Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Розробка непрямого відбору проб водню з безмембранної електролізної комірки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Зіпунніков, Микола МиколайовичВ роботі представлено спосіб відбору проб водню з електролізної комірки для подальшого аналізу складу згенерованого газу. Вирішуючи завдання відбору проби водню нами використовувалась система «електролізна комірка – сепаратор водню – заповнена дистильованою водою газова піпетка». Система забезпечує подачу виробленого в електролізній комірці водню до газової піпетки без змішування з атмосферними газами. Відбір проб водню (кисню) безпосередньо з електролізера для подальшого аналізу проводився без вакуумування ємностей для накопичення газу та з’єднувальних трубопроводів. Метою роботи є розробка та відпрацювання непрямого відбору проб водню з електролізної комірки без вакуумування додаткового обладнання. Методика проведення розробленого непрямого відбору забезпечує чистоту та представництво проби згенерованого в електролізній комірці газу. Система надає можливість транспортувати вироблений в електролізній комірці водень до газової піпетки без змішування з атмосферними газами. Повільне заповнення накопиченим згенерованим воднем газової піпетки дозволяє повністю витиснути з неї дистилят без залишків крапель рідини на стінках піпетки.Документ Ефективність воднолужного електролізу в залежності від технологічних парметрів корозійного та анодного розчинення алюмінію(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Руденко, Наталія Олександрівна; Байрачний, Борис ІвановичВ роботі представлені особливості синтезу водню, що виділяється в результаті розчинення сплаву алюмінію АМг. Для більш повного визначення технологічних характеристик синтезу водню були проведені дослідження об’ємів водню, що виділяється в реакторі в результаті розчинення алюмінієвого сплаву АМг. Встановлений механізм розчинення сплаву з урахуванням впливу домішок в сплаві на процес анодного розчинення. Визначені умови прискорення анодного розчинення сплаву АМг в присутності іонів хлору за умов дії «негативного диференц ефекту». Розчинення сплаву АМг в лужно-хлоридному розчині має електрохімічну природу в основі якої реалізується електрохімічний механізм відновлення водню з послідуючим процесом його дифузії в газову фазу. Хлоридні іони прискорюють активне розчинення алюмінію при густинах струму до 5 А/дм2 замість 3 А/дм2 при кімнатних температурах та шорсткості поверхні 3-5 класу (≈5 мкм). Найбільший вплив на швидкість розчинення сплаву має концентрація NaOH, температура розчинення та клас чистоти поверхні. Головним технологічним показником удосконалення електросинтезу водню є використання анодної деполяризації алюмінію, його негативних значень і як наслідок виділення водню на обох електродах. Ефект деполяризації досягається шляхом розчинення сплаву алюмінію замість реакції виділення кисню на аноді. Напруга на електролізері при цьому в 2 рази нижче в порівнянні з промисловим воднолужним електролізом. Це дає можливість економити до 50 % електроенергії. Відсутність виділення кисню робить даний процес більш безпечним.Документ Використання відновлюваних джерел енергії в електросинтезі водню без виділення кисню(НТУ "ХПІ", 2017) Байрачний, Борис Іванович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Бондаренко, Людмила Миколаївна; Руденко, Наталія Олександрівна; Желавський, Сергій ГригоровичПоказана можливість використання відновлюваних джерел енергії при електросинтезі водню. Наведено характеристики електричних параметрів сонячної батареї типу YH 21 при зміні зовнішнього опору в інтервалі 20 – 200 Ом. При штучному освітленні ці параметри складають 30 – 50 % від потужності сонячного випромінювання. Деполяризація анодного процесу сплавами цинку дозволяє знизити напругу на елект-ролізері на 1,2 – 1,5 В порівняно з воднолужним електролізом, що призводить до економії електроенергії до 50 %. Відсутність виділення кисню робить даний процес більш безпечним.Документ Дослідження впливу природи електродного матеріалу на параметри електросинтезу водню(НТУ "ХПІ", 2016) Байрачний, Борис Іванович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Вороніна, Олена Володимирівна; Ковальова, Ганна Андріївна; Руденко, Наталія ОлександрівнаДосліджена поведінка електродних матеріалів при електросинтезі водню в 3% розчині хлорида амонія. Доведено можливість використання ВТ6 сплаву як катодного матеріалу.в практичному електролізі в широкому інтервалі густин струму та рН із-за його високої хімічної стійкості. Використання анодів зі сталі 12Х1МФ не є ефективним. Електроліз триває при високій напрузі, іони заліза та хрому накопичуються в електроліті. Встановлено, що при електросинтезі водню з електродними парами Ti (BT6) – Zn та Ni – Zn відбувається зниження напруги на електролізері на 1-1,2 В, що дозволяє заощаджувати електроенергію.Документ Структура и свойства композиций после спекания и горячего уплотнения(НТУ "ХПИ", 2015) Мамедов, Ариф Тапдыг оглы; Алиев, Чингиз Ариф оглыВ статье приведены результаты исследований композиций «металлы-оксиды-связующее», получаемых холодным прессованием следующих компонентов: порошок железный, частицы оксида Fe₂O₃, смола СОРЖ-3031. после чего композиции были подвергнуты дополнительным операциям. Для достижения высокой плотности прессовок были осуществлены три технологических варианта: спекание, горячее прессование и горячая осадка. Установлено, что уплотнение прессовок в этих операциях имеет сложный характер и зависит от доли оксида в составе композиций.Документ Проблема мобільного збереження та транспортування водню(НТУ "ХПІ", 2011) Внукова, Н. В.В статті розглядаються питання застосування водню в енерге тичних цілях, як палива. Проблеми та методи його збереження в зв’язаному стані і транспортуванні. Надано характеристику п’яти видів паливних елементів.Документ Результаты исследования газового двигателя, работающего с постоянной добавкой водорода в топливе(НТУ "ХПИ", 2011) Маамри, Рашид; Абрамчук, Федор Иванович; Кабанов, Александр Николаевич; Дубе, Ив; Тюбаль, Лотфи; Коджо, АгбоссуПриведены результаты исследования газового двигателя, работающего с постоянной добавкой водорода в топливе.Документ Використання водню як палива для двигунів внутрішнього згоряння і ефективність його застосування(НТУ "ХПІ", 2011) Внукова, Н. В.; Ковальова, О. М.; Желновач, Г. М.Надана характеристика водню як палива для двигунів внутрішнього згоряння та порівняльна характеристика горіння водню і бензину в суміші з повітрям. Розроблені науково-технічні рішення конвертування двигуна автотранспортних засобів на живлення воднем при зовнішньому сумішоутворенні.Документ Влияние направления превращения на аномальную спонтанную деформацию карбонильного железа(НТУ "ХПИ", 2011) Толстенко, А. В.Исследовано влияние направления градиента температуры на микроструктуру и формоизменение карбонильного железа (0,03%С) при аномальной спонтанной деформации.Документ Перенапряжение выделения водорода из раствора KOH при высоких плотностях тока(НТУ "ХПИ", 2012) Байрачный, Борис Иванович; Тульская, Алена Геннадьевна; Михно, А. А.Исследована кинетика выделения водорода при водно-щелочном электролизе, изучено влияние температуры, концентрации электролита. Показано, что предельный ток выделения водорода на катодах из никеля, легированной и низкоуглеродистой стали не достигается, даже при высоких плотностях тока (40 А·см⁻²). Результаты исследования указывают на электрохимический контроль выделения водорода и значительные перспективы интенсификации водно-щелочного электролиза.