Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
39 результатів
Результати пошуку
Документ Адаптаційні механізми у формуванні системи показників оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Заїка, Катерина ОлегівнаУ статті обґрунтовано важливість формування системи показників оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства на принципах адаптивного управління в умовах економічної нестабільності та динамічних змін в зовнішньому середовищі, що негативно впливають на результати діяльності та стан суб’єктів господарювання. Доведено, що формування аналітико-інформаційної бази для оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства досягається шляхом визначення обґрунтованої системи показників у межах обраних підходів та їхньої адаптації до конкретних умов та специфіки діяльності підприємства. Запропоновано розробку комплексного набору критеріїв для оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства проводити на основі методу критеріального аналізу, що дозволяє сформувати об’єктивне уявлення про його фінансово-економічні можливості та обґрунтувати стратегічні рішення щодо подальшого розвитку на основі об’єктивних даних. Процес формування аналітико-інформаційної бази для оцінки фінансово-економічного потенціалу підприємства реалізується відповідно до визначених етапів, що включають формування системи теоретичних (інформативність, доступність, визначеність процесу оцінювання) та аналітичних (відносність, несуперечливість та динамічність) критеріїв для відбору показників фінансово-економічного потенціалу підприємства та перевірка відповідності показників визначеним критеріям відбору. В результаті аналізу порівняльних характеристик, що використовуються для оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства, сформовано комплекс показників, який задовольняє визначені критерії відбору. Запропонований підхід дозволяє оцінити фінансово-економічний потенціал промислового підприємства для обґрунтування стратегічних напрямків його подальшого розвитку шляхом усунення можливих ризиків, що виникають під впливом зовнішніх та внутрішніх загроз на основі здійснення своєчасних управлінських коригуючих впливів з метою адаптації до мінливих умов середовища господарювання.Документ Адаптаційні механізми у формуванні системи показників оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Заїка, Катерина Олегівна; Колісник, Олександр ВікторовичУ статті обґрунтовано важливість формування системи показників оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства на принципах адаптивного управління в умовах економічної нестабільності та динамічних змін в зовнішньому середовищі, що негативно впливають на результати діяльності та стан суб’єктів господарювання. Доведено, що формування аналітико-інформаційної бази для оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства досягається шляхом визначення обґрунтованої системи показників у межах обраних підходів та їхньої адаптації до конкретних умов та специфіки діяльності підприємства. Запропоновано розробку комплексного набору критеріїв для оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства проводити на основі методу критеріального аналізу, що дозволяє сформувати об’єктивне уявлення про його фінансово-економічні можливості та обґрунтувати стратегічні рішення щодо подальшого розвитку на основі об’єктивних даних. Процес формування аналітико-інформаційної бази для оцінки фінансово-економічного потенціалу підприємства реалізується відповідно до визначених етапів, що включають формування системи теоретичних (інформативність, доступність, визначеність процесу оцінювання) та аналітичних (відносність, несуперечливість та динамічність) критеріїв для відбору показників фінансово-економічного потенціалу підприємства та перевірка відповідності показників визначеним критеріям відбору. В результаті аналізу порівняльних характеристик, що використовуються для оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства, сформовано комплекс показників, який задовольняє визначені критерії відбору. Запропонований підхід дозволяє оцінити фінансово-економічний потенціал промислового підприємства для обґрунтування стратегічних напрямків його подальшого розвитку шляхом усунення можливих ризиків, що виникають під впливом зовнішніх та внутрішніх загроз на основі здійснення своєчасних управлінських коригуючих впливів з метою адаптації до мінливих умов середовища господарювання.Документ Теоретико-концептуальні засади фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Труніна, Ірина Михайлівна; Глазунова, Ольга ОлександрівнаУ статті досліджено теоретико-концептуальні засади дефініції «фінансово-економічного потенціалу» як ключової категорії при забезпеченні стабільного функціонування вітчизняних промислових підприємств за сучасних трансформаційних змін бізнес-середовища. Вказано на необхідності аналізу думок науковців щодо визначення таких понять як «фінансовий потенціал» і «економічний потенціал». Особливу увагу приділено ролі фінансового потенціалу як складової економічного. Встановлено, що фінансовий потенціал характеризується не лише сукупністю фінансових ресурсів, але й передбачає їх ефективне використання для досягнення стратегічних цілей, а також забезпечення стабільності у довгостроковій перспективі. Визначено, що економічний потенціал суб’єкта господарювання є комплексним поняттям, яке охоплює виробничі можливості, інноваційний потенціал, кадрові ресурси, ринкові можливості та інші чинники, що впливають на конкурентоспроможність та здатність до адаптації до змін. Це підкреслює актуальність і значимість фінансово-економічного потенціалу як інструменту управлінського аналізу та прийняття рішень, особливо в умовах нестабільності та трансформацій. Деталізація цих понять дозволила виявити їх сутність та взаємозв’язок, що є ключовим для вдосконалення стратегічного управління і планування у реальному секторі економіки. Шляхом систематизації різноманітності наукових поглядів до трактування фінансово-економічного потенціалу виявлено їх основні переваги та недоліки у рамках ресурсного, функціонального, системного, соціально-спрямованого, перспективного, результативного та інтегрованого (комплексного) підходів. Поглиблено розуміння фінансово-економічного потенціалу виокремлення реалізованої складової (яка вже використовується підприємством) та резервної (яку можна активувати в майбутньому), що є важливим для прийняття управлінських рішень та стратегічного планування. На основі врахування усіх аспектів та висновків удосконалено та сформульовано авторське визначення фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства.Документ Розробка конкурентної стратегії для промислових підприємств на основі очікуваної результативності діяльності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Фощій, Петро Миколайович; Ковшик, Валентин Ігорович; Фощій, Марія ДмитрівнаУ статті досліджено теоретичні i практичні засади розробки конкурентної стратегії для промислових підприємств на основі очікуваної результативності діяльності. Було розглянуто результативність у проекційному представлені, вибір напрямку здійснюється в залежності від мети використання, відповідно застосовуються різна інформаційна база та показники, які аналізуються: ринкова проекція (визначається результативність показниками конкурентоспроможності й ринкової вартості); фінансова проекція (аналізуються показники прибутковості, економічної доданої вартості); витратна проекція (результативність виражається у показниках собівартості, а також коефіцієнтах економічності); нефінансова (неекономічна) проекція. Систематизовано рейтинг впливу конкурентних стратегії на загальну результативність діяльності промислових підприємств. Тому на основі проведених аналізів впливу факторів на загальну результативність діяльності промислових підприємств, а також на основі класифікації конкурентних стратегій та їх проявлень було розроблено новий метод формування конкурентної стратегії в залежності від очікуваних результатів діяльності підприємства, який базується на рейтингу їх впливу. Для розробки конкурентної стратегії на основі очікуваної результативності діяльності обрано підприємства, на який відбудеться впровадження розробленої методики п‒Підприємство 1 та Підприємство 2. Спрогнозовано, що найбільшого покращення результативності діяльності Підприємство 1 очікується після концентрації на витратній проекції, а найменшого ‒ після концентрації на фінансовій чи нефінансовій проекції. Для Підприємство 2 спостерігаються інші результати: найбільшого покращення очікується після концентрації на ринковій проекції, а найменшого ‒ після концентрації на фінансовій. В результаті досліджень впливу конкурентної стратегії на результативність діяльності підприємств кондитерської промисловості було рекомендовано реалізацію стратегії найменші сукупні витрати (за М. Портером) для Підприємство 1 та стратегію широкої диференціації ‒ для Підприємство 2. Очікується, що реалізація запропонованих стратегія дозволить покращити наявну загальну результативність в 2 рази.Документ Поняття, зміст та функціональні складові економічної безпеки промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мірошниченко, Яна Олександрівна; Фощій, Петро Миколайович; Угрімова, Ірина ВолодимирівнаУ статті досліджено та узагальнено теоретичні основи економічної безпеки промислового підприємства. Було виявлено, що термін «безпека» має комплексний характер, оскільки застосовується в різних науках, і що в економічній теорії відрізняють кілька видів безпеки за змістом, тобто в залежності від сфер громадського життя і напрямків людської діяльності. На основі аналізу наукової літератури виділено п'ять підходів до визначення сутності «економічної безпеки підприємства». Перший підхід до визначення економічної безпеки підприємства заснований на використанні поняття захищеності від загроз. Другий підхід, який полягає в тому, що економічна безпека підприємства розглядається як стан ефективного використання ресурсів, який тісно пов'язаний з першим підходом. Відповідно до третього підходу, економічна безпека підприємства визначається з позиції здатності до стабільного функціонування та розвитку. Відповідно до наступного підходу, економічна безпека визначається як наявність конкурентних переваг. Згідно останнього погляду – економічна безпека розглядається як можливість досягнення цілей. Зазначається, що низка авторів дотримується одночасно кількох підходів. На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що економічна безпека – це такий стан промислового підприємства, при якому воно, використовуючи свої ресурси, здатне забезпечити ефективне функціонування та розвиток. Промислове підприємство з високим рівнем економічної безпеки здатне своєчасно реагувати та протистояти негативному впливу внутрішніх та зовнішніх факторів. Оскільки в даному дослідженні розглядається безпека промислового підприємства з економічної точки зору, для об'єктивної оцінки економічної безпеки пропонується виділення чотирьох функціональних складових: фінансова, виробничо-збутова, техніко-технологічна та кадрова, що є основою економічної діяльності будь-якого промислового підприємства.Документ Чинники впливу на зміни особливостей і видів об'єктів інтелектуальної власності в сучасних трендах управління промисловим підприємством та технологічних нововведень(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ареф'єв, Сергій Олегович; Ареф'єва, Олена Володимирівна; Андрієнко, Марія МихайлівнаУправління промисловими підприємствами в сучасних трендах є багатоаспектними, серед яких важливу роль відіграє використання інтелектуальної власності, яка, у свою чергу, є засобом підвищення конкурентоспроможності, результативності та прибутковості. Мета статті полягає у аналізі чинників змін особливостей і видів об’єктів інтелектуальної власності в сучасних трендах управління промисловими підприємствами. У статті проаналізовано законодавче регулювання, що регламентує захист інтелектуальної власності в Україні. Означено об’єкти інтелектуальної власності, серед яких: патент, авторське право, товарний знак та захист конфіденційності. Обґрунтовано чинники впливу на зміни особливостей об'єктів інтелектуальної власності, серед яких слід виділити технологічні зміни, економічні та ринкові фактори, зміни патентного законодавства, встановлення міжнародних стандартів та соціокультурні аспекти. Доведено, що згадані чинники складають складну мережу факторів, які впливають один на одного та визначають динаміку змін у сфері інтелектуальної власності в сучасному управлінні промисловими підприємствами. Визначено, що цифрова трансформація чинить вплив на об’єкти інтелектуальної власності. Було проаналізовано такі засоби цифрової трансформації, як Інтернет речей, штучний інтелект, блокчейн технології, віртуальна реальність та доповнена реальність. Запропоновано інтегровану модель управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві, яка передбачає комплексний підхід до чотирьох аспектів – управління інноваціями, захист прав інтелектуальної власності, стратегічне партнерство та ліцензування, розвиток внутрішньої культури та освіти персоналу підприємства. Зазначена модель сприятиме стійкому розвитку промислового підприємства та підвищенню рівня його конкурентоспроможності на ринку.Документ Економічна сутність трансферу інтелектуальних технологій в формуванні інноваційно-комерційної сприятливості промислових підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Косенко, Андрій Васильович; Бердос, Максим Петрович; Дюжев, Олександр ВікторовичВсі накопичені знання, уміння, навики, творчі можливості, реально включені у виробництво по створенню товарів і послуг, і приносячи дохід своєму власнику, виступатимуть у формі інтелектуального капіталу. Здібність до праці придбаває властивості інтелектуального капіталу, коли відбувається принципова, якісна видозміна всієї сукупності властивостей, що становлять якість робочої сили, що робить її власника здатним створювати стійкий, надмірний, додатковий продукт, затребуваний суспільством, і, відповідно, надмірну додаткову вартість, яка стає стійким джерелом додаткового доходу на капітал. Відтворення ОІВ є динамічним процесом, етапи і структура якого аналогічні формам руху капіталу підприємства, проте мають певні істотні особливості. Цей процес включає стадії формування, використовування, відновлення і розвитку ОІВ. Формування ОІВ підприємства здійснюється на основі їх придбання, з одного боку, і нарощування власних ОІВ шляхом самостійних розробок і навчання, з другого боку. Особливостями інвестицій в ОІВ, в порівнянні з інвестиціями у фізичний капітал є: високий ступінь ризику, велика тривалість інвестиційного періоду, вища ефективність. Інвестиції в ОІВ можуть існувати як в прямій (капіталовкладення в освіту, науково-дослідну діяльність, планування і мотивацію кар'єрного зростання), так і в непрямій формі (інвестиції в інформаційні технології, устаткування і матеріальні активи, що забезпечують освітню і науково-дослідну діяльність). В процесі виробництва ОІВ практично не зношуються і не зменшуються. Крім того, процес їх використання за певних умов може супроводжуватися їх збільшенням і розвитком. Тому, процеси, пов'язані з виробництвом і споживанням знань, носять нелінійний характер. А виражається це у тому, що перетворення ресурсу в продукт в цьому випадку може супроводжуватися збільшенням і поліпшенням якісних параметрів самого ресурсу. Власник інтелектуального капіталу повинен одержувати дохід на нього у вигляді відсотка на свій капітал, а економічні відносини повинні носити рентний характер.Документ Адаптивні стратегії формування потенціалу промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гришко, Наталя Євгенівна; Глазунова, Ольга ОлександрівнаУ статті досліджено теоретико-концептуальні засади адаптивних стратегій формування потенціалу промислового підприємства. Встановлено, що сталий розвиток господарюючих суб’єктів та ефективне формування їх потенціалу забезпечується лише при реалізації інтегрованих сценаріїв адаптивної стратегії, що передбачає прийняття економічних рішень для уникнення впливу негативних впливів і активного сприяння позитивним чинникам, оскільки лише за цих умов досягається максимальна доступність ресурсів, що дозволяє розвивати конкурентні переваги та потенціал. Виявлено особливості адаптивної стратегії суб’єктів господарювання, які відображають цільність, динамічність, системність, комплексність, мультифакторність, варіативність, системність, ризик-орієнтованість цього поняття. Визначено основні чинники впливу на формування потенціалу промислового підприємства. До екзогенних чинників віднесено вплив технологічних, соціально-політичних, нормативно-правових, міжнародних, виробничих, комерційних, фінансових, природно-екологічних, демографічних, геополітичних умов. До ендогенних враховано вплив критеріїв стратегії окремих функціональних сфер (маркетинг, виробництво, кадри, фінанси, наукові дослідження та розробки), розподіл ресурсів та структуру капіталовкладень, наявну систему нівелювання ризиків, особливості технологічного процесу тощо. Зазначено проблеми формування потенціалу підприємства, серед яких ризик дефіциту будь-якого виду ресурсів, залежність від якості логістичних мереж, обмежені можливості щодо залучення коштів, недостатній обсяг попиту та пропозиції на внутрішньому ринку, недостатня забезпеченість кадрами високої кваліфікації, порушення ритмічності виробництва, висока невизначеність на внутрішньому та зовнішньому ринках, пов’язана з його нестабільністю, а також недосконалістю законодавчої бази. Для вирішення та нівелювання негативних наслідків вищезазначених проблем запропоновано фокусування на можливостях використання адаптивних стратегій та наведено їх систематизацію із виокремленням стратегій кастомізації, інтеграції, реінжинірингу, диверсифікації, поглинання та концентрації. Отримані результати дозволяють підвищити обґрунтованість прийнятих рішень щодо формування потенціалу підприємства шляхом вибору адаптивної стратегії у специфічних умовах невизначеності.Документ Розробка та імплементація адаптивного механізму формування фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Заїка, Катерина ОлегівнаУ статті досліджено процес розробки та імплементації адаптивного механізму формування фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства, що полягає у забезпеченні підвищення його рівня у довгостроковій перспективі шляхом обґрунтування та реалізації адаптивних економічних рішень відповідно обраних пріоритетів із урахуванням змін внутрішніх та зовнішніх умов функціонування щодо цілеспрямованого, системного розвитку на основі адекватної протидії специфічним викликам сучасного бізнес-середовища. Сформовано адаптивний механізм на основі ретельної оцінки потенційних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища з урахуванням факторів нестабільності та посилення конкуренції, що реалізується в поєднанні локальних складових: діагностики та оцінки рівня фінансово-економічного потенціалу в поточному та майбутньому періодах, впливу чинників мінливого зовнішнього та внутрішнього середовища, прийняття рішень щодо формування та реалізації адаптивних економічних заходів залежно від варіанту стратегії адаптації, аналізу ефективності стратегічних альтернатив. Запропоновано методичний підхід до оптимізації процесу ухвалення економічних рішень щодо вибору стратегічних альтернатив, основним результатом апробації якого є вибір стратегічної альтернативи на основі формування матриці ситуацій рівня впливу загроз зовнішнього і внутрішнього середовища та рівня фінансово-економічного потенціалу, що виступає критерієм прийняття рішень з вибору стратегії адаптації, забезпечуючи гнучкість в управлінні промисловим підприємством в умовах постійних змін у глобальному економічному середовищі. Розроблено науково-методичний підхід до оцінки ефективності реалізації стратегічних альтернатив підвищення фінансово-економічного потенціалу суб’єктів господарювання, що базується на формуванні переліку адаптивних економічних заходів залежно від варіанту стратегії, включаючи моделювання сценаріїв на основі проведення імітаційних експериментів для врахування поточних та прогнозованих станів і загроз, що дозволяє своєчасно вживати коригувальні заходи для усунення як внутрішнього, так і негативного впливу нестабільного зовнішнього середовища.Публікація Оцінка економічної безпеки промислових підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мірошниченко, Яна Олександрівна; Фощій, Марія Дмитрівна; Фощій, Петро МиколайовичУ статті досліджено теoретичні i практичні заcади оцінки економічної безпеки промислових підприємств. Проаналізовано економічну літературу і виявлено та систематизовано класифікацію підходів до оцінки економічної безпеки.Два основні із них - оцінка без розрахунку інтегрального показника; та оцінка за допомогою розрахунку інтегрального показника. Доведено, що при оцінці економічної безпеки промислового підприємства важливо врахувати різні показники. Тому найкраще врахувати показники, що характеризують основні функціональні складові економічної безпеки: фінансову, кадрову, виробничо-збутову та техніко-технічну. Запропоновані для розрахунку показники сильно відрізняються і характеризуються несумісністю нормативних значень, тому рекомендовано приведення їх до однієї основи. Для цього розроблено шкалу оцінювання показників за кожною складовою в залежності від нормативного значення та від ступеня впливу на безпеку підприємства. Для визначення вагових коефіцієнтів функціональних складових економічної безпеки промислових підприємств, сума яких повинна дорівнювати одиниці, було проведено експертне опитування. Запропоновано ідентифікувати чотири рівні економічної безпеки промислового підприємства: критичний, низький, середній та високий. Оскільки максимально можливе значення коефіцієнта економічної безпеки становить – 1, то для визначення меж рівнів економічної безпеки пропонується використовувати інтервал з кроком 0,25. Запропоновано удосконалений автором методичний підхід до оцінки економічної безпеки промислових підприємств, який на відміну від інших враховує особливості функціонування промислових підприємств та кожну із основних функціональних складових (фінансову, кадрову, техніко-технологічну та виробничо-збутову) та дозволяє більш повно і точно оцінити рівень економічної безпеки.