2024 № 2 Економічні науки

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/78517

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 23

Економічна ефективність рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шаульська, Лариса Володимирівна; Дьякова, Наталія Миколаївна; Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
В статті поставлена та вирішена задача формування методичних підходів та критеріїв визначення економічної ефективності рефлексивного управління інноваціями на підприємствах електронного бізнесу. Обґрунтовано, що метою рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі є створення гнучкої та адаптивної організації, яка може ефективно пристосовуватися до змін в навколишньому середовищі, що, в свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та досягненню стабільного економічного розвитку. Визначено, що рефлексивний підхід до управління інноваціями передбачає гнучкість, здатність до взаємодії та швидке реагування на зміни в інноваційному середовищі. Загальною метою рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі є створення гнучкої та адаптивної організації, яка може ефективно пристосовуватися до змін в навколишньому середовищі. Це, в свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та досягненню стабільного економічного розвитку. Доведено, що рефлексивне управління інноваціями відноситься до підходу у сфері управління, який ставить акцент на систематичний аналіз інноваційних процесів, взаємодію з оточуючим середовищем та постійне вдосконалення стратегій та методів впровадження інновацій. Цей підхід враховує необхідність адаптації до змін в технологічному, економічному та соціокультурному середовищі, необхідність постійного вдосконалення та адаптації інноваційних стратегій і процесів на основі систематичного аналізу та самооцінки результатів. Визначено, що оцінка ефективності рефлексивного управління включає в себе вимірювання результатів, аналіз процесів та визначення впливу цього підходу на організаційну діяльність Ефективність рефлексивного управління також включає в себе аналіз різних аспектів, які відображають його вплив на організацію та її результативність. Детально розглянуто низку критеріїв та методів для оцінки ефективності рефлексивного управління інноваціями в електронному бізнесі. Доведено, що традиційним підходом до визначення ефективності процесів управління є співставлення витрат та результатів. При цьому враховуються витрати, пов'язані з рефлексивним управлінням, які порівнюються із здобутками та вигодами, отриманими внаслідок впровадження інновацій. Ефективність рефлексивного управління може бути визначена з використанням ключових показників ефективності (KPI), тобто основних показників, які відображають цілі та очікування від рефлексивного управління. Використання пропонованих критеріїв сприяє підвищенню ефективності всієї виробничо-комерційної діяльності підприємств електронного бізнесу.
Особливості побудови корпоративної системи управління проєктами для підприємств малого бізнесу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Фощій, Марія Дмитрівна; Фощій, Петро Миколайович
У cтаттi дoно теоретичні та практичні аспекти побудови корпоративної системи управління проєктами для підприємств малого бізнесу. Виявлено, що на сьогодні проєктний підхід зарекомендував себе як успішна методологія для розвитку та вдосконалення бізнесу. В роботі виділено різниці між корпоративною системою управління проєктами та управлінням проєктами. Зазначено, що основною метою впровадження корпоративної системи управління проєктами в організаціях малого бізнесу є забезпечення ефективності підготовки, реалізації та завершення проєктів. Іншими словами, досягнення заявлених цілей та результатів проєктів у рамках обмежень та вимог щодо термінів, бюджетів. Виявлено необхідність розробки корпоративної системи управління проєктами в організації, яка ґрунтується на рівні її проєктної активності. Автори дійшли висновку, що впровадження проєктного управління діяльність організації необхідне розвитку та ефективного функціонування організації. Процес розробки та впровадження корпоративної системи управління проєктами забирає багато трудових ресурсів, оскільки потребує підвищеної уваги. Загальна схема побудови корпоративної системи управління проєктами для організацій бізнесу, реалізується через такі етапи: підготовка команди, розробка нормативно-методологічної бази, автоматизація, навчання. Основними проблемами суб'єктів малого підприємництва щодо впровадження корпоративної системи управління проєктами є: брак знань у вищого керівництва в галузі проєктно-орієнтованого управління; брак фінансових ресурсів; неефективна організаційна структура управління; неефективне використання програмного забезпечення.Доведено, що корпоративна система управління проєктами вирішує проблеми пов'язані з неефективністю використання фінансових, тимчасових та людських ресурсів, допомагає вирішити проблеми, пов'язані з змістом та обсягами робіт, якістю, закупівлями та постачаннями, ризиками, комунікаціями. Дотримання послідовності дій, правильна розробка методології управління проєктами, впровадження інформаційної системи управління проєктами, навчання персоналу при впровадженні корпоративної системи управління проєктами – всі ці складові є необхідними елементами для формування нової системи, що ефективно функціонуєcлiдже.
Компаративний аналіз ролі міжнародного права та правового забезпечення в інтеграційних процесах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Синіговець, Ольга Миколаївна; Петриченко, Ольга Володимирівна
Дана робота сфокусована на розкритті таких основоположних та фундаментальних елементів міжнародних економічних відносин як інтеграційні процеси та правові норми, як інструмент врегулювання міжнародних зв’язків. Загальна мета наукової статті полягає в розкритті тісного взаємозв’язку між інтеграційними процесами сучасного світового економіко-політичного поля взаємодії та міжнародних правових норм, правил і принципів, які виступають інструментами регулювання відносин не тільки в політичному аспекті, але також однозначно і в рамках торгівельних угод. Головною ідеєю статті є неможливість існування та безпосереднього функціонування будь-якої міжнародної взаємодії чи як наслідок організаційної моделі без застосування контролю та чіткого правового упорядкування. Якщо більш детально розглядати саме зв’язок між інтеграційними процесами та міжнародним правом, то можна помітити що перш за все міжнародні правила та норми слугують юридичною основою для створення та функціонування інтеграційних об’єднань. Такий вплив міжнародного права проявляється в укладанні міжнародних угод, конвенцій, договорів та декларацій, які визначають правові засади та обов’язки країн-учасниць. Також одним з важливих аспектів впливу міжнародного права на інтегрування держав є його механізми повного врегулювання конфліктів між країнами, шляхом проведення незалежних зборів задля чесного та правомірного вирішення питань. Не менш істотним є захист прав і свобод, який відтворюється інтеграційним угрупуваннями на світовому рівні, за допомогою конвенцій та правових норм, що встановлюються інтеграційним агентами. Але все ж таки сучасна система регулювання міжнародних економічних процесів в рамках інтеграції потребує значних змін та загальної модернізації технології впливу. Рекомендації розвитку форм міжнародної економічної інтеграції визначені на основі порівняльного їх дослідження, з використанням логічних методів, аксіологічного, герменевтичного, феноменологічного підходів; діалектичного і синергетичного підходів, методів узагальнення і абстрагування, структурного аналізу і моделювання і направлені на створення передумов розвитку форм економічної інтеграції в Україні.
Управління персоналом як основним ресурсом діяльності сфери послуг
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Куниця, Катерина Вікторівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна
Трудові ресурси, які належать до соціально-економічної категорії, є одним з найважливіших аспектів теорії і практики управління на підприємств будь-якої галузі, у тому числі і у готельно-ресторанній. Специфіка готельно-ресторанної галузі полягає в тому, що даний вид діяльності являє собою, насамперед, продаж послуг, якість надання яких залежить від виконавця, тобто від персоналу готелю. Ресурсне забезпечення управління персоналом в готельно-ресторанному підприємстві включає в себе різноманітні аспекти, що охоплюють планування, набір, розвиток, мотивацію та утримання персоналу. Система управління персоналом в такому підприємстві повинна бути добре організованою та адаптованою до специфіки галузі. Інтелектуальні ресурси в сфері готельно-ресторанного бізнесу можуть бути домінантним джерелом розвитку підприємства через їх вплив на ефективність управління, якість обслуговування, конкурентоспроможність і створення унікальної конкурентної переваги. Ключові аспекти, які характеризують інтелектуальні ресурси як домінантне джерело розвитку готельноресторанного підприємства. Успішна система управління персоналом в готельно-ресторанному підприємстві сприяє підвищенню продуктивності, покращенню якості обслуговування та збільшенню задоволення як клієнтів, так і працівників. В статті розглянуто фактори, що стримують динамічний розвиток сфери послуг, інноваційні підходи в управлінні персоналом. Визначено процедури та операції, що використовуються в процесі управління знаннями персоналу, ознаки синергетичного ефекту в управлінні персоналом. Інновації управління персоналом в готельно-ресторанному бізнесі тісно пов’язані з екологізацією. Цей напрямок пов'язаний із створенням дослідницьких центрів, підготовкою науково-технічних програм, орієнтованих на підтримку екологічних інноваційних технологій. В умовах глобальної кризи кадри готелів необхідно орієнтувати на дбайливе здійснення технологічного процесу. Ефектом від впровадження інновацій має бути збереження та відновлення ресурсів, здоров'я населення та навколишнього природного середовища.
Економічна сутність трансферу інтелектуальних технологій в формуванні інноваційно-комерційної сприятливості промислових підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Косенко, Андрій Васильович; Бердос, Максим Петрович; Дюжев, Олександр Вікторович
Всі накопичені знання, уміння, навики, творчі можливості, реально включені у виробництво по створенню товарів і послуг, і приносячи дохід своєму власнику, виступатимуть у формі інтелектуального капіталу. Здібність до праці придбаває властивості інтелектуального капіталу, коли відбувається принципова, якісна видозміна всієї сукупності властивостей, що становлять якість робочої сили, що робить її власника здатним створювати стійкий, надмірний, додатковий продукт, затребуваний суспільством, і, відповідно, надмірну додаткову вартість, яка стає стійким джерелом додаткового доходу на капітал. Відтворення ОІВ є динамічним процесом, етапи і структура якого аналогічні формам руху капіталу підприємства, проте мають певні істотні особливості. Цей процес включає стадії формування, використовування, відновлення і розвитку ОІВ. Формування ОІВ підприємства здійснюється на основі їх придбання, з одного боку, і нарощування власних ОІВ шляхом самостійних розробок і навчання, з другого боку. Особливостями інвестицій в ОІВ, в порівнянні з інвестиціями у фізичний капітал є: високий ступінь ризику, велика тривалість інвестиційного періоду, вища ефективність. Інвестиції в ОІВ можуть існувати як в прямій (капіталовкладення в освіту, науково-дослідну діяльність, планування і мотивацію кар'єрного зростання), так і в непрямій формі (інвестиції в інформаційні технології, устаткування і матеріальні активи, що забезпечують освітню і науково-дослідну діяльність). В процесі виробництва ОІВ практично не зношуються і не зменшуються. Крім того, процес їх використання за певних умов може супроводжуватися їх збільшенням і розвитком. Тому, процеси, пов'язані з виробництвом і споживанням знань, носять нелінійний характер. А виражається це у тому, що перетворення ресурсу в продукт в цьому випадку може супроводжуватися збільшенням і поліпшенням якісних параметрів самого ресурсу. Власник інтелектуального капіталу повинен одержувати дохід на нього у вигляді відсотка на свій капітал, а економічні відносини повинні носити рентний характер.
Типовий портрет інвестора для складання бізнес-плану зовнішньоекономічної діяльності підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кучіна, Світлана Едуардівна; Матросова, Вікторія Олександрівна
При ухваленні рішення про здійснення інвестицій аналітики будь-якого підприємства стикаються з проблемою вибору джерела, за рахунок якого вони будуть профінансовані. Складовою управління бізнес-проектами є залучення коштів фінансування. можливими інвесторами можуть бути: кредитні установи (вітчизняні та зарубіжні банки); бізнес-структури; венчурні інвестори (венчурні фонди, корпоративні венчурні інвестори та бізнес-ангели); держава від імені уповноважених структур; інтернет-користувачі; соціум (група людей, об'єднаних за будь-якими ознаками (професійними, культурними тощо). У статті охарактеризовано переваги та недоліки кожного фінансового джерела. Розкривається роль венчурного фінансування бізнес-проектів. Доведено, що мікрофінансування залишається одним із небагатьох ефективних підходів до соціального і економічного розвиткую Мікрофінансування виступає як фінансова послуга, в основному націлена на групи підприємців, які частково обмежені в отриманні банківських кредитів або взагалі не мають доступу до них. Природа таких обмежень пов'язана з рівнем доходу та майновим статусом представників цих груп, методу інвестування бізнес-проектів, а також учасників правовідносин, що виникають у зв'язку з його здійсненням. Розкрито значення міжнародних проектів технічної допомоги у наданні грантів для створення бізнес-проектів. Показано, що одним з пріоритетних напрямів національної економічної політики є комплексна, у тому числі фінансова, підтримка бізнес-проектів.
Управління ризиками в інноваційному стартап-проєкті і у міжнародному бізнес середовищі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Линник, Олена Іванівна; Гаврись, Ольга Олександрівна; Безверха, Анжеліка Іванівна; Подрез, Ольга Іванівна
Було проаналізовано сутність інноваційного стартап-проєкту, який слугує рушійною силою економічного зростання будь-якої країни, оскільки розроблені нові ідеї, продукти та послуги стимулюють конкурентоспроможність, генеруючи нові робочі місця та вирішуючи актуальні економічні проблеми. Вихід на міжнародний ринок відкриває перед стартапами широкі можливості, але, одночасно, несе з собою ряд унікальних викликів, пов'язаних з культурними відмінностями, правовим середовищем, конкуренцією та необхідністю побудови партнерських зв'язків. Дослідження показало, що успіх інноваційних стартап-проєктів залежить від комплексу факторів, серед яких ключову роль відіграє чітко вибудувана система управління ризиками. Міжнародне бізнес-середовище має свої особливості, які зумовлюють специфіку викликів, з якими стикаються стартап-проєкти на даному ринку. Авторами проаналізовано етапи життєвого циклу інноваційного стартап-проєкту та типові ризики, пов'язані з кожною стадією розвитку. Визначено, що ефективне управління ризиками є невід'ємною складовою успішного розвитку інноваційних стартап-проєктів на міжнародному ринку. В рамках даного дослідження значну увагу було приділено вивченню та аналізу методів мінімізації ризиків, які застосовуються в стартап-середовищі. За результатами було виділено три ключові методи: диверсифікація діяльності, укладення партнерських угод та використання страхових продуктів. Проте, варто акцентувати увагу на тому, що жоден з цих методів не є універсальним і не може гарантувати повне усунення проблем. Ефективна стратегія мінімізації ризиків повинна включати в себе комплексний підхід, який поєднує в собі різні стратегії, адаптовані до специфіки конкретного проєкту, продукту або послуги та його середовища. Згідно з результатами аналізу зроблено висновки, що правильне управління ризиками значно підвищує шанси стартапів на успіх у глобальному бізнесі та сприяє їхньому стійкому розвитку у складних умовах сучасного підприємницького середовища. Результати аналітичної роботи можуть бути використані стартаперами, інвесторами, органами державної влади та іншими зацікавленими сторонами для розробки та впровадження ефективних систем управління ризиками в інноваційних стартаппроєктах, які орієнтовані на міжнародний ринок.
Ранжування інноваційних технологій за критерієм рівня готовності технологій до комерціалізації та її комерційного потенціалу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кобєлєва, Анна Валеріївна
В статті поставлена та вирішена задача ранжування інтелектуально-інноваційних технологій за рівнем їх готовності до комерціалізації та значення комерційного потенціалу. Доведено, що використання визнаних міжнародним співтовариством методик та інструментів їх реалізації при розробці наукомісткої технічної продукції дозволить усім учасникам більш ефективно брати участь у спільній розробці нових технологій, обладнання та програмного забезпечення. Такими уніфікованими засобами є: методика оцінки рівнів готовності технологій – TRL (Technology Readiness Levels), методика оцінки рівнів готовності виробництва – MRL (Manufacturing Readiness Levels) та методика визначення рівня ринкової готовності та комерціалізації CRL (Commercialization Readiness Level). Зрілість інтелектуально-інноваційних технологій свідчить про їх відповідність цілям і завданням проекту і є основним показником, що характеризує комерційний ризик розробки. Обґрунтована необхідність кожного етапу запропонованої моделі ранжування інноваційних технологій на три блоки - (TRL – MRL - CRL), що продиктовано первинністю визначення основних аспектів технологічної та виробничої готовності за обов'язкової умови готовності ринку. Тільки при органічному поєднанні технологічних, виробничих та ринкових характеристик конкретної інноваційної технології щодо її практичного використання є реальна можливість досягти кумулятивного ефекту. В основу пропонованої моделі ранжування інноваційних технологій покладено цілісне уявлення про їх готовність до комерціалізації науковими колективами промислових підприємств, що в сучасних реаліях стає своєрідним фундаментом для інноваційного розвитку, формування людського капіталу, зростання якості життя та трансформацій у суспільстві Пропонована модель – це сукупність завершених процесів оцінки технологічної, організаційно-виробничої та ринкової готовності інноваційної технології до комерціалізації. Структурно методичні положення включають в себе два етапи (етап попереднього ранжування і етап детального ранжування), кожний з яких передбачає наявність критеріїв оцінювання трьох блоків з відповідними ваговими коефіцієнтами, отриманими експертним шляхом. Вагові коефіцієнти можуть коригуватися з часом відповідно до тенденцій ринку та змін у стратегії виробничо-комерційної діяльності промислового підприємства.
Концептуальні напрямки соціально-орієнтованого маркетингу людського потенціалу людей з інвалідністю
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Косенко, Олександра Петрівна
Дана стаття покликана відповісти на питання шляхів використання відомих концептуальних маркетингових заходів щодо усунення бар’єрів різного роду в соціальній інтеграції осіб з особливими потребами. Стаття містить інформацію про поняття інклюзії та теорії, які її пояснюють в хронологічному порядку. Звідси видно. Як поняття інклюзії перейшло від виключно медичного висновку про пацієнта і турботу про нього з позиції медицини та лікування, через соціальні та психологічні теорії та практики до педагогічних. Освітніх, управлінських та, в кінцевому результаті, менеджерських та маркетингових теорій розвитку. Далі в статті наголошено на проблемах соціальної ізоляції людей з особливими потребами. І в цю групу людей, за західними теоріями, включені не лише особи з інвалідністю, а й особи, які потерпають від різних штучних бар’єрів щодо раси, статі, соціального походження, місця народження (місто, село), тимчасових життєвих труднощів, маргінальних груп тощо. Щоб врегулювати процеси соціальної інтеграції вказаних осіб, розглянуто європейське законодавство, яке спочатку декларативно, а згодом відносно кожної країни Європейського Союзу, сформувало критерії та концепції формування соціального інклюзивного простору. Це сталося ще в другій половині ХХ століття, але практично стало можливим втілитись у перших десятиліттях ХХІ століття. В роботі також окреслено принципи маркетингових підходів до формування бази соціального інклюзивного суспільства, вказано напрямки використання відомих маркетингових заходів, які доцільно застосовувати в різних комбінаціях щодо формування соціального інклюзивного простору. Дослідження побудоване з використанням як загальних, так і спеціальних методів. До загальних відносять опис і аналіз проблеми, її порівняння за часовими рамками та концептуальними підходами. Спеціальні методи, в які входять наочне відображення напрямків, їх структуризація та соціальне прогнозування, використані для розкриття теми дослідження. Поряд з ними також використані методи припущення, аналізу фактів.
Мобільність працівників: міграція та імміграція
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Погорєлова, Тетяна Олексіївна
У даній статті, використовуючи економічну теорію, досліджується вплив імміграції на ринок праці. На початку статті надаються визначення термінів: «міграція», «еміграція», «імміграція». Далі аналізуються причини і наслідки мобільності працівників. Зазначається, що мобільність працівників відіграє вирішальну роль у ринковій економіці, оскільки метою будь-якого ринку є сприяння добровільному обміну, суспільство покладається на вільний рух працівників між роботодавцями для розподілу робочої сили таким чином, щоб досягти максимального задоволення як для працівників, так і для споживачів. Мобільність працівників між країнами та між регіонами всередині країни є важливим фактом економічного життя. Дослідження міграційних потоків підтверджують, що міграція відбувається з районів з відносно поганими можливостями заробітку до місць, де можливості кращі. Особлива увага приділяється вивченню особистих характеристик іммігрантів (вік і орієнтація на майбутнє) та аналізу факторів, чи впливає імміграція на підвищення реального доходу на душу населення уродженця приймаючої країни. Також в статті розглядаються економічні причини міжнародної та внутрішньої, сімейної, зворотної міграції. З’ясовуються темпи зростання доходів іммігрантів. Проведений аналіз виграшів і програшів імміграції для споживачів та роботодавців приймаючої країни. Деякі положення статті дають відповіді на питання, чи загальні прибутки від імміграції перевищують втрати. Обґрунтовано загальні наслідки несанкціонованої (нелегальної) імміграції. Зроблено висновки стосовно того, що ніде аналітичні інструменти економіста не є настільки важливими, як у сфері імміграційної політики. Імміграція має як економічні, так і культурні наслідки. Мобільність є соціально корисною, оскільки вона сприяє як індивідуальному добробуту, так і якості підбору робочих місць. Доведено, що мобільність (або принаймні загроза мобільності) є важливою для створення компенсаційної різниці в оплаті праці. Більше того, чим більша кількість працівників і роботодавців на ринку в будь-який момент часу, тим більше гнучкості має економіка у підборі робочих місць, які найкраще адаптуються до мінливого середовища.