Наукова термінологія у сучасній публіцистиці: особливості застосування

Abstract

Стаття присвячена дослідженню специфіки застосування наукової термінології у публіцистичному дискурсі. Метою роботи є практичне виявлення особливостей використання термінів із різних наукових сфер (в основі – матеріали вітчизняних ЗМІ). На прикладі лексики із мас-медіа показано, яким чином наукова термінологія займає особливу нішу у вітчизняних терміносистемах та журналістських публікаціях. Методологія дослідження базується на використанні описового, дедуктивного методів і методу систематизації та дефінування. Запропоновано легальні визначення «публіцистичного стилю» і «публіцистики», окреслено мету та сферу використання. Систематизовано підходи до розуміння публіцистики через тріаду літературного напрямку, світоглядної публіцистики та журналістики. Визначено низку мовних і стильових особливостей публіцистики, які відмежовують публіцистичний стиль від інших видів дискурсу. Наведено класифікаційні підходи до вживання термінологічної лексики у журналістських текстах (за сферою використання та за походженням наукової термінології). Запропоновано для огляду найбільш поширені способи усунення нерозуміння читачем нових або рідкісних понять (розгорнуте тлумачення, орфографічні та лексичні способи). Більш детально розкрито проблематику застосування у журналістських текстах новітніх термінів, які ще не зафіксовані і не набули академічного статусу в словниках та енциклопедіях, трактуються кардинально по-різному в різних контекстах і наукових дискурсах. Підведено підсумки та в якості перспектив подальших наукових пошуків запропоновано подальше вивчення питання щодо типологізації помилок у перекладі наукових термінів із використанням онлайн-ресурсів.

The article is devoted to the study of the specifics of the use of scientific terminology in journalistic discourse. The choice of the work method is a practical application of the peculiarities of the use of terms from various scientific fields (based on materials from the domestic mass media). Using the example of vocabulary from the mass media, it is shown how scientific terminology occupies a special niche in domestic terminology systems and journalistic publications. The research methodology is based on the use of descriptive, deductive methods and the method of systematization and definition. Legal definitions of «journalistic style» and «journalism» are proposed, the purpose and scope of use are assigned. Approaches to understanding journalism through the triad of literary direction, worldview journalism and journalism are systematized. A number of linguistic and stylistic features of journalism are identified, which distinguish journalistic style from other types of discourse. Classification approaches to the use of terminological vocabulary in journalistic texts are given (by the field of use and by the origin of scientific terminology). The most advanced ways to eliminate the reader’s misunderstanding of new or rare concepts (expanded interpretation, orthographic and lexical methods) are offered for review. The problem of the use of modern terms in journalistic texts, which have not yet been recorded and have not acquired academic status in dictionaries and encyclopedias, are interpreted in radically different ways in different contexts and scientific discourses. The results are summarized, and as a prospect for further scientific research, further study of issues related to the typology of errors in the translation of scientific terms using online resources is envisaged.