Публікація: Вплив міжнародної торгівлі на ринок праці
Дата
2024
Назва видання
ISSN
Назва тому
Видання
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"
Анотація
У даному дослідженні аналізується вплив на ринок праці зниження бар’єрів міжнародної торгівлі, тобто збільшення торгівлі як продуктами, так і факторами виробництва з іншими країнами. Для досягнення поставленої мети розглянуті як позитивні, так і нормативні концепції. Підкреслюється, що наслідки розширення міжнародної торгівлі та розподілу виробництва подібні до ефектів технологічних змін, і на практиці дуже важко визначити, яка з цих двох сил насправді спричинила переміщення певної особи. Доведено, що існує безліч інших сил, які також сприяють зміні попиту та пропозиції працівників у динамічній економіці: зміни в доходах, уподобаннях та демографічних характеристиках. Наголошується, хоча зниження бар’єрів для міжнародних операцій призведе до збільшення кількості працівників, чиї робочі місця будуть переміщені, це переміщення відбувається в ширшому контексті змін на ринку праці, які постійно відбуваються з інших причин. Зазначено, що витрати на розширення міжнародної торгівлі та розподіл виробництва не лягають виключно на тих, хто переміщений. Коли сили для змін в економіці збільшуються через технологічний прогрес, більшу відкритість для міжнародних операцій або будь-який
інший фактор, працівники, крім тих, хто фактично переміщені, стикаються з більшою невизначеністю щодо свого майбутнього. Вони також можуть відчувати значні коливання своїх доходів з часом. Тут повинні вступати в дію принципи компенсації, запропоновані нормативною економікою. В статті надано їх характеристики, описано переваги і недоліки. Багато європейських країн пропонують ряд «Політик активного ринку праці», згідно з якими працівники, переміщені з будь-яких причин, є передбачуваними бенефіціарами субсидій на навчання та працевлаштування. Хоча ця європейська політика не є універсальною, вона справді представляє спроби плавного переходу до широкого набору економічних сил. Зроблено висновок, що зменшення бар’єрів для міжнародних операцій посилило вплив на ринок праці інших факторів, таких як технологічні зміни, у підвищенні відносного попиту на кваліфікованих працівників. Працівники з вищим рівнем когнітивних навичок зможуть претендувати на більш різноманітні роботи, а також зможуть з більшою легкістю (і, отже, з меншими витратами) освоювати нові навички. Надання молоді ширшого доступу до високоякісної освіти є, мабуть, найважливішою програмою, яку уряд може розпочати, щоб допомогти своїм працівникам впоратися зі змінами в попиті на робочу силу, пов’язаними із розширенням міжнародних операцій.
This study analyzes the impact on the labor market of reducing barriers to international trade, that is, increasing trade in both products and factors of production with other countries. To achieve the set goals, both positive and normative concepts are considered. It is emphasized that the effects of increased international trade and the distribution of production are similar to the effects of technological change, and in practice it is very difficult to determine which of these two forces actually caused the displacement of a particular individual. It has been proven that there are many other forces that contribute to changes in the supply and demand of workers in a dynamic economy: changes in income, preferences and demographic characteristics. It is noted that while lowering barriers to international transactions will result in more workers whose jobs will be displaced, this displacement occurs within the broader context of otherwise ongoing changes in the labor market. It is noted that the costs of expanding international trade and distribution of production do not fall solely on the displaced. When forces for change in the economy increase due to technological progress, greater openness to international transactions, or any other factor, workers other than those actually displaced face greater uncertainty about their future. They may also experience significant fluctuations in their income over time. This is where the principles of compensation proposed by normative economics must come into play. The article gives their characteristics, describes the advantages and disadvantages. Many European countries offer a range of “Active Labor Market Policies” whereby workers who are displaced for whatever reason are the intended beneficiaries of training and employment subsidies. While these European policies are not universal, they do represent attempts at a smooth transition to a broad set of economic forces. It is concluded that the reduction of barriers to international transactions has increased the impact of other labor market factors, such as technological change, in increasing the relative demand for skilled workers. Workers with higher levels of cognitive skills will be able to apply for a greater variety of jobs and will also be able to learn new skills more easily (and therefore at less cost). Providing youth with greater access to high-quality education is perhaps the most important program a government can undertake to help its workforce cope with changes in labor demand associated with expanding international operations.
This study analyzes the impact on the labor market of reducing barriers to international trade, that is, increasing trade in both products and factors of production with other countries. To achieve the set goals, both positive and normative concepts are considered. It is emphasized that the effects of increased international trade and the distribution of production are similar to the effects of technological change, and in practice it is very difficult to determine which of these two forces actually caused the displacement of a particular individual. It has been proven that there are many other forces that contribute to changes in the supply and demand of workers in a dynamic economy: changes in income, preferences and demographic characteristics. It is noted that while lowering barriers to international transactions will result in more workers whose jobs will be displaced, this displacement occurs within the broader context of otherwise ongoing changes in the labor market. It is noted that the costs of expanding international trade and distribution of production do not fall solely on the displaced. When forces for change in the economy increase due to technological progress, greater openness to international transactions, or any other factor, workers other than those actually displaced face greater uncertainty about their future. They may also experience significant fluctuations in their income over time. This is where the principles of compensation proposed by normative economics must come into play. The article gives their characteristics, describes the advantages and disadvantages. Many European countries offer a range of “Active Labor Market Policies” whereby workers who are displaced for whatever reason are the intended beneficiaries of training and employment subsidies. While these European policies are not universal, they do represent attempts at a smooth transition to a broad set of economic forces. It is concluded that the reduction of barriers to international transactions has increased the impact of other labor market factors, such as technological change, in increasing the relative demand for skilled workers. Workers with higher levels of cognitive skills will be able to apply for a greater variety of jobs and will also be able to learn new skills more easily (and therefore at less cost). Providing youth with greater access to high-quality education is perhaps the most important program a government can undertake to help its workforce cope with changes in labor demand associated with expanding international operations.
Опис
Ключові слова
міжнародна торгівля, ринок праці, зайнятість, доходи, заробітна плата, програми компенсації, професійне навчання, international trade, labor market, employment, income, salary, compensation programs, professional education
Бібліографічний опис
Погорєлова Т. О. Вплив міжнародної торгівлі на ринок праці / Т. О. Погорєлова, І. О. Новік // Вісник Національного технічного університету "ХПІ" (економічні науки) = Bulletin of the National Technical University "KhPI" (economic sciences) : зб. наук. пр. – Харків : НТУ "ХПІ", 2024. – № 1. – С. 41-45.