CSR in the construction industry: a critical review of conceptual and methodological frameworks

Abstract

The construction industry plays a vital role in the socio-economic development of any society. At the same time, the industry produces adverse social and environmental effects, which makes the adoption ofcorporate social responsibility (CSR) by construction companies especially relevant. For CSR management and research purposes, the abstract concept of CSR should be described in a structured and specific way, using certain conceptual and methodological frameworks. The goal of this article is to provide a critical review of the CSR frameworks used in academic literature on CSR in the construction industry and in CSR-related standards. We discuss CSR in terms of the industry-specific material topics proposedin the SASB standards. In particular, we show the importance of life cycle analysis for the construction industry,taking into account the nature of its products. We also show that the CSR of construction companies extends to the environmental impact not only of their own production activities but also of their construction products(buildings, infrastructure objects). We demonstrate that the LEED rating and certification system provides a comprehensive framework for such an important aspect of CSR as green building. In the academic and business literature, broad dimensions of CSR are often defined using the corporate sustainability and ESG concepts, and then narrower, specific topics are identified within each for those dimensions. We summarize such specific topics along economic, social, environmental, and governance dimensions. An alternative approach to defining the dimensions of CSR is through identifying the interests of stakeholders. The most common groups of stakeholders of construction companies referred to in the literature are shareholders, employees, customers, local communities, suppliers and partners, government, competitors, environment. CSR in the construction industry is shaped by external factors, which we categorize into mandatory rules, social pressures, the CSR infrastructure, market pressures, and technological factors. We introduce the CSR infrastructure as a separate external factor because of its scope and role in promoting CSR and removing barriers to its adoption. We stress the role of technological innovations and green building practices in the CSR implementation in the construction industry. The internal factors that stimulate or impede the adoption CSR by a construction company include the company’s values, vision, culture, strategies and the leadership. We emphasize the importance for the construction industry to use a holistic approach to CSR, considering the impacts within the entire value chain

Будівельна галузь відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку будь-якого суспільства. У той же час галузь створює негативні соціальні та екологічні наслідки, що робить впровадження корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) будівельними компаніями особливо актуальним. Для цілей управління КСВ та дослідницьких цілей необхідно конкретизувати і структурувати абстрактне поняття КСВ, використовуючи певні концептуально-методологічні підходи. Метацієї статті –надати критичний огляд концептуально-методологічнихпідходів до КСВ, які використовуються в академічній літературі з КСВ у будівельній галузі та міжнародних стандартах, пов’язаних з КСВ. Ми обговорюємо КСВ з точки зору галузевих суттєвих (матеріальних) тем, запропонованих у стандартах SASB. Зокрема, ми доводимоважливість аналізу життєвого циклу для будівельної галузі з урахуванням характеру її продукції(будівлі, споруди). Ми також показуємо, що КСВ будівельних компаній поширюється на вплив на навколишнє середовище не лише їхньої власної виробничої діяльності, але й їхньої будівельної продукції. Ми демонструємо, що система оцінювання та сертифікації LEED забезпечує комплексний методологічний підхід для такого важливого аспекту КСВ, як зелене будівництво. У науковій літературі широкі виміри КСВ часто визначаються з використанням концепцій корпоративної стійкості та ESG, а потім у кожному з цих виміріввизначаються більш вузькі, конкретні теми. Ми наводимо переліки таких тем для економічного, соціального, екологічного та управлінського вимірів КСВ. Альтернативним підходом до вибору вимірів КСВ є визначення їх на основі інтересів різних груп стейкхолдерів. Найтиповішими групами стейкхолдерів будівельних компаній, які аналізуютьсяв літературі, є акціонери, працівники, клієнти, місцеві громади, постачальники та партнери, уряд, конкуренти, навколишнє середовище. КСВ у будівельній галузі формується зовнішніми чинниками, які ми поділяємо на обов’язкові правила, соціальний тиск, інфраструктуру КСВ, ринковий тиск та технологічні чинники. Ми розглядаємо інфраструктуру КСВ як окремий зовнішній чинник через її масштаби та роль у просуванні КСВ та усуненні бар’єрів для її впровадження. Ми обґрунтовуємороль технологічних інновацій та практик зеленого будівництва у впровадженні КСВ у будівельній галузі. Внутрішні чинники, які стимулюють або перешкоджають впровадженню КСВ будівельною компанією, включають цінності компанії, бачення, культуру, стратегії та лідерство. Ми також обґрунтовуємо важливість для будівельної галузі використання холістичногопідходу до КСВ,враховуючи вплив у всьому ланцюжку створення вартост