Соціальна відповідальність як інструмент управління сталим розвитком промислового підприємства

Abstract

Метою статті є узагальнення та уточнення теоретичних положень щодо соціальної відповідальності промислових підприємств з урахуванням сучасної концепції сталого розвитку в Україні, розробка наукового (дворівнева процедура оцінки) та методичного (розрахунок загального інтегрального показника СВП) підходів щодо оцінки соціальної відповідальності підприємства. Відмінністю підходів є узгодженість показників за впливом факторів зовнішнього середовища (за зовнішніми стейкхолдерами) та складовими сталого розвитку підприємства. В статті проаналізовано сутність поняття соціальної відповідальності, її концепції, принципи, мотиви, переваги та недоліки щодо впровадження; виокремлено поняття "соціальна відповідальність підприємства (СВП)" в рамках сталого розвитку. Запропоновано модель формування теоретичних основ і методичних підходів щодо соціальної відповідальності, яка відрізняється від раніше розроблених тим, що оцінка соціальної відповідальності здійснюється за рівнями управління (макро-, мезо- і мікрорівень), взаємовідносинами зі стейкхолдерами, життєвим циклом підприємства тощо. Розроблено науковий підхід та процедуру оцінки соціальної відповідальності підприємства в рамках сталого розвитку, яка складається з двох рівнів. Удосконалено методичний підхід щодо оцінки соціальної відповідальності підприємства в рамках сталого розвитку. Він складається з показників оцінки впливу зовнішніх стейкхолдерів на економічну складову (перший рівень оцінки) та економічної на екологічну, енергетичну та соціальну складові (другий рівень). Визначено показники, що характеризують діяльність підприємства з покращення умов життя мешканців регіону, де воно працює. Методичний підхід базується на використанні індексного методу. Наведені розробки дозволяють побудувати соціально відповідальне підприємство, чия діяльність буде узгодженою зі стратегією сталого розвитку, з партнерами по бізнесу (стейкхолдерами) та дозволить проводити заходи щодо соціального забезпечення та забезпечення енергоносіями працівників й мешканців регіону, знижувати викиди шкідливих речовин.

The aim of the article is generalizing and clarifying the theoretical basis of social responsibility of industrial enterprises, taking into account the modern concept of sustainable development in Ukraine; developing scientific (two-level assessment procedure) and methodological (calculation of the integral index) approaches to assessing corporate social responsibility. A distinctive feature of these approaches is the consistency of indicators of the influence of environmental factors and components of sustainable development of the enterprise. The article analyzes the essence of the notion of social responsibility, its concepts, principles, motives, advantages of and obstacles to its implementation; the notion “corporate social responsibility (CSR)” is highlighted in the framework of sustainable development. A model for the formation of theoretical and methodological approaches is proposed. The difference of the model from previously developed ones is that social responsibility is assessed by management levels (macro, meso and micro level), relationships with stakeholders, enterprise life cycle, etc. A scientific approach and a procedure for assessing corporate social responsibility in the framework of sustainable development are developed. The procedure consists of two levels. The methodological approach to assessing corporate social responsibility in the framework of sustainable development is improved. It comprises indicators for assessing the impact of external stakeholders on the economic component (first level of assessment) and that of the economic component on the environmental, energy and social components (second level). The indicators characterizing activities of an enterprise to improve the living conditions of residents of the region where it functions are identified. The methodological approach is based on the use of the method of index numbers. The presented developments allow building a socially responsible enterprise, whose activities will be aligned with the sustainable development strategy, coordinated with business partners (stakeholders), and will facilitate carrying out measures to ensure social security and energy supplies for workers and residents of the region and reduce emissions of harmful substances.