Методичні вказівки до практичного заняття "Розрахунки небезпечних зон, огороджень та запобіжних пристроїв у галузі машинобудування"

Abstract

Кожний небезпечний виробничий фактор має дві основні ознаки – зону дії, яка називається небезпечною, і час дії. Небезпечна зона – це простір, у якому ймовірна дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого фактора. Під час виконання робіт на висоті, небезпечною зоною вважається ділянка, розташована під робочою площадкою; при роботі вантажопідйомних машин (електротельфера, кран-балки) небезпечна зона визначається відстанню можливого відльоту вантажу при обриві однієї з строп. Постійні небезпечні зони існують або виникають у ланцюгових, пасових або шестеренних передачах, при обробці деталей на токарних, кругопилярних та заточувальних верстатах, біля різальних інструментів, робочих органів багатьох машин, біля пресів, пневматичних та гідравлічних молотів, штампувальних верстатів, під машинами та платформами, піднятими за допомогою гідравлічної чи іншої підйомної системи. Розміри небезпечної зони в просторі можуть бути постійними (зона між вулицями, ременем і шківом) і змінними (зона різання при зміні режиму і характеру обробки, зміні ріжучого інструменту і т. п.). Наявність небезпечної зони може бути обумовлено небезпекою ураження електричним струмом, а також впливу теплових, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, шумом, вібрацією, ультразвуком, шкідливими парами і газами, пилом, можливістю травмування відлітаючими частинками матеріалу, інструменту, вильотом оброблюваної деталі та ін. При проєктуванні і експлуатації технологічного обладнання необхідно передбачати застосування пристроїв, або виключають можливість контакту людини з небезпечною зоною, або знижують цю небезпеку.