Специфіка вживання наукових термінів у сучасній художній прозі

Abstract

Стаття присвячена загальному огляду проблематики розвитку сучасної української терміносистеми. Окрім питання поширення англіцизмів, у роботі наголошено на затермінологізованості (перенасиченості) наукового простору спеціалізованою лексикою. Зазначено, що розвиток культури творення наукових робіт має зводитися до розумного співвідношення загальномовної, загальнонаукової та спеціальної термінологічної лексики. Наголошено на загальній тенденції розширення ореолу застосування наукових термінів, включаючи сучасну художню літературу. Виокремлено та проілюстровано причино-наслідковий зв’язок використання термінології в українській прозі. У першу чергу, йдеться про випадки відсутності іншого відповідника на позначення предметів, явищ, процесів; індивідуалізацію і типізацію мови героїв твору (в т. ч. для визначення його професійної приналежності); а також випадки виконання певної стилістичної функції (переносне значення, фразеологічна одиниця чи зрощення). На прикладі зразків поезії, продемонстровано як іменники-професіоналізми використовуються для створення ланцюга асоціативних вражень. Детально вивчено малу прозу Івана Франка на предмет наявності у ній юридично-адміністративних та виробничих термінів. У резолютивній частині підсумували, що механізм художньо-образного вживання у прозі слова та терміну не має принципової різниці, але якщо у науковому стилі термінологічна лексика є основним елементом і виконує лише номінативну функцію, то в художній мові термін реалізує одразу номінативно-описову та художньо-образну функції з метою відтворення виробничого колориту, трудової діяльності персонажів, створення мовної характеристики героїв. В якості перспективи подальших наукових розвідок запропоновано більш детально розкрити питання особливостей застосування наукової термінології у публіцистичних текстах.The article is devoted to a general overview of the development of modern Ukrainian terminology. In addition to the issue of the spread of English, the paper emphasizes the terminological (oversaturation) of the scientific space with specialized vocabulary. It is noted that the development of the culture of creation of scientific works should be reduced to a reasonable ratio of general, general scientific and special terminological vocabulary. Emphasis is placed on the general trend of expanding the halo of the use of scientific terms, including modern fiction. The cause-and-effect relationship of the use of terminology in Ukrainian prose is singled out and illustrated. First of all, we are talking about cases of lack of another equivalent to denote objects, phenomena, processes; individualization and typification of the language of the heroes of the work (including to determine his professional affiliation); as well as cases of performing a certain stylistic function (figurative meaning, phraseological unit or splicing). On the example of examples of poetry, it is demonstrated how nouns-professionalisms are used to create a chain of associative impressions. Ivan Franko’s short prose is analyzed in detail for the presence of legal-administrative and production terms in it. In the operative part we summed up that the mechanism of artistic and figurative use of words and terms in prose is not fundamentally different, but if in scientific style terminological vocabulary is the main element and performs only a nominative function, in artistic language the term immediately implements nominative-descriptive and artistic. figurative function in order to reproduce the production color, the work of the characters, the creation of linguistic characteristics of the characters. As a prospect for further scientific research, it is proposed to reveal in more detail the peculiarities of the use of scientific terminology in journalistic texts.