Соціокультурні детермінанти розвитку освіти та викладацької майстерності у Стародавній Греції

Abstract

Розглянуто систему освіти Стародавньої Греції, що передбачала початкову, середню та вищу освіту, остання була представлена такими освітніми інститутами, як ефебії, софістичні, риторичні та філософські школи. З'ясовано, що викладацька майстерність була низькою для елементарної освіти, але на рівні вищої – активно розвивалася як викладацька практика, так і педагогічна теорія. Визначено, що зовнішніми чинниками розвитку освіти та викладацької майстерності у Стародавній Греції є техніко-економічний прогрес та політична експансія, демократична форма правління, уклад життя, який вимагав різносторонньої освіченості. Внутрішніми (норми та цінності): гомеровський епос як етичний ідеал, що "виховав Грецію", культура закритого чоловічого клубу, поширеність особистісних свобод, агоністичний дух суспільства, культ успіху та слави, розвиток раціонального мислення та науки, розповсюдженість переконання про цінність освіти, ідеал різносторонньо освіченої особистості.

The education system of ancient Greece provided for primary, secondary and higher education, the latter was represented by such educational institutions as ephebic, sophistic, rhetorical and philosophical schools. Teaching skills were low for elementary edu-cation, but at the level of higher education, both teaching practice and pedagogical theory. The outer components of education and teaching skills development in Ancient Greece were technic-and-economic progress and political expansion, democratic form of government, and a way of life that demanded all-sided education. The inner factors (norms and values) were Homerus’ epos as ethical ideal that "educated Greece", the culture of men’s closed society, widely spread personal freedoms, agonistic spirit of society, success and glory cult, develop-ment of rational thinking and science, the widely spread belief in value of education, the ideal of a well-educated person.