44964
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Публікація Обліково-економічні аспекти якості продукції як складової забезпечення конкурентоспроможності підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петро Григорович; Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія ВолодимирівнаУ статті розглянуто основні підходи до класифікації та категоризації витрат на якість з урахуванням наукового здобутку у сфері обліку витрат на якість, на основі чого було запропоновано власний підхід до управління даною категорією витрат на основі багаторівневого поділу. Такий підхід дозволяє управлінцям виявити, що деяких видів витрат на якість уникнути неможливо, у той час як інші можна мінімізувати. Досліджено основні елементи витрат на якість та здійснено їх систематизацію у розрізі облікових моделей за різними класифікаційними ознаками. Розглянуто теоретичні підходи до обліку витрат на якість. Наголошено на тому, що для цілей бухгалтерського обліку запропоновано класифікувати витрати на якість, виходячи з необхідності їх розмежування, оскільки загальні витрати на виготовлення і якість продукції, згідно діючої методики обліку витрат, не розрізняють як окремі категорії витрат. За результатами дослідження встановлено, що управління витратами на якість, якщо їх позиціонувати як конкретні витрати ресурсів, сприяє поліпшенню конкурентоспроможності підприємства.Документ Забезпечення збалансованого інноваційного розвитку економіки України в умовах глобальної невизначеності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Решетняк, Наталя Борисівна; Назаренко, Олена Василівна; Єгорова, Юлія ВалеріївнаНеобхідність забезпечення збалансованого інноваційного розвитку України зумовлена глобальною невизначеністю, динамічними процесами та структурними змінами, які мають місце сьогодні у світовій економіці. В цих умовах актуальним є визначення позицій України у світовій системі координат саме за параметрами інноваційності. Оцінювання стану науково-технічної сфери, інноваційного розвитку, результатів наукових досліджень у країнах світу на міжнародному рівні здійснюється за багатьма показниками різноманітних рейтингів, до найбільш авторитетних з яких, відносяться: Глобальний інноваційний індекс, Глобальний індекс конкурентоспроможності, Європейське іннов аційне табло. Проведення аналізу досягнутого стану інноваційного розвитку економіки України за показниками міжнародних рейтингів потребує визначення методологічних принципів їх розрахунку. За результатами дослідження встановлено, що, незважаючи на деякі позитивні тенденції, в цілому існує значний розрив між рівнем інноваційного розвитку України та розвинутих країн. З’ясовано, що позиції нашої країни за Глобальним індексом конкурентоспроможності в останні декілька років коливаються в межах 76-89 місць, з чого зроблено висновок про відсутність дієвих реформ у сфері наукових досліджень, технологій та інновацій. Дослідження інноваційної діяльності європейських країн та країн - регіональних сусідів продемонструвало належність України до групи зі статусом «Повільний інноватор». Низькі значення показників у міжнародних рейтингах пов’язані з помилками в політиці уряду та існуючими проблемами в інноваційній сфері – використання людського потенціалу, якості інноваційної інфраструктури, формування сталих взаємозв’язків між елементами національної інноваційної системи в цілому. Залишаються невирішеними питання співробітництва з міжнародними інститутами та слабкої інтегрованості в міжнародну науково-технічну та інноваційну кооперацію. У зв’язку з цим запропоновані кроки у напряму приєднання України до глобальних інноваційних процесів, що дозволить наблизити результати рейтингів до рівня розвинутих країн у майбутньому.Документ Формування конкурентних переваг транспортної інфраструктури з позицій стратегії сталої логістики(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маслак, Ольга Іванівна; Яковенко, Ярослава ЮріївнаУ статті розглянуто особливості функціонування транспортної інфраструктури з огляду на засади стратегії сталої логістики. Визначено основні параметри сталого розвитку транспортної інфраструктури, що враховують економічні, екологічні та соціальні параметри. Авторами було проаналізовано основні зміни у кон’юнктурі ринку морських перевезень та їх логістиці. Наголошується увага на тому, що інтеграція України у світовий глобалізований простір та значний потенціал розвитку морських транспортних перевезень актуалізують необхідність збільшення обсягів вантажопотоку та підвищення якості морської інфраструктури із врахуванням принципів сталого розвитку. Відповідно, інфраструктурне облаштування є першочерговим завданням поряд з іншими процесами розвитку транспортної інфраструктури. У ході дослідження було здійснено аналіз сучасного стану та особливостей розвитку українських морських портів, визначено сутність, принципи та фактори розвитку морської інфраструктури. Було виявлено основні проблеми галузі, а саме: розбалансованість розвитку перевантажувальних потужностей, низька ефективність використання їх потенціалу, низький рівень координації між суб’єктами транспортної інфраструктури. Авторами встановлено властивості транспортної інфраструктури та обґрунтовано умови, за яких вона має розвиватися, щоб забезпечити сталість сектору та збільшення рівня участі українських портів в міжнародних ланцюгах постачань. Обґрунтовано конкурентні переваги для подальшого розвитку портової галузі та забезпечення сталої логістики. Зокрема, було виокремлено стратегічні напрями посилення конкурентоспроможності морської інфраструктури України. Виявлено проблеми, які гальмують розвиток транспортної галузі. Обґрунтовано та запропоновано шляхи формування і розвитку конкурентних переваг транспортної інфраструктури з позицій стратегії сталої логістики.Документ Особливості управління підприємством у складі міжнародного стратегічного альянсу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шевченко, Марина Миколаївна; Назарова, Тетяна Юріївна; Донська, Юлія АнатоліївнаУ статті проаналізовано економічну сутність, класифікацію, особливості утворення та функціонування міжнародних стратегічних альянсів. Виявлено необхідність постійного моніторингу розвитку тенденцій глобалізації, змін у турбулентному зовнішньому середовищі та особливостей розвитку новітніх форм міжнародного бізнесу. Визначено роль новітніх форм міжнародного бізнесу у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства та ефективності його господарської діяльності на внутрішньому та закордонних ринках. Проаналізовано теоретичні підходи до трактування поняття "міжнародний стратегічний альянс", виявлено їх обмеження і дискусійні положення та запропоновано уточнену дефініцію цього поняття. Розглянуто методичний підхід до визначення привабливості галузі для утворення стратегічного альянсу між українськими та закордонними підприємствами. Доведено, що найбільш привабливими підприємствами з метою утворення стратегічних альянсів є ті, що належать до фармацевтичної промисловості, сектору фінансових послуг, авіабудування, ІТ-галузі, будівництва. Визначено мотиви та перспективи утворення міжнародних стратегічних альянсів для українських та закордонних підприємств. Розглянуто управлінські рішення, що сприятимуть ефективній діяльності українських підприємств у складі міжнародних стратегічних альянсів. Доказано, що реалізація ефективної стратегії управління підприємством у складі альянсу сприятиме зміцненню його конкурентних позицій за рахунок виникнення синергії, об'єднання матеріальних та нематеріальних активів підприємств. Зроблено висновок, що в умовах розгортання процесів глобалізації участь українських підприємств у стратегічних альянсах є перспективним стратегічним вибором з точки зору зміцнення конкурентних позицій на світовому ринку і ефективного функціонування на ринку України.Публікація Бренд-менеджмент в стратегічному управлінні підприємством(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантелєєв, Михайло Сергійович; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна; Мирошник, Тетяна ОлегівнаБрендинг є невід'ємною складовою маркетингової діяльності підприємства та може аналізуватись в різних аспектах. Бренд-менеджмент – це процес створення і управління брендом, який заснований головним чином на збуті товару. Основними складовими в даному процесі є ідеї бренду, аналіз ринку, розробка стратегії, організація рекламної компанії. Крім того, на сьогодні брендингова політика являється однією з елементів маркетингу, вона визначає позиції інших видів політики, оскільки на сьогодні роль бренду для підприємства являє собою визначальний фактор конкурентоспроможності та виживання підприємства на ринку. При формування бренду необхідно формувати проблеми, що стосуються потреб, пропозиції і попиту, так як вони в повній мірі відображають специфіку функціювання ринку продукції. Диференційовано процес управління брендом в блоки; запропоновані методи визначення вартості бренду підприємства. Передумови зміни бренд-менеджменту мають зв'язок з процесами та циклами, що відбуваються в економіці такі, як: глобалізація бізнесу, розвиток науково-технічного прогресу, зміни в зовнішньому середовищі та соціумі та навіть розширення меж ринкової діяльності, тому відображено порівняння динаміки бренд-менеджменту підприємств; проведено порівняння концепцій бренд-менеджменту. Процес стратегічного управління брендом важливий для створення і підтримки капіталу бренду. Розробка стратегії, яка успішно підтримує або поліпшує пізнаваність бренду, зміцнює асоціації бренду, підкреслює якість бренду і його використання, є частиною управління брендом. В сучасному світі «Бренд-лідерство» запропоновано як нова концепція у бренд-менеджменті. Таким чином для утримання конкурентної позиції кожен керівник повинен в першу чергу при розробці своєї стратегії враховувати цінність свого бренду та приділити увагу брендингу і найти ключові моменти для виграшної позиції.Документ Механізм проектно-орієнтованого управління освітньою діяльністю закладів вищої освіти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Пітерська, Варвара Михайлівна; Логінов, Олег Володимирович; Логінова, Лілія ВолодимирівнаПредметом дослідження в статті є методи, моделі і механізми управління освітньою діяльністю закладів вищої освіти. Мета роботи – розробка механізму проектно-орієнтованого управління освітньою діяльністю закладів вищої освіти. В статті вирішуються наступні завдання: проведення аналізу сучасних теорій і практики управління освітньою діяльністю закладів вищої освіти; формування концепції управління освітньою діяльністю в системі проектно-орієнтованого управління закладами вищої освіти; розробка механізму розподілу завдань по підрозділах проектно-орієнтованого закладу вищої освіти. Використовуються такі методи: методи управління проектами та програмами, теорія систем і системного аналізу. Отримано наступні результати: розроблено механізм розподілу завдань по підрозділах проектно-орієнтованого закладу вищої освіти, що дозволяє організовувати виконання завдань, забезпечуючи інтегрований розгляд мережевих моделей проектів закладів вищої освіти. Запропонований показник оцінки ступеня формування проектно-орієнтованого закладу вищої освіти, який, на відміну від існуючих підходів, базується на чіткій оцінці кількості специфічних, з елементами унікальності завдань в системі проектно-орієнтованого закладу вищої освіти. При цьому елементами унікальності володіють як проекти розвитку, так і проекти, що охоплюють поточну діяльність.