Модель оцінювання ефективності підрозділів протиповітряної оборони

Abstract

Актуальним питанням сучасних локальних конфліктів є обґрунтування спроможності підрозділів протиповітряної оборони виконувати свої безпосередні завдання з прикриття з повітря дій наземних сил. Особливо актуально це питання постає в локальних конфліктах, коли простір, на якому необхідно виконувати поставлене завдання, розтягнутий по ширині та глибині територіального простору. Мета статті – розробка моделі оцінювання ефективності прикриття дії наземних сил підрозділами ППО в нових позиційних районах, які змінилися в розмірах по ширині та в глибину. Результат. В статті пропонується модель, яка дозволяє оцінювати ефективність прикриття озброєння та військової техніки і інфраструктури наземних сил підрозділами протиповітряної оборони. Висновки. Розроблена модель допоможе командиру підрозділу протиповітряної оборони оцінювати варіанти своєї структури, вибирати з них раціональні, з кращою ефективністю прикриття та допомагає йому прийняти правильне рішення на відбиття ударів з повітря. Запропонована модель дозволяє оцінювати ефективність прикриття наземних сил при різних вхідних даних і спроможність підрозділів протиповітряної оборони прикрити наземні сили залежно від місцевості та дій противника.