Трансформаційні практики інноваційних підприємницьких структур: виклики часу

Abstract

Сучасний глобалізований світ потребує політичних, економічних та соціальних змін, що мають відбуватися в нерозривній єдності з освітніми, оскільки нехтування ними призведе до регресу майже всіх галузей життєдіяльності суспільства. Україна нині перебуває на перехідній (від індустріальної через інформаційну до безпечної інноваційної) стадії свого розвитку, упродовж якої сформувалось індивідуалізоване суспільство з посиленою тенденцією до руху та переміщень (номадизації). Пандемія COVID-19 та війна призвели, з одного боку, до формування транснаціональних форм життя, нівелювання впливу національних традицій щодо свідомості, системи цінностей, світогляду, когнітивних здібностей тощо, що обумовлює трансформаційні зміни щодо своєрідних номадичних практик, притаманних маргіналам (біженцям, тимчасово переміщеним особам), які покинули Україну, а з іншого, – до укріплення нації, національних і родинних традицій та цінностей, своєрідного кордологічного світогляду, тобто, до формування своєрідних седентарних практик.