Критерії доцільності реформування умовно та безумовно неефективних формальних правил

Abstract

Мета статті полягає у виділенні критеріїв доцільності реформування неефективних формальних правил і визначенні напрямків підвищення їх ефективності. Виділено критерії доцільності реформування умовно та безумовно неефективних формальних правил. Доведено, що у випадку безумовно неефективних формальних правил, відповідно до запропонованих критеріїв доцільності реформування, єдиний тип неефективних формальних правил, реформування якого є недоцільним, – етично неефективні формальні правила у вузькому сенсі. Для випадків, коли реформування безумовно неефективних формальних правил є доцільним, запропоновано заходи підвищення їх ефективності. Показано, що у випадку умовно неефективних формальних правил, що характеризуються як цільовою, так й трансакційною неефективністю, рівень трансакційних витрат усунення зовнішніх чинників неефективності є єдиним критерієм доцільності реформування, а заходи щодо підвищення ефективності даної групи формальних правил мають полягати в усуненні зовнішніх чинників неефективності відповідних умовно неефективних формальних правил.

The article is aimed at identifying criteria for the appropriateness of reforming the inefficient formal rules and determining directions for improving their efficiency. Criteria for the appropriateness of reforming both the conditionally and the unconditionally inefficient formal rules have been allocated. It is proved that in case of unconditionally inefficient formal rules, in accordance with the proposed criteria for the appropriateness of reforming, the only type of inefficient formal rules, reforming which will be inappropriate, are the ethically ineffective formal rules in the narrow sense. In the cases where reforming the unconditionally inefficient formal rules is appropriate, methods to improve their efficiency have been proposed. It has been shown that in the case of conditionally inefficient formal rules, which are characterized by both the target and the transaction inefficiency, level of transaction costs on removing the external inefficiency factors is the sole criterion for the appropriateness of reforming, and measures to improve the efficiency of this group of formal rules must consist in removing the external inefficiency factors of the related conditionally inefficient formal rules.