Фінансово-економічні засади виживання кризового підприємства в системі соціальної відповідальності

Abstract

В сучасних економічних умовах виживають тільки підприємства з стійким потенціалом виживання, які можуть швидко і адекватно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, що можливо лише при розвиненій системі антикризового планування на підприємстві. У житті підприємства кризи або погроза криз - постійне явище. Першопричиною, тобто можливістю виникнення криз, є розрив між виробництвом і споживанням товарів. Сутність економічної кризи проявляється в надвиробництві товарів стосовно платоспроможного сукупного попиту, у порушенні умов відтворення суспільного капіталу, у масових банкрутствах фірм, росту безробіття та інших соціально-економічних потрясіннях. Формування антикризової програми належить до найбільш відповідальних та вагомих питань, оскільки саме обґрунтований вибір антикризових заходів забезпечує виведення підприємства зі стану кризи з найменшими втратами у найкоротші терміни. антикризової програми, тобто оптимального переліку антикризових заходів та послідовності їх реалізації, належать до найменш розроблених. Антикризова програма являє собою систему заходів, спрямованих на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ за допомогою використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки і реалізації на підприємстві спеціальної програми, яка має стратегічний характер, дозволяє усунути тимчасові труднощі, зберегти і використати ринкові позиції підприємства, спираючись на свої сильні сторони з використанням власних ресурсів. Підприємство повинно використовувати у повному обсязі всі п’ять видів ресурсів: матеріальні, людські, фінансові, інформаційні, часові. Розробляти їх постійний моніторинг. Потенціал виживання підприємства, як відкритої системи, передумови успішного функціонування якого необхідно шукати не на самому підприємстві, а за його межами.The enterprise with a strong survival potential that can react quickly and adequately to changes in the external and internal environment can survive, which is only possible with a well-developed crisis planning system in the enterprise, in today's economic environment. The cries or the threat of crises are a constant phenomenon in the life of the enterprise. The root cause, i.e. the potential for crises, is the gap between the production and consumption of goods. The essence of economic crisis is manifested in the overproduction of goods relative to the solvent aggregate demand, in violation of the conditions of reproduction of social capital, in mass bankruptcies of firms, growth of unemployment and other socio-economic shocks. Formation of anti-crisis program belongs to the most responsible and weighty questions, because it is a reasonable choice of anti-crisis measures provides the output of the enterprise from the state of crisis with the least losses in the shortest possible time.Anti-crisis program is a system of measures aimed at preventing or eliminating unfavorable events for business by using the full potential of modern management, development and implementation at the enterprise of a special program, which has a strategic character The enterprise should use in full all five types of resources: material, human, financial, informational, time. They must be continuously monitored. The survival potential of the enterprise as an open system whose preconditions for the successful functioning must be sought not within the enterprise itself but outside of it.