The contribution of Technological institute teachers to the transformation of the architectural space of Kharkiv city

Abstract

The article analyzes the transformation processes that took place in the Kharkiv city in the late XIX – early XX centuries. Kharkiv was one of the largest cities in the South of the then Russian Empire. With the beginning of the industrial revolution, the urban environment changed in its facilities and infrastructure. The interaction of city dwellers with the built environment was manifested in the erection of stone townhouses, the opening of the Institute of Technology, a Public Library, and religious buildings, as well as the improvement of life conditions. It was the teachers and graduates of the Institute of Technology who played a leading role in the development of the urban environment. Among the leading architects of that time, it is necessary to single out the achievements of Marian-Jozef-Zdzislaw Charmanskyi, Oleksiy Beketov, Oleksandr Hinzburh, Serhyi Zagoskin, and Mykhailo Lovtsov. If at the end of the XIX century the architectural style of the city of Kharkiv was more of a combination of rationalism, Neo- Renaissance and Neo-Gothic, then from the beginning of the new century the city was built in the Art Nouveau style. It was on the territory of Ukraine that this style had its peculiarities, the so-called Ukrainian Art Nouveau (Modern) appeared. Today, Kharkiv has the largest number of buildings in this style.

У статті аналізуються трансформаційні процеси, що відбувалися в місті Харкові наприкінці XIX – на початку XX ст. Місто Харків було одним із найбільших міст півдня тогочасної Російської імперії. З початком промислової революції відбулися зміни урбаністичного середовища у його об’єктах та інфраструктурі. Взаємодія міських мешканців зі збудованим середовищем проявилася у зведених кам’яницях, відкритті технологічного інституту, громадської бібліотеки та споруд релігійного призначення, а також покращенні побуту. Саме викладачі та випускники технологічного інституту відіграли провідну роль у розбудові міського середовища. Серед провідних архітекторів того часу необхідно виокремити Марьяна-Йосипа-Здислава Харманського, Олексія Бекетова, Олександра Гінзбурга, Сергія Загоскіна та Михайла Ловцова. Якщо наприкінці XIX ст. архітектурний стиль міста Харкова – це більшою мірою поєднання раціоналізму, неоренесансу та неоготики, то вже з початку нового століття забудова міста відбувалася в стилі модерн. Саме на теренах України цей стиль мав свої особливості, з’явився так званий український модерн. Нині в Харкові збережено найбільшу кількість будівель у цьому стилі.