Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Розрахунок і конструювання машин та апаратів в харчових, переробних та хімічних виробництвах"

Abstract

В апаратобудуванні хімічної, нафтової, харчової та інших галузях промисловості корпуси посудин, в більшості випадків, являють собою оболонки обертання, у вигляді циліндрів, куль, конусів або їх комбінацій. Найбільшого поширення набули циліндричні, сферичні, конічні, еліптичні та інші оболонки обертання (елементи апаратів), що мають хорошу опірність тиску, відрізняються простотою конструкції та виготовлення, раціональною витратою матеріалів і т.д. Залежно від величини навантажень розрізняють тонкостінні і товстостінні оболонки обертання. Подібний поділ є умовним і критерій тонкостінності повинен враховувати необхідну точність розрахунку. Від дії внутрішнього тиску в матеріалі тонкостінних оболонок виникають напруги, величину яких необхідно визначити при розрахунку міцності апарату. Це завдання можна вирішити, застосовуючи безмоментну (мембранну) теорію тонкостінних оболонок (БТТО). Щоб обґрунтовано знижувати запаси міцності, підвищувати точність і надійність розрахунків, правильно призначати і повністю використовувати матеріали, конструктор повинен мати у своєму розпорядженні великі і добре перевірені експериментальні дані про зусилля і розподіл напруг, фактично діючих, у вузлах елементів апарату. Крім того, експерименти дають уявлення про розподіл деформацій і напружень в елементах складної конфігурації, що не піддаються розрахунку.