Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання зібрання

https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 2960

Прояв співзалежності у відносинах при різних стилях кохання
(2023) Татієвська, Марія Маратівна; Філіпова, І. О.
Любовні стосунки аналізуються з точки зору наявності потенціалу співзалежності в них. Ознаки співзалежної любові були ідентифіковані. Перевіряється припущення, що любов може бути системою співзалежності. Це було емпірично доведено, що певні стилі кохання збільшують ймовірність співзалежність.
Психосоціальні чинники ставлення до власного здоров'я у чоловіків та жінок
(Barca Academy Publishing, 2022) Кононенко, Тетяна Олександрівна; Татієвська, Марія Маратівна
Емоційна пам'ять військовослужбовців і суб'єктивна картина бою
(Barca Academy Publishing, 2023) Кузнєцов, Марат Амірович; Татієвська, Марія Маратівна
Психічні регулятори бойової діяльності структуруються картиною бою, яка є частиною Образу Світу [1], динамічно розгортається і функціонує у вкрай екстремальних і небезпечних для виживання умовах людського існування. У процесі бою емоційно-вольова сфера особистості військовослужбовця перевіряється на міцність [2]. Пережиті під час бою емоції фіксуються у пам'яті. Емоційні «сліди» пам'яті входять у регуляцію бойової діяльності, розвиваються, структуруються в особистості військовослужбовця. Травматичний досвід, отриманий під час бою, зберігається та актуалізується у двох, мало пов'язаних (або взагалі не пов'язаних) між собою формах – як наративний спогад та як травматичний спогад [3]. Місце зберігання наративного спогаду – «Доросле Я», «Зовнішньо нормальна особистість», «Адаптивне Я». Це – вербально сконструйована розповідь про подію, яку не можна назвати абсолютно «холодною» та беземоційною. Місце зберігання травматичних спогадів – «дитяче Я», «військове Я», «Афективна особистість» тощо. Особливостями травматичних спогадів є їхня мимовільність, галюцинаторність, ексклюзивність, унікальність, ізольованість від інших 234 переживань. При відтворенні афективного стану, пережитого під час бою, доступ до інших переживань блокується. Ван дер Харт із колегами пояснює це тим, що в системі саморегуляції суб'єкта в цей момент домінує «Афективна особистість».
Прийняття рішень в процесі навчально-професійної діяльності у оптимістичних і песимістичних студентів
(Діса плюс, 2020) Татієвська, Марія Маратівна
Екзистенційні чинники цінності власного життя у студентів
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2022) Кузнєцов, Марат Амірович; Діаб, Набіл; Татієвська, Марія Маратівна
Психологічним базисом цінності власного життя є досвід виживання, який людина набуває, відгукуючись на життєві виклики. Актуальною для наукових пошуків є проблема джерел почуття цінності власного життя. Необхідно сфокусуватися на тому, які з цих джерел доступні та активно використовуються у юнацькому (зокрема студентському) віці. Вимагає прояснення проблема взаємозв'язку екзистенційних переживань особистості та доступності для неї тих чи інших джерел цінності власного життя.
Оптимизм как фактор когнитивной регуляции учебно-профессиональной деятельности студентов
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2019) Кузнецова, Мария Маратовна
В статье проверяется предположение о том, что оптимизм выступает в роли фактора, опосредующего проявление когнитивных регуляторов в структуре учебно-профессиональной деятельности студентов. Доказано, что студенты, придерживающиеся имплицитных теорий «наращиваемого интеллекта» и «обогащаемой личности», а также принимающие цели обучения и демонстрирующие высокую самооценку обучения, более оптимистичны. Обнаружено, что в группах успевающих и слабоуспевающих студентов взаимосвязи между показателями имплицитных теорий интеллекта и личности с показателями оптимизма различны.
Hubristic motivation as a self-regulation factor in primary school in the context of neuropsychological research
(LUMEN Publishing House, 2023) Nadon, Viktoriia; Fedoryk, Viktoriia; Fomenko, Karyna; Diomidova, Nataliia; Kuznietsov, Marat; Tatiievska, Mariia; Mariia
The article highlights the conceptual aspects of personality motivation as an important phenomenon of human well-being achievement. During the analysis of theoretical approaches to the definition of hubristic motivation highlighted the psychological phenomenon of personality self-regulation as a manifestation of neurophysiological processes. The article presents the findings of scientists regarding motivation factors, in particular, the principle of self-regulation formation in the context of pedagogy and neuropsychology. The components of the psychological aspect of self-regulation in the context of self-awareness and determination of personality behavior, which contributes to self-realization and socialization are analyzed. In order to determine the most effective factors of personal motivation for selfdevelopment, the neurophysiological characteristics of the individual were determined. The article is based on the results of an experimental study, namely, determining the indicators of motivation to learn among primary school students as a manifestation of self-regulation in achieving success in a particular case. The study of motivation was carried out according to the Milman method. The indicators of the study became the basis for determining the effectiveness of hubristic motivation as a neurophysiological manifestation of personality. The study was conducted on the basis of the integrative method of synthesis and analysis, based on the results of the research, descriptive and scientific method of studying the basics of neuropsychology and neuropedagogy. The method of questioning was used during the research on the method of determining personality motivation. The results of the study became the basis for conclusions about the factors of self-regulation ofpersonality in elementary school as a manifestation of hubristic motivation.
Саморегуляція навчально-професійної діяльності у оптимістичних та песимістичних студентів
(Діса Плюс, 2019) Фоменко, Карина Ігорівна; Кузнєцова, Марія Маратівна
У монографії представлено аналіз науково-теоретичних концепцій і підходів до вивчення проблеми ролі оптимізму в емоційно-вольовому, когнітивному, мотиваційному та поведінковому компонентах системи психічної саморегуляції навчально-професійної діяльності у студентському віці. Виявлені особливості прояву оптимізму у якості ресурсної бази психічної саморегуляції навчально-професійної діяльності успішних та неуспішних студентів. Встановлено, що оптимізм в структурі саморегуляції навчально-професійної діяльності студентів забезпечує більш виражену доступність інтелектуальних, емоційно-вольових та мотиваційних ресурсів, а також актуалізацію здатності до довільної та раціональної організації навчальних дій. Проаналізовано порівняльні внески двох рівнів оптимізму (стратегічного та операційно-тактичного) у функціонування психологічних механізмів саморегуляції навчання у студентів з урахуванням рівня їх успішності. Для викладачів психології закладів вищої освіти, аспірантів, студентів.
Розвиток культури та інтелігентності студентів
(Scientific Publishing Center "Sci-conf.com.ua", 2022) Пономарьов, Олександр Семенович; Кіпенський, Андрій Володимирович; Чеботарьов, Микола Корнійович; Харченко, Алла Олександрівна
Екологічні аспекти саморозвитку людини в умовах порушення її коеволюції з природою
(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2021) Пономарьов, Олександр Семенович; Харченко, Алла Олександрівна; Чеботарьов, Микола Корнійович
Свобода самовираження як основоположна умова саморозвитку особистості
(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2021) Черемський, Максим Петрович
Літопис: дати, події, особистості
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Грень, Лариса Миколаївна
Ініціативна реконструкція занедбаних будівель як спосіб формування фондів житла для внутрішньо переміщених осіб
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Грень, Лариса Миколаївна; Сосіпатров, Артем Михайлович
У статті наведено приклади лідерства представників інституцій громадянського суспільства, волонтерів, які в ініціативному порядку і в партисипативний спосіб реконструюють будівлі, допомагають поселити внутрішньо переміщених осіб, які постраждали внаслідок бойових дій, спричинених російською агресією. Доведено, що реконструкція наявних будинків є ефективним і швидким способом забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом. Наведено приклади реалізація проєктів Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ). Донорами проєкту в різні роки були уряди ФРН (KfW), Японії (JSDF), Швеції (SIDA), Великої Британії (DFID), Світовий банк, Європейський Союз, Фонд імені Чарльза Стюарта Мотта, Канадська агенція міжнародного розвитку, Міжнародний фонд «Відродження», Програма розвитку ООН щодо реконструкції наявних як житлових, так і нежитлових будівель з метою облаштування житла для внутрішньо переміщених осіб, що створює умови для плідної співпраці з іноземними донорами, продуктивного та прозорого залучення фінансових ресурсів.
Підготовка і проведення практичних занять з поведінкових компетенцій в управлінні проєктами
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Грінченко, Марина Анатоліївна; Пономарьов, Олександр Семенович; Лобач, Олена Володимирівна; Харченко, Алла Олександрівна
Посібник містить методичні рекомендації до належної підготовки практичних занять з навчальної дисципліни «Поведінкові компетенції в управлінні проєктами» та плідного їх проведення. Наведено також рекомендації до змісту самостійної роботи студентів та до підготовки контрольних робіт студентами заочної форми навчання, а також орієнтовна тематика цих робіт. Призначено для магістрантів денної і заочної форм навчання з освітньої програми «Управління проєктами у сфері інформаційних технологій» спеціальності «Комп’ютерні науки».
Педагогічний аспект професійної підготовки фахівців з безпеки трудової діяльності
(Полтавська академія неперервної освіти імені М. В.Остроградського, 2023) Демідова, Юлія Євгенівна; Мовмига, Наталія Євгенівна
Розглянуто основні напрями розвитку ключових компетенцій сучасних фахівців з безпеки праці. Особливо важливого значення набуває формування знань у сфері розвитку компетенцій із професійної безпеки. Для вдосконалення професійного розвитку необхідно розширювати межі знань і вмінь орієнтовно на результат навчання з позицій удосконалення професійних компетенцій. Поняття професійної компетентності виражає єдність його теоретичної та практичної готовності у цілісній структурі особистості й характеризує його професіоналізм. Проблема формування професійних компетенцій останніми роками набуває великого значення. Це пов’язано з інтенсифікацією професійної діяльності, необхідністю вирішення професійних завдань в умовах невизначеності, ризику, появою та розвитком нових технологій.
Взаємозв'язок емоційного інтелекту та лідерських якостей у студентів
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2020) Романовський, Олександр Георгійович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Штученко, Ірина Євгенівна
У даній статті розглянуто основні підходи у вітчизняній та зарубіжній літературі, пов’язані з проблемою формування лідерських якостей. Наведено результати досліджень лідерських якостей студентів технічних і гуманітарних спеціальностей в період навчання у вищому закладі у взаємозв’язку з емоційним інтелектом. Виявлено особливості лідерських якостей у групах випробовуваних з різним рівнем емоційного інтелекту, а також зв’язок між лідерськими якостями і емоційним інтелектом. Досліджено особливості лідерських якостей у студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. Найвищі показники за результатами дослідження демонструє група студентів технічних спеціальностей з високим рівнем емоційного інтелекту, що свідчить про вміння управляти своїми емоціями та поведінкою, вміння вирішувати проблеми. Вони демонструють високий рівень організаційних здібностей, вміння працювати з групою. Їх дії спрямовані на досягнення цілей. Найменші показники за результатами дослідження виявлено у групі студентів гуманітарних спеціальностей з низьким рівнем емоційного інтелекту. Вони не достатньо уявляють, як завоювати авторитет серед людей, при організації справ не враховують думку товаришів. В складних ситуаціях їм складно знайти вихід. Вони не вміють контролювати роботу своїх товаришів, знаходити спільну мову з людьми. Досліджено взаємозв’язки між емоційним інтелектом та лідерськими якостями у студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. У групі студентів технічних спеціальностей з високим рівнем емоційного інтелекту встановлено позитивні кореляційні зв’язки між емоційним інтелектом та усіма шкалами лідерських якостей. У групі студентів гуманітарних спеціальностей з низьким рівнем емоційного інтелекту не встановлено кореляційних зв’язків між емоційним інтелектом та лідерськими якостями. В інших групах студентів встановлено певні кореляційні зв’язки між емоційним інтелектом та лідерськими якостями.
Individual and Social Self-Perception Determinants Among School Going Adolescents
(Wydawnictwo Adam Marszałek, 2021) Pidbutska, N. V.; Knysh, A. Ye.; Kvasnyk, O. V.; Shapolova, Victoriia
The aim of the research is to define individual psychological traits of adolescents that influence the formation of their self-perception. An empirical study was conducted on the basis of general education schools, boarding schools for the hearing impaired students and orphanages of the Kharkiv region (Ukraine). The study included 86 children. In accordance with this aim empirical methods were applied: Self-perception profile for adolescents (SPPA), Freiburg Multifactorial Personality Questionnaire (FPI), An Adolescent’s Character Traits Questionnaire, Rosenberg Self-Esteem Scale. It has been found that self-perception of general education school students is determined by depressiveness, shyness, extroversion, and stuck type of accentuation; in adolescents with hearing impairments – friendliness, reactive aggressiveness, extroversion, emotive and anxiety types of accentuation; in orphans – pedantic and dysthymic types of character accentuation.
Error-Oriented Motivation of Turkish Students During their Adaptation to a Foreign University
(Wydawnictwo Adam Marszałek, 2020) Pidbutska, N. V.; Knysh, A. Ye.
The article deals with the problem of error-oriented motivation of Turkish students during the adaptation process to a foreign university (on an example of a Ukrainian university). Research was conducted on two samples of first year students: 45 Turkish and 61 Ukrainian students. An error-oriented motivation questionnaire and survey were used to identify strategies for student response to mistakes and the main problems of adaptation. It was determined that Turkish students are more likely to use a Learning from mistakes strategy and are more exposed to such adaptation problems as communication problems with the administration, difficulties in adapting to the new social environment, and emotional problems.
Leadership Detection Across Social Media Hashtags
(2022) Romanovskyi, O. G.; Pidbutska, N. V.; Knysh, A. Ye.; Vorobieva, Yevheniia
The paper deals with the problem of identifying leaders on the basis of social media hashtags. The relevance of the research topic is determined by the growing interest of employers in employees with developed leadership qualities and the need for clear and accurate detection of leadership abilities without recourse to in-depth psychodiagnostic testing. In this connection, the analysis of the content of social networks of seekers can be a reliable way to identify potential leaders. With a view to studying the specifics of the use of social media hashtags, a group of 214 students (average age 21.4 ± 1.2) studying in various professional fields (technical, humanities, social sciences) was selected, including 109 women and 105 men. The Transformational Leadership Questionnaire was used to study the level of leadership development. To study the attitude to different types of hashtags, we’ve developed a questionnaire aimed at evaluating different types of hashtags. Descriptive statistics and Ttest methods were used to process the study data. The study has found that leaders prefer mixed hashtags, using verbs and calls to action. Not leaders prefer short hashtags with nouns and expressions of their own feelings. The features of the hashtags used by leaders on social media identified in the study can be used in modern professional selection for a prompt and comprehensive assessment of job seekers.
Elomia Chatbot: the Effectiveness of Artificial Intelligence in the Fight for Mental Health
(2021) Romanovskyi, O. G.; Pidbutska, N. V.; Knysh, A. Ye.
The article is presenting results of controlled study of effectiveness of Elomia chatbot in educing tendency to depression, anxiety and negative emotional effects. Elomia was developed using artificial intelligence technologies. In the process of developing a chatbot following technologies were used: RoBERTa(NER) for identification names and locations; COSMIC for identification of human emotions; DIALOGPT for answers generation; DistilBERT (SQuAD) for pointing the most relevant information in the script; GECToR for spelling check. Elomia is able to identify the main psychological problems of the client and offer him the most suitable support option using first aid techniques and cognitive-behavioral psychotherapy. To check the effectiveness of the chatbot it was conducted a study that included three stages: 1) the formation of experimental and control samples; 2) baseline testing; 3) final testing. The study used psychological research methods: 1) Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9) to diagnose a tendency to depression; 2) General Anxiety Disorder-7 (GAD-7) to diagnose a tendency to generalized anxiety disorder; 3) Positive and Negative Affect Schedule (PANAS) to diagnose of prevailing (positive / negative) emotional affects. 412 volunteers (202 women, 210 men, ages 19 to 23 years old) who identified their tendency to depression, anxiety and low mood were selected in students social networks groups of Kharkiv region as participants of research. It was found that regular usage of Elomia contributes to a significant reduction in the high tendency to depression (up to 28%), anxiety (up to 31%), and negative affects (up to 15%).

Переглянути

Нові надходження