Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
24 результатів
Результати пошуку
Документ Економічні та етичні пріоритети управлінського консалтингу при сталому розвитку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Лінькова, Олена ЮріївнаВиділено основні причини підвищення попиту на реалізацію концепції сталого розвитку в Україні: підвищені очікування суспільства щодо етично та екологічно відповідальної поведінки для створення більш стійкого майбутнього; досвід взаємодії з іншими країнами під час війни демонструє потребу узгодження законодавства України з законодавством Європейського Союзу; зміна клімату вимагає запровадження екологічно чистих технологій; економіка знань дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів. Аналіз наукових робіт з питань етики бізнесу показав потребу трансформації системи менеджменту для запровадження концепції сталого розвитку бізнесу. Вивчення успішних методів сталого розвитку стало базою для обґрунтування ролі компаній з управлінського консалтингу в цьому процесі. В статті наведено тренди розвитку управлінського консалтингу: впровадження цифрових технологій для покращення ефективності роботи; зміна ролі консультантів на партнерів бізнесу для досягнення цілей; спеціалізація на певних галузях для використання експертизи; вихід на міжнародний ринок для використання нових можливостей; зростання ролі екологічної та соціальної відповідальності; розвиток онлайн-консалтингу та використання гнучких методик управління проектами для підвищення адаптивності для клієнтів; використання штучного інтелекту для автоматизації задач; управління змінами для адаптації до нових викликів з мінімізацією ризиків; розвиток екосистем для зростання цінності послуг. Досліджено особливості ринку управлінського консалтингу в Україні: усвідомлення менеджерами важливості використання консалтингових послуг; зростання попиту під час війни на швидке відновлення, реновації та зростання; зміна фокусу попиту на послуги адаптації до нових умов ведення бізнесу. Систематизовано пріоритети при сталому розвитку бізнесу: економічні: довгострокова стійкість; ефективність використання ресурсів; інвестування екологічних і соціальних інновацій; етичні: повага до прав усіх людей; прагнення організації до створення більш справедливого суспільства; соціальна згуртованість та підтримка здорових громад; соціальна відповідальність компанії за вплив на суспільство; соціальні інвестиції. Класифіковано пріоритети клієнтів управлінського консалтингу при реалізації концепції сталого розвитку: за часом отримання результату: поточні комерційні; довгострокові іміджеві; за клієнтами консалтингової компанії: комерційні (не комерційні) організації; державні установи. Сформовано концептуальну модель трансформації системи управління сталим розвитком клієнтів консалтингових компаній на основі базових компонентів: ідея, цінності, команда. Цінності бізнесу з управлінського консалтингу в Україні: запровадження довгострокового підходу у повсякдення бізнесу, через розробку локальних рішень, проєктів, створення сприятливих умов для інвесторів через посилення підтримки інвестування в сталий розвиток; виявлення неефективності, оптимізація бізнес-процесів; розробка стратегій розвитку, ефективне управління ризиками; розвиток корпоративної культури, управління змінами; зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, мобілізація капіталу в інвестиції, спрямовані на вимірюваний позитивний соціальний, економічний, екологічний вплив поряд з фінансовим прибутком, ідентифікація нових трендів. В роботі автором структуровано переваги використання управлінського консалтингу при трансформації системи управління організацією: доступ до глобальних ресурсів, світового досвіду та знань через входження до міжнародних мереж, досвід роботи з міжнародними клієнтами, використання нових технологій, висококваліфіковані кадри, доступ до талановитих людей, зростаюча конкуренція та підвищення якості, кваліфікована допомога консультантів менеджерам. Запровадження підприємствами трансформаційного управління забезпечує: довготривалу життєздатність за рахунок створення економічних цінностей і зниження ризиків; глобальне узгодження через інтеграцію принципів сталого розвитку в корпоративні зусилля; соціальну стабільність і лояльність клієнтів через довіру зацікавлених сторін інвесторам з соціально відповідальних фондів. Зазначено питання для проведення подальших досліджень: моделювання екосистем на основі компаній з управлінського консалтингу.Документ Якісна вища менеджерська освіта – умова ефективності економічних реформ в Україні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Лінькова, Олена ЮріївнаЯкісна вища освіта формує національну конкурентоспроможність та зміцнює статус країни у глобальній економіці. В роботі доведено актуальність забезпечення якості вищої освіти в галузі менеджменту через зони впливу на: людину, її життєву позицію, оточуючий світ і майбутнє. Систематизовано: актуальні виклики до практичної діяльності менеджерів в Україні: реінжиніринг бізнес-процесів з використанням штучного інтелекту; формування проєктних команд на основі холократії; вимоги щодо прискорення прийняття управлінських рішень; розвиток персоналу за програмами інновацій та професійного інтелекту; розвиток емоційного інтелекту менеджера та аутентичного лідерства з метою підвищення продуктивності проєктної діяльності; коучінг менеджмент для концентрації індивідуальних можливостей найманих працівників при виконання бізнес-завдань; підвищення стресо стійкості менеджера; та виклики щодо якісної підготовки менеджерів у вітчизняних вищих навчальних закладах: учасники освітнього процесу, які опинилися в епіцентрі бойових дій, зазнали значних психічних і фізичних травм; вимушено переміщені із зони активних бойових дій, зазвичай стикаються з проблемами соціальної адаптації; пошкоджена та зруйнована інфраструктури; повернення вимушено переміщених учасників освітнього процесу; реалізація політики реформування сфери освіти на всіх рівнях: удосконалення галузевих стандартів вищої освіти, з урахуванням новітніх технологій; діджиталізація освіти; невідповідність матеріально-технічної бази освітніх установ технологічному розвитку дослідницьких, операційних процесів; методичне забезпечення відповідно до оновлених вимог галузевих стандартів вищої освіти; рівні можливості (прозорість та повнота інформації) для отримання якісної освіти. В роботі автором структуровано заходи щодо їх подолання сучасних викликів в сфері вищої менеджерської освіти за напрямами: інноваційного менеджменту вищого навчального закладу; актуалізації стратегій закладу освіти з підготовки менеджерів за кожною глобальною проблемою (забруднення екосистем – стратегія інтеграційного зростання за рахунок впровадження сумісних проєктів із екологічного менеджменту різних освітніх програм і кооперації освітніх закладів різних країн; низькі темпи росту економіки – стратегія диверсифікації через формування освітніх проєктів з менеджменту, щодо реструктуризації господарюючих суб’єктів на основі можливостей штучного інтелекту; енергетична та продовольча кризи – стратегія інтенсивного зростання через формування нових логістичних систем в Україні; діджиталізація та технологічний розвиток – стратегія скорочення адміністративних витрат вищого навчального закладу через запровадження проєктів практичної підготовки студентів за програмою менеджменту); інвестування програм навчання викладачів. Наведені заходи, що сприяють розвитку вищої освіти в галузі менеджменту: діалог навколо викладання та навчання на міжнародному рівні; інноваційні творчі викладацькі практики із високим рівнем впливу; інноваційні освітні технології; сумісні дослідження викладачів і студентів у галузі менеджменту; інтеграція науково-інноваційної системи України до європейського дослідницького простору; інтелектуальні обговорення та дебати у міждисциплінарному контексті при підготовці менеджерів. Зазначено питання для проведення подальших досліджень: інтеграція індивідуальних траєкторій навчання студентів у структуру навчальних планів вищих навчальних закладів за різними освітніми програмами.Документ Ініціатива - основа успіху бізнесу в економіці знань(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Лінькова, Олена ЮріївнаВ роботі проаналізовано виклики економіки знань до менеджменту: глобалізація, інтернаціоналізація, інформатизація та інтелектуалізація праці, інтеграція, міграція, екологізація. Поглиблено тлмачення концепції ціннісного управління, як узгодження пріорітетів розвитку суспільства в цілому з пріорітетами бізнесу (клінтів, власників, менеджерів, персоналу). Формування цінностей пов’язано з емоціями людини, а не раціональними ідеями, тобто вони утворюються з мотиваційними підсистемами (матеріальної мотивації, нематеріальної мотивації, контролем ключових показників, концентрація на досягненні цілей). Ціннісне управління дозволяє ефективно розподілити зусилля компанії та на рівні протиріч мінімізувати конфлікти пріорітетів. Пріорітети формують критеріальну базу прийняття управлінських рішень менеджерами на всіх рівнях ієрархії підприємства. Структуровано особливості цінністного управління: постійне управління змінами (технології, менеджмент, цінності, потреби, культура, структура, ефективність, імідж, соціальна відповідальність, екологічний менеджмент); ініціювання змін бізнесом через оновлення товару (для міжнародноі конкуренції та створення стійких конкурентних переваг). Вивчено особливості ціннісного управління з метою підвищення конкурентоспроможності бізнесу: вивчення суспільних потреб; ефективні партнерські угоди на ринку; використання можливостей інформаційних технологій; навчання топ-менеджменту в межах концепції ціннісного управління; розвиток корпоративної культури; командне лідерство; управління змінами; професійний супровід структурних змін. Виділено складові менеджменту щодо формування умов для сприяння прояву ініціативи фахівцями за всіма стадіями ціннісного управління: відбір персоналу (прийняття командних рішень); навчання (максимальна віртуалізація програм); адаптація (ротація персоналу); мотивація (залучення до реалізаціі соціальних завдань); контроль (систематизація та індивідуалізація результатів); підвищення кваліфікації (узгодження цінностей). Використання ціннісного управління в практичному менеджменті дозволить: забезпечити конкурентоспроможність бізнесу; збільшиити продуктивність праці фахівців, які виконують інтелектуальні завдання; оптимізувати використання ресурсів; постійно впроваджувати інновації; підвищувати мотивацію персоналу; ефективно реалізовувати заходи соціальної відповідальності бізнесу. Зазначені питання для проведення подальших досліджень: вивчення механізмів управління ризиком для бізнесу від звільнення персоналу.Документ Проблеми управління проектами на підприємстві(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Лінькова, Олена Юріївна; Пікалова, Юлія ЮріївнаВ роботі проаналізовано особливості сучасної інвестиційної діяльності підприємств. Структуровано цілі інвестиційної діяльності підприємств: зростання прибутковості; розширення ринкової частки; посилення інноваційної активності; покращення інвестиційної привабливості. Виділено актуальні проблеми управління проектами: управління обмеженими ресурсами для досягнення цілей; фінансування та зважена оцінка потенційних критеріїв; інтеграція завдань за основними бізнес-процесами; розподіл ролей та відповідальності всіх виконавців та зацікавлених сторін; управління портфелем проєктів; програмне забезпечення для управління проектами. Класифіковано інтереси основних стейкхолдерів проєктів: зростання прибутку та дивідендів, покращення репутації (власники підприємства); ефективність та результативність, самореалізація, авторитет (менеджери); належна заробітна плата та соціальні гарантії, самореалізація, визнання результатів роботи (працівники підприємства); виконання умов контракту та повернення коштів, платоспроможність підприємства (інвестори); оптимальне співвідношення ціни і якості товару, дотримання термінів виконання замовлення (споживачі); збільшення обсягів замовлення, вчасні розрахунки за умовами контрактів, довготривалі взаємовідносини (постачальники); діяльність, що відповідає вимогам законодавства, сплата податків, створення робочих місць, реалізація волонтерських соціальних та культурних проєктів (державні органи влади); зростання обсягів угод про співпрацю (посередники); наявність конкурентних переваг, лідерство на ринку (конкуренти). З метою розвитку навичок формування гібридних систем проектного управління вивчено особливості підходів до управління проєктами: каскадного проєктного менеджменту; Agile; Six Sigma; PRINCE2. Систематизовані пріоритетні напрямки вирішення проблем управління проєктами: підвищення кваліфікації менеджерів підприємства за програмами: програмне забезпечення управління проєктами; командне лідерство; управління портфелем проектів; управління змінами; підвищення стресостійкості менеджерів; розв’язання конфліктів; управління талантами; інформаційне забезпечення управління проектами; формування команд; зв’язки з громадськістю; залучення різних джерел фінансування проектів; планування програм розвитку підприємства та оновлення бізнес-моделей; узгодження інтересів стейкхолдерів проектів. Що в свою чергу дозволить оптимально вирішити проблеми управління проєктами та покращити результати роботи підприємства. Зазначені питання для проведення подальших досліджень: вивчення особливостей залучення різних інвесторів до фінансування проєктів підприємства та укладання інвестиційних угод.Документ Управління технологічними ресурсами як елемент розвитку підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Коляда, Тетяна Ігорівна; Горбунов, Микола Петрович; Лінькова, Олена ЮріївнаДосліджується технологічний менеджмент як основа розвитку підприємства. Проаналізовано наявні підходи до тлумачення змісту технологічних інновацій з метою обґрунтування наукової методології цієї царини знань та виду функціонального менеджменту. Проведено аналіз інструментів технологічного менеджменту, який передбачає використання сучасних методів, форм і способів аналізу, оцінки та впровадження нових технологій (технологічний аудит, консалтинг і трансферт). Описано функції управління технологічними ресурсами, такі як оптимізація, збагачення, захист. З’ясовано, що технологічні інновації є основою економічного зростання і процвітання населення кожної країни. Виділено фактори, які визначають обсяги інноваційних інвестицій, ефективність інновацій, поширення інновацій та імітацій, а також форми інноваційної конкуренції. Окреслено, що для реалізації задач управління технологічними ресурсами, необхідний системний підхід щодо реалізації моніторингу, трансферу, імітацій та ін. Зроблено висновки про значення технологічного менеджменту для зростання бізнесу як процесу технологічного аудиту, консалтингу, трансферу, моніторингу, нормування. З’ясовано, що розвиток і застосування технологічного менеджменту має принципове значення для реалізації науково-технічного потенціалу України.Документ Менеджмент та результати організаційного розвитку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Лінькова, Олена ЮріївнаВ роботі проаналізовано виклики глобальної економіки до менеджменту: глобалізація, інтернаціоналізація, інформатизація, інтеграція, міграція, екологізація. Структуровано особливості світового менеджменту: постійне управління змінами (технології, менеджмент, цінності, потреби, культура, структура, ефективність, імідж, соціальна відповідальність); ініціювання змін бізнесом через оновлення товару (для протистояння світовій конкуренції). Виділено складові оцінки результатів організаційного розвитку: якість, терміни, кадровий потенціал та конкурентоспроможність. Класифіковано напрямки змін в Україні в зв’язку з європейською інтеграцією: соціально-економічна система; інтегративність менеджменту (розвиток професійних вимог); світові стандарти господарювання. Вивчено особливості сучасного вітчизняного менеджменту з метою підвищення його результатів: ігнорування потреб споживачів; неефективне конкурування, невміння ефективно співпрацювати на ринку; неповне використання можливостей нових технологічних прийомів; низький професійний рівень топ-менеджменту; слабкий розвиток корпоративної культури; проблеми структур управління; ігнорування менеджментом необхідності змін; упереджене ставлення до консалтингу. Систематизовані пріоритети розвитку менеджменту підприємств за основними стратегічними напрямками кадрового потенціалу та ринкової позиції: запровадження світових стандартів менеджменту; сучасні методи менеджменту; розвиток навичок менеджерів та персоналу. Що в свою чергу дозволить: прискорити розвиток конкурентоспроможного бізнесу; перейти від директивного менеджменту до консультативного; оптимізувати витрати менеджменту; ефективно управляти інноваціями на основі створення споживчої цінності товару; ефективно управляти мотивацією персоналу через формування корпоративної культури організації; забезпечити найвищий рівень соціальної відповідальності бізнесу на основі ціннісного управління. Зазначені питання для проведення подальших досліджень: організація заходів співпраці з конкурентами; посилення ефективності взаємодії функціональних підрозділів підприємства.Документ Формування товарної політики підприємств молочної галузі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Лінькова, Олена Юріївна; Пушкар, Єлизавета ЄвгенівнаСтаття присвячена дослідженню сутностей та особливостей розробки товарної політики підприємств молочної галузі. Розглянуто значення та необхідність формування раціональної товарної політики як інструменту забезпечення успішності функціонування. Виявлено зниження темпів росту підприємств молочної галузі, що обумовлено несистематичним проведенням маркетингових досліджень та виробництвом товарів, які не в змозі в повній мірі задовольнити потреби споживача. Проведено огляд тлумачення поняття «товарна політика» вітчизняними авторами та запропоновано власне визначення. Визначено три основні складові товарної політики: розробка, обслуговування та елімінація товару. Розглянуто особливості кожного блоку для підприємств молочної галузі. Виявлено, що товарна політика є головною частиною маркетингових рішень, яка має об’єднувати інтереси як споживача, так і виробника. Це означає, що товар має бути цінним для покупця і водночас забезпечувати конкурентоспроможність підприємства і приносити йому відповідний прибуток. Проаналізовано, що однією з найефективніших методик формування товарної політики є матриця Бостонської консалтингової групи. На основі матриці Бостонської консалтингової групи розглянуто комплекс стратегічних дій для товарів підприємств, які мають різні темпи росту та різну долю на ринку молочної продукції. Запропоновано базові напрямки розвитку товарної політики підприємств молочної галузі. Доведено, що саме від детально розробленої товарної політики залежить задоволеність споживачів та успішна діяльність підприємств. Зроблено висновок, що через високий рівень конкуренції виробники молочної продукції мають відрізняти свій товар від товару конкурентів. Добре розроблена товарна політика є основою, на якій продукція виробляється та успішно продається. Саме тому для вдосконалення товарної політики підприємства молочної галузі мають проводити детальні маркетингові дослідження ринку молочної продукції, зосередити увагу на потребах споживачів, а також на підвищенні рівня якості та екологічності товарів, розвитку асортиментної політики та підвищення успішності логістики.Документ Сутність та основні характеристики збутової діяльності підприємства(НТУ "ХПІ", 2017) Азарова, Аліна Сергіївна; Лінькова, Олена ЮріївнаВ статті досліджено особливості збутової діяльності підприємств та її сутність. На основі аналізу й узагальнення підходів різних наукових шкіл термін "збут" систематизовано за 7 класифікаційними ознаками: маркетингова комунікація; вид комерційної діяльності підприємства; дистрибуція; процес організації оптової торгівлі; продаж товарів; організація ринкових зв'язків між учасниками ринку; процес безпосереднього спілкування продавця та покупця. В статті також систематизовано наукові підходи до визначення поняття "збутова діяльність підприємства" класифіковано за 6 групами: процес організації торгової діяльності; дистрибуція; процес маркетингової діяльності; система організації продажу товару, його доставка споживачу та післяпродажне обслуговування; вид організаційно-економічної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності реалізації продукції; система формування попиту, стимулювання збуту та організації товарного обміну.Документ Конфлікт цінностей на підприємстві в інформаційному суспільстві(НТУ "ХПІ", 2018) Лінькова, Олена ЮріївнаВ роботі проаналізовано особливості становлення інформаційного суспільства в Україні. Проведено аналіз категорії цінності та конфлікту цінностей. Виділено переваги та ризики ціннісного управління. Запропоновані компенсатори в менеджменті ризиків зміни цінностей у персоналу. Наведено класифікацію правил вирішення конфліктів цінностей за внутрішньою і зовнішніми складовими. Систематизовано підходи до розвитку цінностей в інформаційному суспільстві. Запропоновано напрямки розв'язання конфлікту цінностей в бізнесі. Зазначені питання для проведення подальших досліджень.Документ Соціальна відповідальність промислового підприємства – основна умова виживання(НТУ "ХПІ", 2015) Лінькова, Олена ЮріївнаНаведено результати дослідження проблем управління промисловими підприємствами за умов національної кризи. Структуровані особливості виживання національних промислових підприємств.Запропоновано заходи щодо підвищення рівня соціальної відповідальності національних промислових підприємств. Проаналізовано світовий досвід управління промисловими підприємствами за умов військової агресії. Визначено особливості національних моделей соціальної відповідальності. Приведено головні напрямки соціальних програм.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »