Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
19 результатів
Результати пошуку
Документ Метод формування креативної команди ІТ-проєкту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Близнюкова, Ірина ОлександрівнаСпецифіка формування проєктної команди зумовлюється розвитком концепцій Project management, змінами в суспільстві та на виробництві. Процеси управління, які пов'язані із людським фактором, є постійним предметом інтересу науковців. Для ефективного управління ІТ- проєктами потрібні кваліфіковані з певними компетенціями люди, які і створюють ядро команди задля виконання поставлених завдань. Від того фактору, наскільки ефективно та "правильно" буде сформована команда буде залежати майбутнє проєкту. В роботі запропоновано авторське бачення процедури формування команди за компетентнісним, психологічним та за кількісним критеріями з урахуванням особливостей ІТ-проєктів з високим ступенем інноваційності, що вимагають гнучких засобів управління та самокерованих команд, що самоорганізуються. Задачу формування мінімально-життєздатної команди (МЖК) ІТ-проєкту запропоновано вирішувати через розширення діапазону компетентностей кожного члена проєктної команди за умови мінімізації її кількісного складу. За основу формування креативної команди ІТ-проєкту прийнята мінімально повна модель команди Raymond М. Belbin (генератор ідей, критик, виконавець). Застосування креативного підходу до управління інноваційними ІТ-проєктами, а саме техніки дизайн-мислення, вимагає виділення додаткової ролі – емпата. Узагальнений метод формування креативної команди ІТ-проєкту з високим ступенем інноваційності, яка застосовуватиме технологію дизайн-мислення у якості провідної технології розробки програмного продукту, представлений у вигляді алгоритму.Документ Стратегія сталого розвитку швидкозростаючих організацій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бушуєв, Сергій Дмитрович; Бушуєва, Н. С.; Бушуєв, Денис Антонович; Бушуєва, В. Б.Розглядається стратегія сталого розвитку швидкозростаючих організацій. Наведено стратегічну архітектуру сталого розвитку організацій на основі проєктів та програм. Стратегічна архітектура включає процеси виробничої досконалості, лідерство продукту на ринку, сталість розвитку організації, орієнтація на споживача. Стратегічна архітектура показує які можливості та компетенції потрібно нарощувати зараз, які нові споживачі можуть з’явитися незабаром, які нові канали просування продуктів або послуг слід вивчити вже сьогодні, які зміни всередині організації потрібні прямо зараз. При побудові стратегії розвитку організації необхідно визначити цілі реформування на основі стратегічних пріоритетів організації, ключові компетенції та стратегічні пріоритети організації, залучати співробітників до аналізу ситуації, визначення ключових компетенцій та вибору стратегічних пріоритетів, постійно оцінювати, наскільки обрані пріоритети допомагають організації для досягати намічених цілей. Визначено життєвий цикл проєктів сталого розвитку знань й технологій управління. Розглянуті ключові компетенції та стратегічні пріоритети організації щодо впровадження стратегії сталого розвитку. Економічні чинники швидкозростаючої організації дозволяють оцінювати стратегічні пріоритети, проєкти та програми сталого розвитку. Цикли зростання організації та прискорювачи зростання є ключовими елементами побудови проєктів та програм стратегічного розвитку організацій. Запропонована концепція циклів зростання є моделлю рушійних сил сталого розвитку, що стали вдосконаленням сучасних стратегічних схем, і допомагає пояснити, чому деякі організації досягли домінуючого становища. Визначимо наступні типи прискорювачів зростання як зниження незмінних витрат, ринковий імідж та торгова марка. Лідерство корпорації на ринку збільшує увагу і довіру до її продукції завдяки рекламі, позитивним усним відгукам, «фактору моди», керівництво партнерами, відбір персоналу та посередництво.Документ Сутність компетентнісного підходу і його роль у підвищенні готовності студентів до професійної діяльності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Михайличенко, Валентина Євдокимівна; Кобець, Валентин Миколайович; Семке, Ніна МиколаївнаУ статті розкрито сутність компетентнісного підходу, його понятійного апарату, їх роль у формуванні готовності студентів до професійної діяльності. Показано, що в рамках компетентнісного підходу потрібне впровадження у процес підготовки майбутніх спеціалістів інноваційних технологій, методів та форм навчання, збільшення обсягу самостійної роботи у процесі навчання, активізація внутрішніх ресурсів особистості за рахунок психологічної підготовки, що сприяє формуванню у студентів загальних та спеціальних компетенцій, підвищенню їхнього професіоналізму. Зроблено висновок, що впровадження компетентнісного підходу у вітчизняну систему освіти стримує недостатня теоретична розробка нових конструктів, слабке практичне використання ефективних психолого-педагогічних технологій їх формування, а також відсутність методичних посібників щодо їх використання.Документ Концептуальна процедура оцінювання ефективності проєктів на основі гнучкої методології Scrum в галузі інформаційних технологій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Прокопенко, Тетяна Олександрівна; Поволоцький, Ярослав ОлеговичПропонується дослідження та обґрунтування концептуальної процедури оцінювання ефективності ІТ проєктів, які реалізуються на основі застосування гнучкої методології Scrum, що забезпечить підвищення ефективності ІТ проєкту, а також зменшить час його реалізації. Представлено обґрунтування та вибір критерію оцінювання ефективності ІТ проєкту, що враховує людський фактор, тобто оцінювання здійснюється на основі досліджень трудового ресурсу, а саме характеристик членів проєктної команди. Отримано інтегрований показник компетентності проєктної команди, що забезпечує можливості узгодження цілей ІТ компанії та можливостей зниження вимог, а також прийняття рішення про продовження досліджень шляхом розширення існуючих варіантів показників чи синтез нових варіантів показників при відповідній варіації показників, ваг показників, складу елементів. Зроблено висновки про можливість застосування проведених досліджень при розробці інтелектуальної системи оцінювання ефективності ІТ проєкту на основі визначення рівня компетентності членів проєктної команди, що надасть можливості скорочення часу реалізації проєкту та підвищення ефективності ІТ проєкту.Документ Дослідження впливу компетентностей членів проєктної команди на ефективність проєкту в галузі інформаційних технологій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Прокопенко, Тетяна Олександрівна; Ободовський, Богдан ПетровичПропонується дослідження та обґрунтування впливу компетентностей членів проєктної команди на ефективність ІТ проєкту, що забезпечить підтримку та прийняття ефективних управлінських рішень при відборі претендентів в команду ІТ проєкту. Представлено дослідження взаємозв’язку між ефективністю ІТ проєкту та компетентностями членів проєктної команди з точки зору виконання всіх процесів в проекті, що залежать від компетентностей, а також визначення ризику невиконання процесу в проєкті. Ефективне управління ІТ проєктом залежить від організації та формування проєктної команди, де компетентнісний підхід забезпечить можливості високої продуктивності менеджменту. Розглянута узагальнена функція бажаності Харрінгтона забезпечує можливості порівняння результатів виконання проєкту, які безпосередньо залежать від сукупної оцінки компетентностей членів проєктної команди та впливають на ефективність проєкту. Зроблено висновки про можливість застосування проведених досліджень при розробці інтелектуальної інформаційної системи оцінювання компетентностей членів проєктної команди, що надасть можливості більш ретельного відбору претендентів в команду ІТ проєкту та підвищення продуктивності менеджменту.Документ Концептуальная модель ценности трудовых ресурсов проектно-ориентированной организации(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Бондарь, Алла ВитальевнаТрудовые ресурсы проектно-ориентированной организации являются источником обеспечения трудовыми ресурсами каждого проекта организации. Для управления этими ресурсами в исследовании предлагается концептуальная модель ценности, составной частью которой является подход, основанный на компетенциях, дополненный категориями «энергия», «потенциал» и «синергия». Ценность трудовых ресурсов проектно-ориентированной организации рассмотрена с точки зрения системы факторов, ее определяющих, на двух уровнях: на уровне конкретного проекта и на уровне проектно-ориентированной организации в целом. Для каждого уровня сформирована система факторов. Эта система влияет и формирует ценность трудовых ресурсов в целом и для отдельного подразделения (члена команды, сотрудника) в частности. Введена категория «степень уникальности», которая характеризует единицу трудовых ресурсов. Определен механизм формирования «степени уникальности». На уровне организации в целом ценность единицы трудовых ресурсов определяется совокупностью компетенций, энергией, потенциалом, степенью уникальности по сравнению с проектным напряжением организации, уровнем турбулентности среды, характером и спецификой проектов организации, целям организации и составу трудовых ресурсов организации. На уровне конкретного проекта ценность работника определяется его компетенцией и энергией, степенью уникальности по сравнению с характером и спецификой проекта и его значением для организации. Таким образом, ценность трудовых ресурсов учитывается при систематическом взаимодействии с ценностями проектов, а дифференциация стоимости проектов организации является основой для дифференциации ценности трудовых ресурсов. В исследовании предложен показатель «напряженности проекта», оценивающий в среднем степень участия сотрудников в реализации проекта. Данные результаты служат идеологической и методологической основой для формирования теоретических основ управления трудовыми ресурсами проектно-ориентированной организации в соответствии с ценностным подходом.Документ Вплив впровадження біадаптивного управління і форсайту на розвиток компетентності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Тімінський, Олександр Георгійович; Войтенко, Олександр Степанович; Чернова, Людмила Сергіївна; Чернова, Любава СергіївнаОписана проблематика біадаптивного управління на основі форсайту і її вплив на компетентність персоналу проєктно-орієнтованої організації. Проаналізовано літературні джерела, що стосуються тематики дослідження. Виділена невирішена раніше частина проблеми. Сформульовано завдання, які повинні вирішувати моделі біадаптивного управління. Біадаптивність визначена як взаємна адаптація системи проєктного управління та системи операційного управління проєктно-орієнтованою організацією одна під іншу. Охарактеризовані моделі і методи форсайту для використання в біадаптивному управлінні проєктно-орієнтованими організаціями. Форсайт охарактеризований як стратегічне прогнозування розвитку проєктно-орієнтованих організацій з виділенням цінностей і вигід на основі проведення експертних оцінок. Запропоновано організаційну структуру для впровадження біадаптивного управління на основі форсайту. В організаційній структурі запропоновані три типи зв'язків – зв'язки функціонального підпорядкування, ієрархічні зв'язки біадаптивного управління і крос-ієрархічні зв'язки біадаптивного управління. В організаційну структуру запропоновано включити дві нові ролі – менеджер з біадаптивного управління і форсайт-менеджер. Запропоновано доповнення до функціоналу ролей, задіяних в проєктному та операційному управлінні проєктно-орієнтованих організацій. У цьому контексті охарактеризовані ролі директора з проєктного управління (голови проєктного офісу), ІТ-директора, HR-менеджера проєктного офісу. Описано впровадження біадаптивного управління в роботу проєктно-орієнтованих організацій. Виділено характеристики проєктно-орієнтованих організацій, які зазнають змін внаслідок впровадження біадаптивного управління на основі форсайту. Проаналізовано їх динаміку. Охарактеризовано вплив запропонованого підходу на компетентність проєктно-орієнтованої організації. Зроблено висновок про ефективність запропонованого підходу. Описано перспективи подальших розвідок в обраному напрямку.Документ Просторова 5D-модель психології управління проєктами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Данченко, Олена Борисівна; Поскрипко, Юрій Анатолійович; Бедрій, Дмитро Іванович; Семко, Інга БорисівнаПроектна діяльність передбачає можливість використання учасниками проєктів методів та інструментів з інших галузей знань. Для реалізації м'яких навичок і поведінкових компетенцій проєктні менеджери використовують методи і інструменти психології управління. Однак їх практичне застосування не завжди приносить очікуваний результат, що обумовлено не стільки недостатньою ефективністю таких методів, скільки відсутністю певних компетенцій в учасників проєктів, нерозумінням як саме, яким чином ці методи треба використовувати в практичній діяльності. Запропоновано м'які навички і поведінкові компетенції, а також можливості їх практичного застосування у проєктному менеджменті досліджувати за допомогою науково-практичного напрямку проєктного менеджменту «психологія управління проєктами». Конкретизовано термінологічну систему психології управління проєктами, надано і обґрунтовано дефініції «психології управління проєктами» та пов’язаних категорій, зокрема понять «компетенція» та «компетентність» у психології управління проєктами, визначено їхню сутність, зміст, співвідношення та критерії розмежування. Проаналізовано 15 сучасних стандартів управління проєктами та підходів до найбільш важливих управлінських компетенцій, що дало змогу провести ідентифікацію та первинний скринінг поведінкових комепетенцій з психології управління проєктами. Запропоновано метод формування «пулу» поведінкових компетенцій з психології управління проєктами, які пропонується відносити до п'яти кластерів: 1) індивідуальні особистісні поведінкові компетенції, які реалізуються у особистісних індивідуальних психологічних процесах та явищах в управлінні проєктами; 2) командні міжособистісні групові поведінкові компетенції, які реалізуються у міжособистісних групових психологічних процесах та явищах в управлінні проєктними командами; 3) організаційні міжособистісні колективні поведінкові компетенції, які реалізуються у колективних організаційних психологічних процесах управління взаємодією із проєктним оточенням та зацікавленими сторонами; 4) професійно-важливі особистісні якості, установки і риси характеру учасників проєктів; 5) поведінкові компетенції із забезпечення психологічної безпеки в управлінні проєктами. Імплементація визначених поведінкових компетенцій у проєктний менеджмент створює об’єктивні передумови для розробки рамкової моделі - фреймворку компетентності з психології управління проєктами, який об’єднає різні аспекти досліджень та застосування поведінкових компетенцій у проєктному менеджменті та сприятиме подальшому підвищенню ефективності проектної діяльності.Публікація Вплив рис керівника на ефективність діяльності підприємства(НТУ "ХПІ", 2018) Горовий, Дмитро Анатолійович; Ольховський, Денис ОлеговичКризовий стан багатьох підприємств України багать в чому пов'язаний із недостатньою ефективністю системи їх управління. Переважно це є наслідком непристосованості керівників цих підприємств, які отримали освіту у часи командної економіки, до ринкових умов і нових економічних реалій сьогодення. Метою статті є визначення вимог до керівника сучасного підприємства, аби його рішення сприяли підвищенню ефективності його діяльності. Різноманітність в думках різних авторів щодо рис керівника вимагає виділення різних варіантів впливу цих рис на ефективність управління підприємством. Адже деякі риси залежать одна від одної, деякі є похідними від інших, а деякі поєднують інші у собі. На наш погляд, слід замінити такі поняття як знання, вміння, здібності категорією більш високого порядку, яка б їх об'єднувала – професіоналізм. Професіоналізм поєднує знання, вміння, навички, здобуту освіту і вроджений талант саме з обраним місцем роботи і посадою. В свою чергу професіоналізм, як шальки терезів балансує між двома категоріями, що формують позитивний або негативний досвід ефективного керівника – компетентність та відповідальність. З боку компетентності важливим складником, якому на жаль досі не приверталося багато уваги, є здатність до подальшого навчання. Слід також звернути увагу на вроджену та набуту компетентність. Вроджена компетентність допомагає знайти працю, яка відповідає здоров'ю, таланту тощо, в той час як за допомогою набутої – можна пристосуватися до будь-якої професії і приносити користь, навіть не володіючи якимись особливими вродженими здібностями. У подальшому буде проведено дослідження впливу різних рис керівника на безпосередній результат роботи підприємства (отримання прибутку або збитку), як матеріальний показник ефективності управління ним.Документ Деформация поля компетенций в инновационных проектах(НТУ "ХПИ", 2017) Бушуев, Сергей Дмитриевич; Бушуев, Денис Антонович; Ярошенко, Руслан ФедоровичРассматривается использование компетентностного подхода в программах инновационного развития организаций. Проведен анализ последних достижение в мире и Украине в области применения компетентностного подхода в программах организационного развития. Приведены принципы таксономии Блума для формирования полей компетенций и компетентности. Сформулирован принцип искривления поля компетенций в инновационных проектах и программах. Применение модели с учетом деформации поля компетенций позволяет повысить точность модели и определить траектории развития компетентности менеджеров проектов, команд и организации. Приведен пример оценки компетентности организации на основе модели IPMA Delta.