Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
17 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив умов експлуатації на міцність паяних з'єднань(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Крахмальов, Олександр Вікторович; Зінченко, Олена Іванівна; Ковалевський, Сергій Германович; Корнієнко, Олег ВікторовичРобота присвячена термодинамічним дослідженням відносної міцності паяних з'єднань при низьких температурах. Встановлено, що при наявності електроліту паяне з'єднання схильне до руйнування від реакції окислення, як по основному металу, так і по припою. З метою збільшення терміну експлуатації паяних з'єднань необхідно після закінчення процесу паяння деталей ретельно видаляти залишки флюсів. Термодинамічні розрахунки доводять відносну міцність паяних з'єднань при від'ємних температурах. Складність проблеми міцності паяних з'єднань пояснюється наявністю комплексу фізико-механічних, хімічних і конструктивно-технологічних факторів, що відповідають за формування паяних з'єднань та їх умов експлуатації. За будь-якою додатною температурою ізобарний потенціал має від'ємне значення. Якщо рівновага хімічної реакції зміщена вліво і має від'ємний знак, то вона активно протікає. Чим далі у ряду електрохімічної активності перебувають один від одного основний метал (або метали) і компоненти припою, тим активніше протікають процеси та окислення.Документ Адсорбція оцтової кислоти та промоторів утворення пероксо-груп на платині при високих анодних потенціалах(НТУ "ХПІ", 2019) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Шахін, Іссам Хуссейн; Кротінова, Карина МиколаївнаПероксиоцтова кислота – це сильний дезінфектант з широким спектром антимікробної активності. Використовується як дезінфікуючий і протимікробний засіб. Переваги використання пероксиоцтової кислоти: відсутні стійкі токсичні похідні, незначна залежність від рН, ефективність та короткий час контакту. В промислових масштабах одержують хімічним синтезом, проте він має безліч суттєвих недоліків. Застосування електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти, безпосередньо на місцях використання, виключає витрати пов'язані з хімічним синтезом, транспортуванням та зберіганням. Проблема розуміння та керування процесом електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти ставить задачу отримання нових даних про адсорбцію компонент-розчину в області високих анодних потенціалів.Документ Закономірності анодної формоутворюючої обробки сплавів(НТУ "ХПІ", 2006) Ведь, Марина ВіталіївнаДосліджено процеси формоутворюючої анодної обробки сплавів алюмінію та хромонікелевих сталей, спрямовані на підвищення їх питомої поверхні. Визначено вплив складу електролітів і режимів нестаціонарного електролізу на морфологію поверхні та ступінь її розвинення із збереженням механічної міцності матеріалів. На підставі результатів експерименту обгрунтовано принципи керування поверхневою обробкою металів, схильних до пасивації.Документ Властивості композиційних електрохімічних покриттів, модифікованих диоксидом цирконію(НТУ "ХПІ", 2018) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Овчаренко, Ольга Олександрівна; Проскуріна, Валерія Олегівна; Ненастіна, Тетяна ОлександрівнаЗапропоновано метод осадження композиційних електрохімічних покриттів на основі міді та нікелю, модифікованих оксидом цирконію. Покриття отримували з електролітів-суспензій на основі сульфатних електролітів міднення та нікелювання з додаванням порошку оксиду цирконію, як дисперсної фази. Визначені мікроструктурні та механічні характеристики отриманих композитів Cu-ZrO₂ та Ni-ZrO₂, а саме мікротвердість та релаксаційну стійкість, що безпосередньо пов’язані з умовами електроосадження. Показано підвищення фізико-механічних властивостей матеріалів з зростанням вмісту в електроліті оксиду цирконію.Документ Одержання амонію паравольфрамату електрохімічним переробленням псевдосплаву WC-Ni(НТУ "ХПІ", 2008) Яворський, В. Т.; Срібна, А. В.; Мерцало, І. П.Вивчено закономірності електрохімічної конверсії псевдосплаву WC-Ni до WО₃ на укрупненій лабораторній установці в 1М H2SO4. Показана ефективність одержання амонію паравольфрамату з електролітичного вольфраму (VI) оксиду, використовуючи газоподібний аміак.Документ Теорія і практика амперометричних сенсорів на основі протонпровідних та матричних електролітів для моніторингу повітряного середовища(НТУ "ХПІ", 2008) Лінючева, О. В.Створені в НТУУ "КПІ" електрохімічні сенсори із титану, модифікованого оксидами металів, величини фонових струмів на порядок нижче, ніж на платині. Відповідно розділювальна здатність сенсорів доведено до часток ppm, а фіксація електрокаталізаторів на твердій корозивностійкої матриці дозволили підвищити стабільність роботи у часі. На прикладі сенсору озону було досліджено вплив конвективної дифузії аналізованого газу біля сенсора.Документ Вплив концентрацій основних компонентів електроліту на склад сплаву Co-W(НТУ "ХПІ", 2007) Байрачна, Тетяна Миколаївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Фоміна, Лариса Петрівна; Тененьова, Ю. Є.Встановлено залежності виходу за струмом та складу сплаву Co-W від концентрацій основних компонентів та їх співвідношення в електроліті. Проаналізовано природу процесів, які обумовлю-ють характер отриманих залежностей. Визначено діапазон співвідношень концентрацій сполук сплавоутворюючих компонентів у розчині електроліту, при якому осаджене покриття Co-W має максимальну каталітичну активність у реакції виділення водню.Документ Обґрунтування вибору робочих концентрацій оцтової кислоти для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти(НТУ "ХПІ", 2017) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Корогодська, Алла Миколаївна; Подустов, Михайло ОлексійовичВикористання електрохімічного синтезу дозволяє одержувати пероксиоцтову кислоту високої чистоти. Обґрунтовано вибір стадійності електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти. Побудована діаграма Е − рН системи СН₃СООН − Н₂О. Методом вольт-амперометрії досліджені анодні процеси в водних розчинах оцтової кислоти в діапазоні концентрацій 0,5…9 моль/дм³ на платиновому електроді. Електрохімічний синтез пероксиоцтової кислоти суміщений з виділенням кисню з води. Показано, що збільшення концентрації оцтової кислоти до 6 моль/дм³ зсуває рівноважний потенціал на платиновому електроді у позитивний бік, що викликано зростаючою адсорбцією органічних сполук. Встановлено, що робочі концентрації оцтової кислоти, при яких досягається максимальний вихід за струмом, знаходиться у діапазоні 2…5 моль/дм³.Документ Удосконалення методики визначення концентрації плюмбуму (ІV) в етилендіамінтетраацетатному електроліті(НТУ "ХПІ", 2008) Антонов, О. В.; Тульський, Геннадій ГеоргійовичУ статті запропоновані удосконалені методики визначення вмісту двовалентного та чотиривалентного плюмбуму у розчині для електроосадження анодного двооксиду плюмбуму. Розроблені методики дозволяють автоматизувати процес підживлення електроліту оксидом плюмбуму та проводити дослідження в напрямку збільшення стабільності зазначеного електроліту.Документ Огляд досягнень в області електролітно-плазмового полірування виробів з титанових сплавів(НТУ "ХПІ", 2017) Негруб, Світлана Леонідівна; Володько, Євгеній ГригоровичУ даному огляді систематизовані відомості про сучасний метод фінішної обробки поверхні виробів із титанових сплавів – електролітно-плазмове полірування (ЕПП). Розглянуті дослідження технології, механізм формування поверхневого шару при обробці, система електроліт-плазма-метал та її особливості, основні уявлення про процес ЕПП та його механізми, проведений порівняльний аналіз наукових досягнень електролітно-плазмового полірування поверхні сталевих та титанових виробів (електроліти, режими, шорсткість поверхні), проаналізована практика електролітно-плазмового полірування.