Трансформаційні практики українського бізнесу за часів пандемії коронавірусу і війни

Abstract

Зазначено, що індивідуалізоване суспільство з посиленою тенденцією до номадизації, що почало формуватися на українських теренах, за часів коронавірусної пандемії було змушене перейти до седентаризації, а під час війни зазнало впливу обох зазначених протилежних процесів. «Звуження меж» об’єктивної реальності змушує вдаватися до «розширення меж», торувати нові шляхи та знаходити / створювати альтернативні середовища для існування й реалізації своїх творчих і креативних здібностей, що стосується й бізнесу. Констатовано, що підприємці почали продукувати нові та трансформувати наявні практики ведення бізнесу: закриття, праця «в нуль», витрачання «фінансової подушки», релокейт, перекриття вартості матеріалів, безпечна логістика, допомога активістам, зміна вектора підприємницької діяльності на закордонні ринки, реалізація проєктів, участь у конкурсах, грантових програмах, спеціальних ініціативах (еДекларація, «Підтримка бізнесу в умовах війни», гранти на підтримку мікро- й малого бізнесу, Дія.Бізнес, Віртуальний центр Дія.Бізнес, «Експорт в умовах війни», вихід на міжнародний ринок і пошук партнерів за кордоном, «Buy Ukrainian products and services» тощо. Запропоновано посилити бізнес-стратегію завдяки використанню таких ефективних інструментів, як-от: landing page, багатосторінковий сайт, Instagram, marketing kit, відео, що продає, робота з базою клієнтів, performance-маркетинг, Google ADS, таргетована реклама в Instagram & Facebook, модель «маркетинг-мікс» тощо; зазначено їхні позитивні та негативні аспекти. Наголошено, що трансформаційні практики ведення бізнесу в Україні можуть сприяти не лише формуванню нових тенденцій, а й революційному перетворенню економічних форм – трансформуванню й оновленню економічної свідомості.