Ефективність короткострокового кредитування сільськогосподарських товаровиробників

Abstract

Касові розриви у фінансуванні сільськогосподарських підприємств зумовлює залучення позикових коштів, що сприяє зростанню масштабу виробництва, дозволяє перебудувати технологічну базиcну інноваційну основу та є запорукою зростаючої динаміки їхнього власного. Зважаючи на це, управління залученням та ефективним використання позикових коштів є однією з найважливіших функцій менеджменту агроформувань. При цьому підпорядкованість аграрного виробництва дії закону спадної віддачі зумовлює дисфункції у формуванні ефекту фінансового левериджу, що знижує ефективність використання кредитних ресурсів для фінансування виробничих витрат сільськогосподарських товаровиробників. Зокрема, оцінка ефективності використання позикового капіталу сільськогосподарськими підприємствами з позицій класичного підходу в обчисленні ефекту фінансового левериджу показала, що останній ігнорує дію закону спадної віддачі, що тягне за собою хибність висновків відносно доцільності використання короткострокових позик для фінансування операційних витрат. У сукупності зазначене спричиняє необхідність обґрунтування нових науково-методичних підходів до організації ефективного короткострокового кредитування сільськогосподарських товаровиробників. Результати дослідження свідчать, що спадна окупність нарощування інтенсивності сільськогосподарського виробництва значно впливає на ефективність залучення кредитних ресурсів для фінансування операційних витрат. Апробований під час дослідження методичний інструментарій дозволив установити зниження оптимального рівня інтенсивності виробництва за умов кредитного покриття частини витрат порівняно з їхнім самофінансуванням. При цьому визначено, що за умов поєднання власних і позикових коштів оптимальний рівень інтенсивності виробництва не залежить від структури оборотного капіталу за джерелами фінансування. Поряд із цим обґрунтовано підходи, які дозволяють обчислити рівень кредитного покриття витрати, за якого, не знижуючи величину очікуваного прибутку за умови самофінансування, досяжними стають значно більші обсяги товарної продукції. Крім цього встановлено, що зменшення оптимального рівня інтенсивності виробництва за умови використання кредитних ресурсів пропорційне рівню відсоткових ставок. Воно є суттєвішим, що вищими є відсоткові ставки.