Використання поняття істотності в обліку, звітності, аудиті та оподаткуванні

Abstract

У статті розглянуто деякі ключові параметри для аналізу глибини застосування істотності в обліку, звітності, аудиті та оподаткуванні, що дозволило засвідчити нерозвиненість даного аспекту при реалізації комплексу процесів, які виконують ґрунтовну роль в забезпеченні управління та формуванні обліково-аналітичної бази для прийняття рішень. Визначено, що у всіх вказаних напрямах категорія істотності присутня стосовно різних об’єктів облікових, податкових процедур та аудиту. Обгрунтовано, що принцип істотності виступає провідною лінією при здійсненні облікових операцій, аудиторських перевірок та складанні різних видів звітності. Доведено, що відсутність загальноприйнятих критеріїв до визнання істотності змін та/або інформації, як в національному контексті, так і в міжнародному полі, створює відповідні бар’єри для забезпечення ефективності реалізації перелічених процесів для суб’єкта господарювання. На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що для здійснення якісного управління та формування адаптованої облікової політики важливим фактором виступає аналіз складових та методики застосування істотності облікової інформації, зокрема, в теоретичному та практичному вимірі.

The article is concerned with the constant transformation of the management system is due to the dynamic changes in the competitive environment as well as the complication of the institutional mechanisms with economic actors involved. It should be noted that the methodological basis is a set of certain principles and postulates formed under the influence of long-term management practices and as a result of scientific understanding of the feasibility of their implementation. Accordingly, materiality is one of such bases which allows to improve internal analytical, control functions of the enterprise, to optimize its business processes and system of tax administration, to increase accuracy, relevance and predictability of accounting and analytical information. Despite individual local references to national accounting standards to the notion of materiality, it should be noted that in accounting practice, the application of this category occurs without due scientific, and in some cases, regulatory justification. In fact, it is often associated with the marginal level of error in the financial statements. However, such an understanding is sufficiently narrow, which to a great extent causes problem for the adaptation of conceptual reproduction of materiality in national accounting discipline. It is discussed some key parameters for analyzing the depth of the application of materiality in accounting, reporting, auditing and taxation which indicate insufficient elaboration of this aspect in the implementation of this complex of processes that play an important role in providing management and the formation of an accounting and analytical base for decision making. It is determined that in all these areas the category of materiality is present relative to various objects of accounting, tax procedures and audit. It is proved that the principle of materiality is the leading line in the implementation of accounting operations, audits and the preparation of various types of reporting. It is stressed that the absence of generally accepted criteria in relation to the recognition of the materiality of changes and information both in the national context and in the international field, creates appropriate barriers to achieve the effectiveness of the implementation of these processes for the enterprise. Based on the study it was concluded that to ensure good governance and the formation of an adaptive accounting policy, an important factor is the analysis of the components and methods of applying the materiality of accounting information, in particular, in theoretical and practical terms.