Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Формування маркетингових та ціноутворюючих ефектів при оцінюванні потенціалу інтелектуально-інноваційних технологій(ФОП Шейніна О. В., 2020) Перерва, Петро Григорович; Окландер, Тетяна Олегівна; Войтко, Вікторія Валеріївна; Косенко, Андрій ВасильовичОбґрунтовано, що у ринковій економіці ефективність процесів створення та використання інтелектуально-інноваційних технологій регулює процеси суспільного виробництва на глобальних, національних, регіональному рівнях і на рівні господарюючого суб'єкта. Усвідомлення законів, спрямованості розвитку економічної системи та шляхів удосконалювання системи господарювання стає необхідним для прийняття управлінських рішень на кожному рівні. Це припускає глибоке розуміння сутності ефективності процесів створення та використання інтелектуально-інноваційних технологій, її функцій та видів в економічних системах, взаємозалежних змін, що відбуваються в матеріальній і соціальній сферах економіки. В статті доведено, що при виборі виду та напряму здійснення інноваційного процесу і ухваленні рішення про фінансування процесів створення та використання інтелектуально-інноваційних технологій менеджер підприємства-розробника або споживача технології повинен оцінити потенційну значущість кожного з можливих варіантів реалізації проекту для виявлення оптимального варіанту. Для визначення ефективності інтелектуально-інноваційних технологій використовується експертиза, критеріями якої є науково-технічні, економічні, екологічні, соціальні та інші показники проекту. Відповідно до цих критеріїв розрізняють і відповідні види ефекту, які можна буде отримати при практичній реалізації того чи іншого виду проекту. Проведені дослідження дозволили виявити та обґрунтувати найбільш важливі види ефектів, які можуть мати місце при оцінюванні потенціалу інтелектуально-інноваційних технологій. Визначено, що найбільш важливими видами ефектів при створенні та використанні інтелектуально-інноваційних технологій є наступні: економічний, науково-технічний, фінансовий, ресурсний, соціальний, екологічний, правовий, ринковий (маркетинговий), регіональний, податковий, синергетичний та негативний ефекти.Документ Формування процесів ціноутворення та вартісної оцінки потенціалу промислових інновацій з урахування фактору ризику(ФОП Шейніна О. В., 2020) Окландер, Тетяна Олегівна; Войтко, Вікторія ВалеріївнаУ статті доведено, що вартісна оцінка інновацій промислового підприємства представляє певну складність через недостатню опрацювання окремих методичних питань, пов'язаної з відсутністю єдності поглядів щодо понятійного апарату, а також різноманіттям класифікаційних ознак, мінімальним практичним досвідом реалізації. Проте, введення в практичну діяльність аналітиків понять і категорій, що пояснюють процес накопичення знань з подальшою їх трансформацією в інтелектуальний капітал господарюючого суб'єкта, дає можливість розширити економічні дослідження областей, які до цього слабко піддавалися вартісної оцінці. Проаналізовано і систематизовано фактори ризиків, які впливають на ціну інноваційної продукції промислових підприємств. Запропоновано аналіз факторів ризиків, які впливають на ціноутворення промислових підприємств, здійснювати за допомогою методу структурного аналізу причинно-наслідкових зв'язків (fishbone diagram) Каору Ішикави (Kaoru Ishikawa). Цей метод є наочним і надає можливість системно аналізувати причинно-наслідкові зв’язки всіх факторів, які в різній мірі впливають на розмір загального ризику. Крім того, застосування саме цього методу дозволяє провести ґрунтовний аналіз факторів цінового ризику на основі їх систематизації та виявити нові фактори, які з’являються внаслідок трансформаційних змін у зовнішньому і внутрішньому середовищах суб’єктів господарювання. Останнє є надзвичайно важливим з огляду на посилення конкурентної боротьби між товаровиробниками на ринку та необхідність прийняття вчасних обґрунтованих управлінських рішень. Урахування факторів ризику у процесі ціноутворення вимагає від промислових підприємств не лише постійного моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища, а й добору релевантних методів для їх аналізу.Документ Проблеми обліково-аналітичного забезпечення грантів як альтернативних джерел фінансування підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Войтко, Вікторія Валеріївна; Кудіна, Ольга Миколаївна; Сєрікова, Тетяна МиколаївнаАктуальність тематичної спрямованості статті зумовлюється підвищенням значущості позабюджетних вкладеннь у виробничу і соціальну сфери. Аналіз законодавчої бази показав неврегульованість обліково-аналітичного забезпечення грантів як альтернативних джерел фінансування підприємств. Відсутність науково-обґрунтованих розробок з методології бухгалтерського обліку грантів у вітчизняній науці та законодавчій базі призвело до необхідності грунтовного аналізу існуючих нормативних актів, та визначення на їх основі сутності понятть «грант» та «цільове фінансування». Метою статті є удосконалення обліково-аналітичного забезпечення грантів як альтернативних джерел фінансування підприємств за рахунок розробки відповідних методичних рекомендацій. Основними методами дослідження стали аналіз, синтез, індукція, дедукція, теоретичне узагальнення. Результати дослідження полягають у вдосконаленні регламентації обліку цільового фінансування, зокрема розробці нормативного забезпечення обліку бюджетної та недержавної підтримки в Україні, який врегулював би методичні засади обліку отримання та використання коштів цільового фінансування. Основними завданнями організації обліку і контролю цільового фінансування та цільових надходжень повинне стати: узагальнення інформації про наявність та рух коштів, які призначені для здійснення заходів цільового призначення; контроль за використанням цільових надходжень за відповідними напрямами; своєчасне документальне оформлення операцій з цільового фінансування та цільових надходжень; узагальнення інформації про обсяги цільового фінансування та цільових надходжень. Розглянуто порядок розкриття інформації у фінансовій звітності підприємств. На підставі даних звітності формується інформація про процес державної, або недержавної підтримки підприємств та приймаються управлінські рішення. Це потрибує розкриття інформації про: облікову політику, прийняту для грантів або цільового фінансування, включаючи методи подання, прийняті для фінансових звітів; характер та обсяг грантів, визнаних у фінансовій звітності, а також зазначення інших форм державної допомоги, від яких суб’єкт господарювання має пряму вигоду; невиконані умови та інші умовні зобов’язання, пов’язані з державною або недержавною допомогою, що була визнана.Документ Проблеми обліково-аналітичного забезпечення грантів як альтернативних джерел фінансування підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Войтко, Вікторія Валеріївна; Кудіна, Ольга Миколаївна; Сєрікова, Тетяна МиколаївнаАктуальність тематичної спрямованості статті зумовлюється підвищенням значущості позабюджетних вкладеннь у виробничу і соціальну сфери. Аналіз законодавчої бази показав неврегульованість обліково-аналітичного забезпечення грантів як альтернативних джерел фінансування підприємств. Відсутність науково-обґрунтованих розробок з методології бухгалтерського обліку грантів у вітчизняній науці та законодавчій базі призвело до необхідності грунтовного аналізу існуючих нормативних актів, та визначення на їх основі сутності понятть «грант» та «цільове фінансування». Метою статті є удосконалення обліково-аналітичного забезпечення грантів як альтернативних джерел фінансування підприємств за рахунок розробки відповідних методичних рекомендацій. Основними методами дослідження стали аналіз, синтез, індукція, дедукція, теоретичне узагальнення. Результати дослідження полягають у вдосконаленні регламентації обліку цільового фінансування, зокрема розробці нормативного забезпечення обліку бюджетної та недержавної підтримки в Україні, який врегулював би методичні засади обліку отримання та використання коштів цільового фінансування. Основними завданнями організації обліку і контролю цільового фінансування та цільових надходжень повинне стати: узагальнення інформації про наявність та рух коштів, які призначені для здійснення заходів цільового призначення; контроль за використанням цільових надходжень за відповідними напрямами; своєчасне документальне оформлення операцій з цільового фінансування та цільових надходжень; узагальнення інформації про обсяги цільового фінансування та цільових надходжень. Розглянуто порядок розкриття інформації у фінансовій звітності підприємств. На підставі даних звітності формується інформація про процес державної, або недержавної підтримки підприємств та приймаються управлінські рішення. Це потрибує розкриття інформації про: облікову політику, прийняту для грантів або цільового фінансування, включаючи методи подання, прийняті для фінансових звітів; характер та обсяг грантів, визнаних у фінансовій звітності, а також зазначення інших форм державної допомоги, від яких суб’єкт господарювання має пряму вигоду; невиконані умови та інші умовні зобов’язання, пов’язані з державною або недержавною допомогою, що була визнана.