Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Компаративний аналіз ролі міжнародного права та правового забезпечення в інтеграційних процесах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Синіговець, Ольга Миколаївна; Петриченко, Ольга ВолодимирівнаДана робота сфокусована на розкритті таких основоположних та фундаментальних елементів міжнародних економічних відносин як інтеграційні процеси та правові норми, як інструмент врегулювання міжнародних зв’язків. Загальна мета наукової статті полягає в розкритті тісного взаємозв’язку між інтеграційними процесами сучасного світового економіко-політичного поля взаємодії та міжнародних правових норм, правил і принципів, які виступають інструментами регулювання відносин не тільки в політичному аспекті, але також однозначно і в рамках торгівельних угод. Головною ідеєю статті є неможливість існування та безпосереднього функціонування будь-якої міжнародної взаємодії чи як наслідок організаційної моделі без застосування контролю та чіткого правового упорядкування. Якщо більш детально розглядати саме зв’язок між інтеграційними процесами та міжнародним правом, то можна помітити що перш за все міжнародні правила та норми слугують юридичною основою для створення та функціонування інтеграційних об’єднань. Такий вплив міжнародного права проявляється в укладанні міжнародних угод, конвенцій, договорів та декларацій, які визначають правові засади та обов’язки країн-учасниць. Також одним з важливих аспектів впливу міжнародного права на інтегрування держав є його механізми повного врегулювання конфліктів між країнами, шляхом проведення незалежних зборів задля чесного та правомірного вирішення питань. Не менш істотним є захист прав і свобод, який відтворюється інтеграційним угрупуваннями на світовому рівні, за допомогою конвенцій та правових норм, що встановлюються інтеграційним агентами. Але все ж таки сучасна система регулювання міжнародних економічних процесів в рамках інтеграції потребує значних змін та загальної модернізації технології впливу. Рекомендації розвитку форм міжнародної економічної інтеграції визначені на основі порівняльного їх дослідження, з використанням логічних методів, аксіологічного, герменевтичного, феноменологічного підходів; діалектичного і синергетичного підходів, методів узагальнення і абстрагування, структурного аналізу і моделювання і направлені на створення передумов розвитку форм економічної інтеграції в Україні.Документ Франчайзинг як ефективна модель ведення міжнародного бізнесу і перспективи його розвитку в Україні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Синіговець, Ольга Миколаївна; Коншина, Ганна СергіївнаУ статті досліджено питання розвитку і ролі франчайзингу у забезпеченні соціально-економічного розвитку країн, міжнародних економічних відносин. Розглянуто сутність франчайзингу і його сучасний розвиток. Подано поняття франчайзингу і франчайзингової мережі, її значення в сучасних формах ведення міжнародного бізнесу, проведено класифікацію франчайзингу за основними ознаками. Проаналізовано наявні можливості розвитку франчайзингу в Україні у порівнянні з країнами-лідерами і найбільш ефективної реалізації його потенціалу соціально-економічного розвитку. Визначено значення міжнародного франчайзингу як ефективної моделі ведення бізнесу, встановлено вимоги щодо умов його розвитку, з погляду різних міжнародних рейтингів робиться аналіз можливостей його розвитку в Україні. Виявлена необхідність, надано основні пріоритетні напрями створення умов для реалізації міжнародного франчайзингу. Систематизовано етапи франчайзингу, виявлено існуючі перешкоди забезпечення його реалізації, подано рекомендації щодо поліпшення з точки зору забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних суб’єктів міжнародного бізнесу в здійсненні франчайзингової стратегії виходу на зарубіжні ринки. Ефективність управління сучасним міжнародним бізнесом визначається можливостями реалізації виходу на зарубіжні ринки, наявністю різних джерел доходів, можливостями реалізації різних напрямів ведення міжнародного бізнесу, що знаходить відображення у зростанні бізнесу. Доведено, що важливою ознакою у реалізації франчайзингу як ефективної моделі ведення сучасного міжнародного бізнесу є наявний потенціал і відповідність умов розвитку підприємницьких структур, що попереду вибору і переконанню до його втілення.Публікація Формування міжнародної конкурентоспроможності та моделей бізнесу(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перерва, Петро Григорович; Черепанова, Вікторія Олександрівна; Новік, Ірина Олексіївна; Погорєлов, Сергій Миколайович; Синіговець, Ольга МиколаївнаВ статті проведена систематизація історичних та новітніх теоретичних підходів до аналізу конкурентоспроможності на макрорівні і існуючих прикладних методів розрахунку міжнародної конкурентоспроможності. Детально розглянуто пріоритетні моделі європейської концепції інноваційного розвитку бізнесу: бізнес-модель № 1 – створення інвестиційних інститутів, що стимулюють суб`єктів міжнародної фінансової, наукової та промислової діяльності до впровадження інновацій; бізнес-модель № 2 – створення сприятливого середовища для інноваційної економіки; бізнес-модель № 3 - розвиток гуманітарного капіталу та формування в суспільстві загальної інноваційної культури. Доведено, що конкурентоспроможність є складною концепцією, яка визначається безліччю факторів, найбільш прийнятним способом оцінки рівня конкурентоспроможності є використання багатовимірних або складових показників конкурентоспроможності.Документ Ефективність інноваційного підприємництва(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Синіговець, Ольга МиколаївнаВ статті визначаються основи ефективного управління інноваціями підприємств. Процес управління націлений на інновації забезпечує досягнення бажаних кінцевих результатів. З точки зору інновацій вибудовуються інвестування, управління персоналом, культура інновацій, система стимулів; реалізується різний набір інструментів і методів, наприклад краудсорсингові змагання ідей, внутрішній венчурний фонд, аналіз настрою клієнтів та інше. Підвищення інноваційних зусиль підприємства забезпечують гармонійні і системні заходи, корпоративний механізм інновацій. Виявлена необхідність постійного виміру стану реалізації інновацій з метою забезпечення максимальної їх ефективності. Визначено роль окремих показників в системі вимірювання і основні чинники їх визначаючі. Вимірювання відслідковує такі аспекти інновацій, як вихідні данні, пропускна здатність і результативність. Показники можуть оцінювати вкладення, процеси і їх контроль, результати. Проведено дослідження критеріїв оцінки ефективності інформаційний технологій. Пріоритетні в оцінці критерії пропонуються для впровадження при визна ченні КРІ збалансованої системи показників підприємства, також визначені зміни системи оцінки для цифрових підприємств. В сучасних умовах здійснення будь-якої діяльності повинна відповідати принципам ефективності. В статті досліджується оцінка ефективності проектів інноваційного підприємництва. Визначаються основні підходи, що використовуються зараз в оцінці ефективності інновацій, і можливість їх використання в оцінці ефективності стартапів. Статична і динамічна оцінки визначені як основні підходи, що застосовуються до оцінки ефективності інноваційних рішень. В результаті визначено складність застосування статичних показників і можливість при певних умовах динамічної оцінки ефективності рішень інноваційного підприємництва. Встановлено відмінні характеристики діяльності суб’єктів інноваційного підприємництва, які визначають вимоги і впливають на результати оцінки ефективності. Інноваційне підприємництво пов’язано з високим рівнем ризику і навіть невизначеністю. Комерціалізація ідей реалізується проходженням різних за змістом стадій, що визначають вимоги і обмеження до оцінки ефективності. Особливості реалізації різних етапів розвитку стартапів обумовлюють пошук нових підходів до оцінки ефективності. В статті визначені основні підходи оцінки ефективності стартапів, критерії ефективності впровадження проектів на основі інформаційних (цифрових) технологій.Документ Підвищення прибутковості підприємств на основі інновацій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Синіговець, Ольга МиколаївнаІнноваційний розвиток формує основу виробничого процесу підприємств. Інвестиції в інновації можуть забезпечити суттєвий успіх підприємству, але ж вони і пов’язані з суттєвим ризиком. Будь яка підприємницька діяльність комерційна за своєю суттю, передбачає отримання прибутку. Підприємницька інноваційна діяльність пов’язана з вдосконаленням знань, доведенням інноваційної ідеї до розробки товару, який користується попитом на ринках, очікуваннями отримати інноваційний прибуток. Підприємець є сполучною ланкою між винаходом і інноваціями. Підприємець розробляє і реалізує інновації, готовий до ризику і відповідальний за фінансові, моральні і соціальні наслідки інноваційної діяльності. В економічному розвитку підприємництво зосереджуючись на розвитку перспективних напрямків здатне забезпечити зміну структури економіки, сприяє створенню позитивного середовища конкуренції і раціональному використанні ресурсів, є стимулом високоефективної праці. Підприємництво розглядається генератором інновацій і змін. Інноваційна складова здатна до видозмінювання. Інноваційна підприємницька діяльність включає науково -технічну, організаційну, фінансову і комерційну діяльність. Вона є найважливішою складовою просування нововведень споживачам. Вдосконалення механізму управління інноваційною діяльністю в процесі формування ринкової економічної системи передбачає створення системи розвиненого інноваційного підприємництва. Інноваційна підприємництво є діяльність, яка вимагає творчого мислення, знаходження нових рішень, розуміння взаємодії конкуруючих сил, які приймають різноманітні рішення. Інноваційна підприємництво в сучасних умов ах має вирішальне значення в забезпеченні економічного зростання, конкурентоспроможності, створенні робочих місць і вирішенні соціальних проблем. Виявлено, що розвиток інноваційного підприємництва визначає система таких передумов, як нормативна база і державна підтримка, ринкове середовище і кон’юнктура ринку, доступ до ресурсів (фінансові, людські, інформація і знання), підприємницькі здібності і культура. Інноваційна підприємництво є сферою діяльності інноваційних, молодих і швидкорозвиваючихся, малих і середніх підприємств. Проведено дослідження причин низької прибутковості і проблем забезпечення прибутковості інновацій підприємств. Розкрито основні напрями дій сучасних підприємств задля підвищення рівня рентабельності. Визначено рекомендації підвищення прибутковості інновацій. Зроблно висновок, що основними факторами, визначаючими прибутковість інновацій, є початкові витрати, швидкість реалізації, масштаб інновацій, додаткові витрати.Документ Теоретичний аналіз формування ефективної системи управління персоналом(НТУ "ХПІ", 2018) Синіговець, Ольга Миколаївна; Твердохлєбова, Аліна СергіївнаЕфективна система управління персоналом надає можливість керівникам досягати поставлених цілей підприємства, впроваджувати інноваційні технології, що призведе до підвищення фінансових результатів і конкурентоспроможності підприємства. Метою статті є дослідження проблеми формування ефективної системи управління персоналом. Дослідження проведено на основі монографічної літератури, інтернет-ресурсів, статей, навчальних посібників вітчизняних та зарубіжних авторів. Узагальнено теоретичні засади сутності та характеристик системи управління персоналом, проаналізовано поняття "ефективна система управління персоналом". Розглянуто проблему ефективного управління людськими ресурсами на підприємствах, виходячи з тенденцій розвитку світового менеджменту. Досліджено теоретичні аспекти формування ефективної системи управління персоналом на підприємстві. Розглянуто методику оцінки ефективності системи управління персоналом, засновану на виборі критеріїв ефективності роботи економічної, соціальної та організаційної підсистем комплексної системи. Оцінка ефективності як система процедур є засобом, що допомагає керівнику побачити і оцінити якість системи управління персоналом в цілому і ті недоліки, які слід в процесі роботи усунути або скорегувати. Виділено п'ять груп показників, які можна емпірично перевірити для визначення ефективності управління людськими ресурсами: ефективність результатів діяльності, матеріальна ефективність виробничого процесу, нематеріальна ефективність виробництва, установки по відношенню до праці, установки по відношенню до інших індивідів. При цьому необхідний системний підхід, що передбачає врахування взаємозв'язків між окремими аспектами проблеми для досягнення кінцевих цілей, визначення шляхів їх вирішення, створення відповідного механізму управління, забезпечує комплексне планування та організацію системи.Документ Організаційна культура інноваційних підприємств(НТУ "ХПІ", 2018) Синіговець, Ольга МиколаївнаДинаміка розвитку і характеристики сучасних умов діяльності підприємств визначають необхідність підвищення їх інноваційного потенціалу з метою забезпечення вдосконалення діяльності і конкурентоспроможності. Інновації визначають ефективність діяльності підприємства. Підприємливість і інноваційна діяльність забезпечуючі вимірний ефект обумовлюють розвиток підприємства. Важливою стає здатність сприйняття інновацій на рівні підприємства. Систему інноваційної здатності, що вибудовує стійку внутрішню компетентність до інновацій як безперервного процесу і створює ефективне впровадження інновацій, створюють культура і цінності, лідерське поводження, процеси управління, люди і навички. Це формує потенціал конкурентних переваг організаційної культури інноваційного підприємства і визначає вплив організаційної культури на інноваційний потенціал. Інновації засновані на бізнес культурі. Кожне підприємство має унікальну культуру. Культура як внутрішня підсистема підприємства визначає відносини всередині підприємства і із зовнішнім середовищем. Організаційна культура визначає основні риси особистості організації, забезпечує доступ до динаміки соціальної системи підприємства і розвиває концепцію діяльності підприємства в цілому. Організаційна культура впливає на інші підсистеми підприємства. Людський фактор і цінності відіграють важливу роль в інноваційному процесі. Організаційна культура визначає швидкість і частоту інновацій, є ефективним дієвим інструментом координації дій, полегшує впровадження і забезпечує підтримку інновацій підприємства, впливає на впровадження інноваційних стратегій. Організаційна культура сучасного бізнесу повинна відповідати новим людським цінностям і пріоритетам розвитку. Управління має найбільшу віддачу в інноваційній культурі, яка необхідна в умовах зростаючої конкуренції. Інноваційну культуру відрізняють розробка місії і цілі, прийняття ризику, відповідальність, поводження, ресурси, знання, творчість і реалізація творчого потенціалу, відносини, участь, практичні засоби і винагорода. Інноваційні культура і підприємства створюються. Підприємства повинні визначити свої інноваційні можливості, що дозволяють конкурувати на основі інновацій. Інноваційно орієнтована культура, в основі створення якої мотивація, компетентність, поводження, стиль і якість управління, має свої відмінні характеристики, які можна визначити як лідерство, знання і співробітництво. Означив, конкретизував інновації і за допомогою лідерства можна створити пріоритетність інновацій на підприємстві, інноваційні підприємства мають організаційну культуру колективного характеру. Підприємства, які бажають бути інноваційними, повинні трансформувати свою організаційну культуру і забезпечити її проінноваційний характер. Ці культури характеризуються динамізмом, гнучкістю, швидкою адаптацією до змінних умов і нестереотипними рішеннями. Основні норми культури зосереджені на інтеграції учасників, взаємодії організацій і їх середовищем.Документ Сучасні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємства(НТУ "ХПІ", 2010) Синіговець, Ольга МиколаївнаУ статті розглянуто удосконалення оцінки ефективності діяльності підприємства. Визначено сутність та використання сучасних концепцій оцінки ефективності. Розглянуто підходи до оцінки ефективності діяльності підприємства.Документ Інноваційна активність підприємств та її формування(НТУ "ХПІ", 2014) Синіговець, Ольга МиколаївнаАктивізація інноваційних процесів розглядається як основа посилення конкурентоспроможності підприємств. Визначені особливості реалізації інноваційного процесу і формування та функціонування сучасних інноваційних систем. В статі досліджуються успішні системи фінансування інновацій, сучасні напрямки і підходи забезпечення конкурентних переваг підприємства.