Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
18 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Про інтелектуальні зрушення в історії людства (мислення для інформаційного простору)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сунь, Вей; Дольська, Ольга ОлексіївнаСтаття присвячена одному з найактуальніших питань сучасної філософії, а саме ‒ проблемі формуванні інтелектуального багажу людства. Мова йде про інтелектуальні революції, про їхній характер і періоди становлення. Автори використовують метод філософської рефлексії, спираючись на першоджерела попередніх дослідників цього процесу, починаючи з їхнього концептуального аналізу з метою відстежити періоди і характерні ознаки розвитку цих складних процесів еволюції людини і її інтелектуального підґрунтя. Автори висувають тезу, що сьогодні людство знаходиться на порозі третьої інтелектуальної революції. Підтвердженням цього є активне використання нового термінологічного словника, який вже став "повсякденням" нашого життя, не зважаючи на те, що він є результатом розвитку високих технологій інформаційного характеру. Підкреслюється також ідея того, що трансформація мислення окремих людей, які працюють і думають за нових умов, викликана наукою та високими технологіями. Цей фактичний матеріал прямо і побічно "впливає" на зміни у характері мислення широких верств суспільства, і, як слідство, адаптування до трансформацій у евристичній сфері охоплює величезні за масштабом маси людей.Документ Трансгуманізм як технологія до безсмертя: історико-філософські розвилки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Косс, Андрій МиколайовичУ статті використовується аналітико-системний, антропологічний, концептуальний, порівняльно-емпатичний, історико-хронологічний, історико-компаративістський та інші підходи, які дають можливість спиратися на терміни: теогуманізм, класичний гуманізм, механістично-функціональний гуманізм, постгуманізм, неогуманізм. В античний період починають з’являтися різні джерела та підходи щодо розуміння людини як природної істоти. Виникають різноманіття джерел та течій розуміння гуманізму. У той час існував рабовласницький лад, в якому розглядали рабів як знаряддя праці, які мають здатність розмовляти, на відмінну від биків, візків, лопат та плугів. Такі стосунки не можна назвати емпатичними взаємовідносинами, в той самий час рабовласники проявляли емпатію до рівних своєму соціальному класу. В епоху Середньовіччя виникає гуманізм, який базується на сутності обожнювання людини, її взаємозв'язків із себе подібними та світом через призму теоцентризму. Цей підхід сформував теорію теогуманізму, на базі якого сформувався теотрансгуманізм, який застосовував релігійно-духовні технології для вдосконалення душі. На цьому еволюційному етапі гуманізму тіло розглядається як джерело низинних егоїстичних бажань та гріхів. Теотрансгуманізм відкриває шлях до безсмертя через порятунок від гріховних думок та вчинків, а взаємини між людьми базуються на любові через божественну іскру в кожному індивіді. В епоху Відродження відбувається повернення до природності людини, але вже на біологічній основі. Цей гуманізм базується на антропоемпатії та застосовує тілесно спрямовані технології для вдосконалення індивіда. Антропогуманізм, на відмінну від теогуманізму, розглядає тілесні потреби людини не як гріховну природу, а джерело, яке дозволило підкорити тварин та природу своїй волі. Цей еволюційний етап гуманізму базується на антропоцентризмі та антропоемпатії та вбачає вдосконалення людини через тілесно спрямовані технології. Завдяки активному розвитку різноманіття технологій з'являються заводи та фабрики, робиться акцент на необхідності задоволення постійно зростаючих потреб суспільства, а людина починає розглядатися як природно-функціонуюче явище. Виникає механістичний гуманізм, у рамках якого індивід ототожнюється з механізмом, годинником та вічним двигуном, та використовує для вдосконалення своєї тілесності особливості роботи верстатів, машин та інших механізмів. Застосування механістичних технологій дозволяє підвищити функціональні можливості людини, а тілесність виступає її просторово-часовим обмеженням. На цьому етапі починають виникати постгуманістичні тенденції. Якщо механістичний гуманізм розглядає технології для поліпшення процесів функціонування, то постгуманізм їх застосовує в аспекті вдосконалення якості тілесного вмістилища, яке є межею буття людини. З’являється більш глибинне розуміння можливостей людського функціонування та перспектива реалізації давньої мрії людства набуття безсмертя. У рамках постгуманізму постає проблема установлення меж буття людини. Адже їх технотрансгуманістичне порушення веде до деформування антропоцентризму та ставить до провідних позицій технології та егоїзму. У рамках постгуманізму формується нове ставлення до розуміння людини як біологічно-штучного явища. При використанні біоетики межа розуміння людини постійно змінюється та залежить від прогресу науки та технологій. Все це призводить до формування нового еволюційного етапу гуманізму – неогумагнізму, який базується на антропобіоцентризмі та біоантропоемпатії, та має вплив на формування сучасного планетарного світогляду.Документ Державна політика розвитку циркулярної економіки на засадах реверсивної логістики: концептуальні аспекти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шкуренко, Ольга ВолодимирівнаУ статті проведено дослідження щодо формування концептуальних аспектів державної політики розвитку циркулярної економіки на засадах реверсивної логістики. Обґрунтовано, що все світове співтовариство, знаходиться на початку кардинальних якісних змін, які формують глобальні виклики для майбутнього соціально-економічного розвитку за рахунок початку руху до нової парадигми реіндустріалізації та відновлення промисловості на якісно оновленій інноваційно-технологічній основі. Забезпечення стійкості економічного зростання національної економіки і суттєвий глобальний розвиток вимагають не тільки пошук галузевих і територіальних точок зростання, але і формування драйверів, які сприятимуть інноваційному інтегруванню всієї країни в світовий простір. З урахуванням недостатньої ефективності застосовуваних раніше підходів до стимулювання економічного зростання через активізацію точок зростання в короткостроковому і довгостроковому періодах найбільшу увагу слід приділити формуванню драйверів інноваційного співробітництва в умовах цифрової економіки на засадах реверсивної логістики. Доведено, що цивілізаційні тенденції розвитку та перехід до четвертої промислової революції традиційні напрями економічного зростання трансформуються і з'являються нові напрями економічного зростання, що підвищують економічну ефективність виробництва та створюють нові сфери економічної діяльності. Наслідком цих процесів є системні зміни, які проявляються у всіх сферах суспільного життя, мають значний вплив на економіку та бізнес, включаючи прийняття стратегічних та оперативних рішень. Запропоновано модель формування інноваційного співробітництва в умовах циркулярної економіки на засадах реверсивної логістики. Розглянуто стан індикаторів інноваційного розвитку в Україні в порівнянні з іншими країнами світу. Показники індикаторів інноваційного розвитку України свідчать про те, що необхідно активно вступати в фазу інноваційного розвитку України для покращення свого статусу на міжнародній арені, а саме найголовніше, для покращення темпів розвитку національної економіки. Запропоновано концепцію управління логістичним забезпеченням розвитку інноваційного співробітництв в умовах циркулярної економіки, сутність якої полягає у систематизації та науковому обґрунтуванні оптимальних напрямів і пріоритетів інноваційного співробітництва, що є основою програмних результатів державної політики підтримки циркулярної економіки на засадах реверсивної логістики для стійкого розвитку національної соціально -економічної системи.Документ Роль технологічних платформ в інноваційному розвитку України і перспективи адаптації європейського досвіду(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Горбунов, Микола Петрович; Береза, Ірина ВіталіївнаСтаття аналізує можливості використання потенціалу технологічних платформ для інноваційного розвитку України, висвітлено досвід європейських країн у створенні таких платформ. За визначенням Європейської дослідницької консультативної ради технологічні платформи є однією з ініціатив, спрямованих на зміцнення інноваційного потенціалу Європи та забезпечення ефективності інвестицій у наукові дослідження. Під технологічною платформою розуміють комунікативний інструмент, спрямований на мобілізацію зусиль зацікавлених сторін інноваційного розвитку регіону за конкретним галузевим напрямом, є добровільним, самофінансованим, самокерованим об ’єднанням підприємств та організацій. Технологічна платформа має представляти міжсекторальні напрями та пріоритети, а не окремі ізольовані технології. Водночас технологічні платформи і є одним із інструментів такої взаємодії, як сучасна модель для інтеграції всіх учасників інноваційного процесу, спрямована на реалізацію національних пріоритетів науково-технологічного розвитку, посилення науково-виробничих зв’язків та інтенсифікації розроблення, виробництва та впровадження наукомісткої конкурентоспроможної продукції. Також розглянуто механізми та інструменти інноваційного розвитку європейських країн відповідно до першої технологічної платформи ЄС - ACARE. Досліджено вплив технологічних платформ на реалізацію інноваційного потенціалу та передумови їх використання в Україні. Доведено необхідність у такому інструменті, проаналізовано вітчизняний досвід створення технологічних платформ та перешкоди й перспективи їх розвитку. На основі адаптації європейського досвіду проаналізовано особливості функціонування першої Українськ ої національної технологічної платформи “Агропродовольча”, досліджено її роль у зміцненні коопераційни х зв’язків міжнародному рівні. Запропоновано створення технологічних платформ «Утилізація відходів та екологія» і Міжнародної технологічної платформи «Енергоефективність та ресурсозбереження».Документ О душе, приятном и неприятном, а также о важности философии для науки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Фидровская, Мария ГеоргиевнаВ данной статье говориться о важности философии для современной науки, акцентируются проблемы, связанные с отхождением современной науки от философии. Также анализируется важность эмоциональных проявлений человека и предлагается новая концепция и парадигма человека для последующего использования в науке, в том числе естественной через гносеологические аспекты теории. Мы говорим о том, что современную науку, в частности парадигму человека на сегодняшний день необходимо пересмотреть, сделать это необходимо прежде всего в философии, а затем и в науке. Дело в том, что почему-то в науке осталась устаревшая парадигма человека, кроме того и в самой философии необходимо сделать существенное дополнение по этому поводу. В этой статье также есть и критика некоторых более-менее современных подходов, тем не менее, основной темой этой статьи являются авторские разработки на тему парадигмы человека в философии, их изложение и обоснование. Это значит, что мы предлагаем новую концепцию, над которой работаем в настоящий момент, и хотим представить ее с точки зрения современной науки, и, кроме того, как уже было сказано, посмотреть на ту ситуацию, которая сегодня в науке сложилась. Мы обратимся к работе Дельгадо «Мозг и сознание», которая как раз является научным трудом на стыке наук и посмотрим, как же обстоит дело в современных наукаx о человеке. Вопрос о человеке, как говорят многие антропологи – это один из важнейших вопросов для самого человека, а здесь мы рассматриваем не только, конкретно человека, но и живую душу вообще, вместе с ним. Безусловно, проведется анализ существующей парадигмы науки, будут кратко показаны ее недостатки. И кроме того, в данной работе будет вновь изложен фундаментальный взгляд Немецкой Классической философии о необходимости возвращения философии в лоно современной науки.Документ Доля інженера Деречинського(НТУ "ХПІ", 2018) Журило, Дмитро Юрійович; Ларін, Андрій ОлексійовичУ даній статті описуються дані по репресіям вчених в СРСР. З даного дослідження можна зробити висновок, що репресії в середовищі вчених вплинули на розвиток науки і техніки в СРСР. Зроблено деякі висновки щодо фальсифікації судових справ. В кінці розглядаються різні книги з проблем металургії, написані І. Деречинським, які головним чином стосуються ливарної справи. Наведено дані щодо реабілітації видатного вченого і педагога. Архівні дані свідчать про повну невинність інженера Деречинського.Документ Сциентизм и антисциентизм как культурные явления(НТУ "ХПИ", 2018) Клименко, Руслан ВитальевичВ данной статье исследуется феномен т.н. "сциентизма" - преувеличения роли науки в культурной жизни, а также его обратная сторона - "антисциентизм", направление, критикующее, или полностью отвергающее "сциентизм". Прослеживается история указанных явлений, а так же причины их возникновения. Рассматривается средневековая гносеология, так же как и эпистемология Нового Времени. Акцентируется внимание на таких направлениях "сциентизма", как позитивизм и прагматизм. Отмечается исключительная роль трансгуманизма в современном мире, и его "сциентистское" происхождение. Прослеживается история указанных явлений, причины их возникновений. Отмечается современная актуальность дискуссии между "сциентистами" и "анти-сциентистами" в силу всё ускоряющегося прогресса и тех рисков, которые возникают в связи с применением новых знаний и технологий.Документ Проблеми та перспективи інвестування в людський капітал в Україні(НТУ "ХПІ", 2009) Філатов, В. М.; Височіна, Л. В.Розглянуто проблему необхідності інвестування у людський капітал як напрямок соціально-економічного розвитку України в сучасних умовах.Документ Гуманитарные составляющие современной науки(НТУ "ХПИ", 2010) Смоляга, Марина Витальевна; Старикова, Г. Г.В статье анализируется проблема гуманитарных составляющих современного научного познания. Рассматриваются особенности науки как системы знаний и как специфической формы человеческой деятельности. Особое внимание уделяется этическим аспектам научной деятельности.Документ Розвиток тепловозної тяги в СРСР (20-30-ті роки ХХ ст.)(НТУ "ХПІ", 2014) Косовець, Ю. В.Стаття присвячена розвитку тепловозної тяги в СРСР у 20-30-х роках ХХ сторіччя. У статті зазначається, що проекти типів тепловозів, які підлягали експериментуванню, розроблялися радянськими інженерами. У роботі брали участь конструкторські бюро локомотивобудівних заводів СРСР, технічне бюро Тепловозної комісії при Народному Комісаріаті шляхів сполучення (НКШС), а також ряд окремих ініціативних груп. Центральне місце в усій роботі зі створення тепловозів і дослідному їх випробовуванні займала Тепловозна комісія при НКШС. Висвітлюється внесок у розвиток тепловозобудування професора Я. М. Гаккеля, інженерів локомотивобудівних заводів: «Червоний путіловець» в Ленінграді, Коломенського заводу, який вже у 1932 р. створив проект серійного тепловоза з індивідуальними тяговими електродвигунами і перейшов до масового його будівництва, а також московського заводу «Динамо» та Харківського електромеханічного заводу.