Напівформальні правила, як чинник динаміки ефективності формальних правил фінансового моніторингу

Abstract

Метою даної статті є визначення причин та наслідків виникнення та поширення в системі фінансового моніторингу напів формальних правил та визначення заходів їх попередження. Показано, що працездатність системи фінансового моніторингу визначається ефективністю двох груп формальних правил: формальними правилами фінансового моніторингу та формальними правилами фінансових розслідувань. Окрім внутрішніх чинників, неефективність формальних правил фінансового моніторингу може бути обумовлена поширенням напів формальних правил. Виявлено, що причиною виникнення та поширення напів формальних правил в системі фінансового моніторингу сприяють широкі дискреційні повноваження, що надаються чиновнику як формальними правилами фінансового моніторингу, так й формальними правилами фінансових розслідувань. Формування напів формальних правил в системі фінансового моніторингу, подібно до інших випадків формування напів формальних правил, супроводжується статичним та динамічним ефектами. Статичний ефект формування напів формальних правил супроводжується різким падінням ефективності чинних формальних правил фінансового моніторингу. Основною загрозою динамічного ефекту є довгострокове падіння ефективності формальних правил фінансового моніторингу. Доведено, що з двох основних концепцій попередження формування напів формальних правил - обмеження дискреційних повноважень чиновника та відновлення працездатності ринкових механізмів або імітація їх коректної роботи - у випадку системи фінансового моніторингу, може бути задіяна тільки остання з зазначених концепцій. Ключовим елементом реалізації відновлення працездатності ринкових механізмів або імітація їх коректної роботи є делегування базових функцій моніторингу гравцям, що є спроможними виконувати відповідні функції з найменшим рівнем трансакційних витрат бюрократичних процедур.