Розвиток автоматики та телемеханіки в провідних наукових та освітніх центрах Києва і Харкова (1945–1991 рр.)

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 032 – Історія та археологія (Галузь знань 03 – Гуманітарні науки) – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2026. Дисертаційну роботу присвячено комплексному історичному дослідженню процесу становлення та розвитку автоматики і телемеханіки у провідних наукових, освітніх та виробничих центрах Києва та Харкова у другій половині ХХ ст. як складової історії науки і техніки та електротехніки. Ці центри відіграли основну роль у повоєнному відновленні промисловості, впровадженні сучасних засобів автоматизації процесів та телемеханіки для створення автоматизованих систем керування, а також у формуванні технологічної бази для подальшої індустріалізації та науково-технічного прогресу УРСР. Метою дисертаційної роботи є комплексний історичний аналіз розвитку досліджень з автоматики і телемеханіки у провідних наукових та освітніх центрах Києва і Харкова на основі узагальнення та систематизації здобутків наукових колективів інститутів Національної академії наук України, технічних вищих навчальних закладів та галузевих дослідних осередків економіки країни упродовж 1945–1991 рр. Об’єкт дослідження – розвиток автоматики та телемеханіки на теренах України другої половини ХХ ст. Предмет дослідження – особливості становлення теоретико-практичних засад автоматики та телемеханіки в діяльності академічних інститутів, навчальних та дослідних установ, провідних вітчизняних вчених Києва і Харкова.Thesis for the degree of Doctor of Philosophy (PhD) in the specialty 032 – History and Archaeology (Field of Knowledge 03 – Humanities). – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2026. The dissertation is devoted to a comprehensive historical study of the process of formation and development of automation and telemechanics in the leading scientific, educational, and production centers of Kyiv and Kharkiv in the second half of the 20th century as a component of the history of science and technology and electrical engineering. These centers played a primary role in the post-war recovery of industry, the introduction of modern means of process automation and telemechanics for creating automated control systems, as well as in the formation of the technological base for the subsequent industrialization and scientific and technological progress of the Ukrainian SSR. The purpose of the dissertation is a comprehensive historical analysis of the development of research in automation and telemechanics in the leading scientific and educational centers of Kyiv and Kharkiv based on the generalization and systematization of the achievements of scientific collectives of the institutes of the National Academy of Sciences of Ukraine, technical higher educational institutions, and branch research centers of the country's economy during 1945–1991. The object of the research is the development of automation and telemechanics on the territory of Ukraine in the second half of the XX century. The subject of the research is the features of the formation of theoretical and practical foundations of automation and telemechanics in the activities of academic institutes, educational and research institutions, and leading domestic scientists of Kyiv and Kharkiv.