Analysis of surface microhardness on diamond burnished cylindrical components

Abstract

Технології холодного пластичного формування є одними з тих, які найбільш динамічно розвиваються у наші дні. Основною метою сучасного пластичного формування є досягнення форми і розмірів проектованого компонента шляхом забезпечення мінімальних екологічних навантажень, при забезпеченні належних значень міцності та деформаційної стійкості. Ці методи включають в себе процеси поверхневого зміцнення, що характеризуються введенням холодного поверхневого зміцнення і залишковими напругами стиснення. В даній роботі ми вивчаємо основні типи ущільнення поверхні детально до ущільнення зовнішніх циліндричних поверхонь. Застосування спалювання призводить до зниження вартості в декількох аспектах: дешевші, низьколеговані, нижчі тверді конструкційні матеріали можуть бути використані як сировина, відмова від шліфування та іншої тонкої обробки поверхні, може бути замінена термічною обробкою. З аналізу структури матеріалу і його властивостей відомо кілька зміцьнюючих механізмів, одним з яких є зміцнення, що виникає при холодній деформації. Внаслідок того, що холодне деформування обмежене поверхневим шаром, цей підсилюючий механізм може бути використаний для збільшення опору зовнішнім навантаженням і, перш за все, для збільшення терміну служби за рахунок збільшення опору втомної деформації. Крім того, в промисловій практиці, вимоги до якості деталей, схильних до втомних напружень, відносяться величина і розподіл залишкових напружень в приповерхневій зоні. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб визначити, як вибрані параметри зміцнення впливають на зміну мікротвердості. Експерименти і оцінка результатів вимірювань проводились з використанням методу планування повного факторного експерименту типу Тагучі. На підставі виміряних, розрахованих і проілюстрованих результатів були зроблені наступні висновки: серед розглянутих параметрів вплив швидкості подачі є найбільш домінуючим, і воно тісно пов'язане зі швидкістю ущільнення. Параметри, які привели до найбільшої і, отже, найбільш сприятливою мікротвердості поверхні, були наступними: сила притиску 50Н, швидкість 80 м / хв, подача 0,1 мм / об.