Оптимізація терапії болю у пацієнтів з діабетичною поліневропатією: нові підходи та перспективи

Abstract

Вступ. Діабетична сенсомоторна поліневропатія є одним із найчастіших ускладнень цукрового діабету (ЦД), яка збільшує ризик смертності, погіршує якість життя, а також підвищує економічні витрати на лікування больового синдрому чи боротьбу з діабетичною стопою. Діабетична поліневропатія (ДП) залишається викликом для лікарів через широкий арсенал лікарських засобів та альтернативних методів лікування, більшість із яких не показали ефективність у клінічних дослідженнях та не відповідають постулатам доказової медицини. Мета роботи полягала в аналізі та систематизації даних сучасної літератури в рамках доказової медицини для лікування ДП. Було роаналізовано дані літератури, виокремлення та нотування інформації із статей, користуючись пошуковою системою по біомедичним дослідженням PubMed щодо ефективності медикаментозного та немедикаментозного лікування даної проблеми. Встановлено, що адекватний глікемічний контроль зменшує прогресування ускладнень, особливо при ЦД 1 типу. Проведені клінічні дослідження не підтверджують ефективність патогенетичної терапії у боротьбі з наслідками ЦД, тому, через брак доказів поки не доцільно рекомендувати даний ряд препаратів для профілактики ускладнень діабету. Основним інвалідизуючим фактором при ДП є нейропатичний біль, який в комплексі з мікроваскулярними ускладненнями значно погіршує якість життя пацієнта. Серед доказових медикаментозних методів терапії нейропатичного больового синдрому лідерами залишаються антиконвульсанти, антидепресанти та зрідка опіоїди. Немедикаментозна терапія у вигляді фізичних, механічних та хімічних методів впливу на організм людини, зокрема на уражені нерви, може бути рекомендована як додаткова до медикаментозної для полегшення больового синдрому.Introduction. Diabetic sensorimotor polyneuropathy is one of the most common complications of diabetes mellitus, which increases the risk of mortality, worsens the quality of life, and increases the economic costs of treating pain or managing diabetic foot. Diabetic polyneuropathy remains a challenge for physicians due to the wide range of medications and alternative treatments, most of which are not effective in clinical trials and do not meet the tenets of evidence-based medicine. The purpose of the study was to analyze and systematize the data from the current literature in the framework of evidence-based medicine for the treatment of diabetic polyneuropathy. The literature data were analyzed, and information from articles was extracted and annotated using the PubMed biomedical research search engine for the effectiveness of drug and non-drug treatment of this problem. It has been established that adequate glycaemic control reduces the progression of complications, especially in type 1 diabetes mellitus. Clinical trials do not confirm the effectiveness of pathogenetic therapy in combating the consequences of diabetes, so due to the lack of evidence, it is not yet advisable to recommend this range of drugs for the prevention of diabetes complications. The main disabling factor in diabetic polyneuropathy is neuropathic pain, which, in combination with microvascular complications, significantly worsens the patient's quality of life. Anticonvulsants, antidepressants, and occasionally opioids remain the leaders among evidence-based drug therapies for neuropathic pain. Non-pharmacological therapy in the form of physical, mechanical, and chemical methods of influencing the human body, in particular the affected nerves, can be recommended as an addition to drug therapy to alleviate pain. The work is aimed mainly at practitioners to familiarise them with the current international understanding of this problem and ways to combat it.