Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 16
  • Ескіз
    Документ
    Маркетингове забезпечення стратегій економічного розвитку підприємства в сфері креативної економіки
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Галяпа, Владислав Андрійович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Перерва, Петро Григорович
    У статті розглядається значення маркетингового забезпечення для стратегій економічного розвитку підприємств, що працюють у сфері креативної економіки. Досліджуються ключові аспекти маркетингової діяльності, які сприяють формуванню конкурентних переваг, підвищенню лояльності клієнтів та підтримці сталого розвитку. Особлива увага приділяється інноваційним підходам до аналізу ринку, розробці продуктів і комунікації з аудиторією, що є критично важливими в умовах швидкозмінного ринкового середовища. Висновки статті підкреслюють необхідність інтеграції маркетингових стратегій у загальний бізнес-план для досягнення довготривалого успіху підприємств у креативній економіці. Стаття присвячена дослідженню ролі маркетингового забезпечення у формуванні та реалізації стратегій економічного розвитку підприємств, які функціонують у сфері креативної економіки. У роботі розглядаються основні характеристики креативної економіки, зокрема її інноваційний та творчий потенціал, який забезпечує значний внесок у глобальний економічний розвиток. Автори аналізують, яким чином маркетинг сприяє створенню та підтримці конкурентних переваг для підприємств креативної індустрії, підкреслюючи важливість глибокого розуміння ринкових тенденцій, споживчих уподобань та культурних особливостей. Стаття досліджує ключові аспекти маркетингового забезпечення, такі як аналіз ринку, розробка та позиціонування продукту, управління брендом, цінова політика, комунікаційні стратегії та управління взаєминами з клієнтами. Окрему увагу приділено інноваційним підходам у маркетингу, які дозволяють підприємствам у креативній економіці ефективно реагувати на швидкі зміни ринкового середовища, адаптувати свої стратегії до нових викликів та використовувати новітні цифрові інструменти для взаємодії з аудиторією. У статті також розглядаються виклики, з якими стикаються підприємства, та пропонуються стратегії подолання цих викликів. На основі проведеного аналізу, робиться висновок про те, що інтеграція маркетингових стратегій у загальний бізнес-план є критично важливою для забезпечення довготривалого економічного зростання підприємств у сфері креативної економіки. Маркетинг не тільки сприяє підвищенню прибутковості, але й допомагає створювати сталий розвиток, що враховує соціальні та екологічні аспекти.
  • Ескіз
    Документ
    Економічна ефективність рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шаульська, Лариса Володимирівна; Дьякова, Наталія Миколаївна; Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
    В статті поставлена та вирішена задача формування методичних підходів та критеріїв визначення економічної ефективності рефлексивного управління інноваціями на підприємствах електронного бізнесу. Обґрунтовано, що метою рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі є створення гнучкої та адаптивної організації, яка може ефективно пристосовуватися до змін в навколишньому середовищі, що, в свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та досягненню стабільного економічного розвитку. Визначено, що рефлексивний підхід до управління інноваціями передбачає гнучкість, здатність до взаємодії та швидке реагування на зміни в інноваційному середовищі. Загальною метою рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі є створення гнучкої та адаптивної організації, яка може ефективно пристосовуватися до змін в навколишньому середовищі. Це, в свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та досягненню стабільного економічного розвитку. Доведено, що рефлексивне управління інноваціями відноситься до підходу у сфері управління, який ставить акцент на систематичний аналіз інноваційних процесів, взаємодію з оточуючим середовищем та постійне вдосконалення стратегій та методів впровадження інновацій. Цей підхід враховує необхідність адаптації до змін в технологічному, економічному та соціокультурному середовищі, необхідність постійного вдосконалення та адаптації інноваційних стратегій і процесів на основі систематичного аналізу та самооцінки результатів. Визначено, що оцінка ефективності рефлексивного управління включає в себе вимірювання результатів, аналіз процесів та визначення впливу цього підходу на організаційну діяльність Ефективність рефлексивного управління також включає в себе аналіз різних аспектів, які відображають його вплив на організацію та її результативність. Детально розглянуто низку критеріїв та методів для оцінки ефективності рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі. Доведено, що традиційним підходом до визначення ефективності процесів управління є співставлення витрат та результатів. При цьому враховуються витрати, пов'язані з рефлексивним управлінням, які порівнюються із здобутками та вигодами, отриманими внаслідок впровадження інновацій. Ефективність рефлексивного управління може бути визначена з використанням ключових показників ефективності (KPI), тобто основних показників, які відображають цілі та очікування від рефлексивного управління. Використання пропонованих критеріїв сприяє підвищенню ефективності всієї виробничо-комерційної діяльності підприємств електронного бізнесу.
  • Ескіз
    Документ
    Стратегічне управління розвитком підприємства на засадах інтелектуальної власності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Витвицька, Ольга Данилівна; Перерва, Петро Григорович; Ковальчук, Світлана Володимирівна
    В статті доведено, що ефективне управління ресурсами промислового підприємства з використанням інтелектуальних ресурсів є ключовим елементом його стратегії розвитку, незалежно від розміру та позиції на ринку. Підприємства, для яких права інтелектуальної власності є цінним активом, повинні приділяти особливу увагу побудові системи стратегічного управління ними. Це вимагає врахування питання захисту інтелектуальної власності в багатьох процесах управління, належного розподілу завдань і створення організаційних структур, процедур, положень і контрактів, визначення бюджетів і забезпечення професійного персоналу та інструментів. Аналіз існуючих публікацій дозволив зробити висновок про те, що стратегічне управління розвитком – це науково обґрунтований вплив топ-менеджменту на соціально-економічний розвиток підприємства, що забезпечує стійке зростання результатів комерційної діяльності підприємства. Доведено, що формування система управління розвитком підприємств передбачає наявність взаємопов’язаних підсистем. Запропонована низка складових системи управління розвитком промислового підприємств на засадах інтелектуальної власності. Рекомендовано базову стратегію розвитку визначати в залежності від виду моделі ринкової поведінки підприємства, яка багато в чому залежить від рівня (оцінки) зовнішнього потенціалу підприємства: високому потенціалу відповідає наступальна модель поведінки підприємства, низькому потенціалу відповідає захисна ринкова модель поведінки. Визначено, що стратегічними завданнями інтелектуальної власності є: захист від конкуренції: наявність патенту забезпечує підприємству монопольне становище на своєму цільовому ринку на протязі достатньо довгого періоду часу (до 20 років); додатковий захист: деякі патенти розробляються не з метою прямої комерціалізації; уникнення комерційний (ринкових) суперечок: підприємства мають можливість комерціалізувати свої технології на протязі тривалого терміну без наявних загроз зловживання його правами інтелектуальної власності конкурентами; основи для комерційних союзів: знайти ділових партнерів по даній бізнес-діяльності значно легше, коли підприємство має в своєму розпорядженні конкурентоспроможний патентний портфель.
  • Ескіз
    Публікація
    Стратегія маркетингу логістичних послуг у підприємницькій діяльності: ціноутворення та політика розподілу
    (Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2021) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Косенко, Андрій Васильович; Косенко, Олександра Петрівна; Ткачова, Надія Петрівна
    В статті доведено, що маркетингова логістика – це планування, оперативне управління та контроль фізичних потоків матеріалів і готових продуктів, починаючи з місць виникнення потоків вихідної сировини, комплектуючих деталей і т. п. і закінчуючи доведенням кінцевих продуктів до споживачів, з метою найбільш ефективного задоволення їх запитів.
  • Ескіз
    Документ
    Ефективність інформаційних технологій в управлінні інтелектуальною власністю промислового підприємства
    (Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2021) Перерва, Петро Григорович; Маслак, Ольга Іванівна; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Кучинський, Володимир Анатолійович; Ілляшенко, Сергій Миколайович
    В статті доведено, що інформаційні технології ‒ це база для розробки інформаційних систем, які є головним інформаційним ресурсом, що забезпечує ефективність бізнесу виробничих систем. Використання комп'ютерних технологій і сучасного програмного забезпечення допомагають поліпшити швидкість і якість управлінських рішень у ввиробничій, інтелектуальній та маркетинговій діяльності промислового підприємства. В процесах управління інтелектуальною власністю використовуються різні види інформаційних систем. У комерційно-виробничій практиці промислових підприємств та організацій основними видами господарської діяльності, які визначають необхідні ознаки розподілу інформаційних систем, є творча, виробнича, фінансова, маркетингова та кадрова діяльність.
  • Ескіз
    Публікація
    Системний підхід до дослідження цінових, маркетингових, інвестиційних та інноваційних характеристик трансферу технологій промислової продукції
    (НТУ "ХПІ", 2018) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Андрій Васильович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Маслак, Марія Володимирівна
    У статті обґрунтовано основні групи факторів, що визначають ефективність трансферу інтелектуальних технологій. В якості основних факторів виділені результати цінової, інноваційної, інвестиційної та маркетингової політики. Запропоновано методичні положення системного підходу до трансферу інтелектуально-інноваційних технологій, який комплексно включає в себе вартісні (цінові), ринкові (маркетингові), сутнісні (інноваційні) характеристики, а також до оцінює перспективи практичного використання об'єкта трансферу для потенційного споживача (інвестиційні характеристики). Результати дослідження апробовані на ряді промислових підприємств та в університетських структурах.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка впливу інноваційної, інвестиційної та маркетингової політики підприємства на рівень конкурентоспроможності
    (НТУ "ХПІ", 2018) Перерва, Петро Григорович; Нагі, Сабольч; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
    У статті обґрунтовано основні групи факторів, що визначають конкурентоспроможність підприємств. В якості основних факторів виділені результати інноваційної, інвестиційної та маркетингової політики. Запропоновано методику експертної оцінки кількісної величини даних факторів. На основі експертних оцінок розроблена багатофакторна модель оцінки конкурентоспроможності машинобудівного підприємства, що враховує дію різних факторів. Розроблено методику дослідження конкурентних переваг підприємств машинобудівного комплексу, а також дослідження рівня конкурентоспроможності підприємств та їх інвестиційної привабливості. Результати дослідження апробовані на ряді машинобудівних підприємств м.Харкова.
  • Ескіз
    Документ
    Цінова політика підприємства та її вплив на ринкову кон’юнктуру та конкурентоспроможність продукції
    (НТУ "ХПІ", 2016) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
    У статті розроблені положення цінової політики промислового підприємства, сформовані наукові основи її впливу на рівень ринкової кон'юнктури і рівень конкурентоспроможності промислової продукції. Обгрунтовані основні групи чинників, визначальну конкурентоспроможність і кон'юнктуру ринку продукції електротехнічних підприємств. Запропонована методика експертної оцінки кількісної величини цих чинників.
  • Ескіз
    Документ
    Маркетингова політика і стратегія збуту інновацій на ринку промислової продукції
    (НТУ "ХПІ", 2016) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
    Розглянуто основні фактори, що визначають сутність маркетингової стратегії збуту інноваційної продукції, розмір ринкового попиту на нові товари. Особливу увагу приділено розміру фірми, термінам окупності інновацій, наявності патентної системи, особливостям сегменту ринку. Запропоновано розділити всі нововведення на дві групи: що мають екстенсивний і інтенсивний характер поширення на ринку.
  • Ескіз
    Документ
    Якість інноваційної продукції як складова маркетингової політики та конкурентоспроможності підприємства
    (НТУ "ХПІ", 2016) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
    У статті розглянуто методичні підходи до визначення рівня якості продукції. Проведено детальний аналіз розвитку підходів до управління якістю продукції на протязі останнього сторіччя. Розглянуто п’ять основних підходів, які в економічній літературі дістали назву "п’ять зірок якості". Сформовано рекомендації по забезпеченню якості інноваційної продукції на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки. Запропоновано здійснювати забезпечення рівня якості інноваційної продукції як складової маркетингової політики підприємства, що забезпечує йому відповідний рівень конкурентоспроможності як на національному, так і на зовнішньому ринках.