Процес управління ризиками при обгрунтуванні економічних рішень

Abstract

В умовах ринкових відносин для збереження та зміцнення своїх конкурентних позицій підприємства вимушені впроваджувати технічні нововведення і приймати сміливі нестандартні рішення. Такі дії супроводжуються високим рівнем ризику, що здатний знизити рівень стійкості будь-якої економічної системи. Метою статті є дослідження загальної схеми управління ризиками. В задачі дослідження входить розгляд основних підходів до визначення ризиків, методів їх оцінювання та важливих аспектів щодо обгрунтування рішень з метою зниження ймовірності втрат. Для цього в статті надано характеристику кожного етапу управління ризиками, проаналізовано методи виявлення та ідентифікації ризиків, надано основні характеристики найбільш поширених в практиці управління ризиками кількісних та якісних методів. Визначено, що підприємницький ризик пов’язаний з дією як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Розглянуто найбільш важливі з ризикоутворюючих чинників, а також методи виявлення та ідентифікації ризиків. Приділено увагу сутності якісного та кількісного аналізу ризиків та методам, що найчастіше застосовуються з цією метою. Підкреслено, що якісний аналіз дозволяє визначити фактори і потенційні області ризику, виявити можливі його види. Кількісний аналіз дозволяє чисельно виміряти вплив факторів ризику на ефективність діяльності підприємства. Надано основні характеристики найбільш поширених в практиці управління ризиками кількісних методів. З метою визначення допустимого рівня втрат і границь ризику розглянуто поняття коефіціту ризику, який дозволяє визначити ступень обгрунтованості ризикових дій. Охарактеризовано ступінь безпечності діяльності підприємства залежно від значення коефіцієнта ризику. Підкреслено, що повністю уникнути ризику в умовах невизначенності діяльності підприємства неможливо, однак, при правильних і вмілих діях керівництва підприємства ймовірність ризику може бути значно знижена.

In the conditions of market relations, in order to maintain and strengthen their competitive positions, enterprises are forced to introduce technical innovations and make bold non-standard decisions. Such actions are accompanied by a high level of risk that can reduce the level of stability of any economic system. The aim of the article is to study the general scheme of risk management. The objectives of the study include consideration of the main approaches to determining risks, methods of their assessment and important aspects in justifying decisions in order to reduce the likelihood of losses. For this purpose, the article describes each stage of risk management, analyzes methods for identifying and identifying risks, presents the main characteristics of the most common quantitative and qualitative methods in risk management. It has been determined that entrepreneurial risk is associated with the action of both external and internal factors. The most important risk-forming factors, as well as methods of identifying and identifying risks, are considered. Attention is paid to the essence of qualitative and quantitative risk analysis and the methods most often used for this purpose. It is emphasized that the qualitative analysis allows to determine the factors and potential areas of risk, to identify its possible types. Quantitative analysis allows you to numerically measure the impact of risk factors on the efficiency of an enterprise. The main characteristics of the most common quantitative methods in risk management practice are presented. In order to determine the permissible level of losses and risk boundaries, the concept of a risk coefficient is considered, which allows one to determine the degree of validity of risk actions. The degree of safety of the enterprise is characterized depending on the value of the risk coefficient. It is emphasized that it is impossible to completely avoid risk in conditions of uncertainty of the company's activities, however, with the correct and skillful actions of the company's management, the probability of risk can be significantly reduced.