Limit-experience як філософсько-антропологічний концепт

Ескіз

Дата

2023

DOI

https://doi.org/10.32782/apfs.v042.2023.2

item.page.thesis.degree.name

item.page.thesis.degree.level

item.page.thesis.degree.discipline

item.page.thesis.degree.department

item.page.thesis.degree.grantor

item.page.thesis.degree.advisor

item.page.thesis.degree.committeeMember

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Видавничий дім "Гельветика"

Анотація

В статті пропонується розглянути більш коректний підхід до розуміння досвіду людини. Людина є її досвід, тому наголошується на базовому значенні проблеми досвіду для філософської антропології та філософії в цілому. У фокусі дослідження опиняється сам досвід, а точніше – досвід-межа, тобто досвід переходу, limit-experience, оскільки лише цей аспект повною мірою висвітлює трансформаційний механізм, через який проходить людина під час набуття нею досвіду. Досвід та limit-experience розуміються як певні філософсько-антропологічні концепти, які вміщують в себе, найперше, екзистенційний та онтологічний (включно із феноменологічним) виміри. Досвід та limit-experience є глибоко індивідуальними переживаннями, але вони прокладають шляхи, створюють певну конфігурацію неподільної феноменальної реальності, яка не може бути повністю ізольованою від інших окремих досвідів, бо переживання реальності навколишнього світу та реальності власного буття мають спільне джерело. Кожен індивідуальний досвід і особливо limit-experience завжди мають ускладнення через соціальні зв’язки, що зумовлює особливості у набутті цього досвіду. У процесі постійного переходу феноменальна реальність стає лімінальною зоною, зумовлюючи та позначаючи сутнісну трансформацію людини. Тож досвід завжди прокладає певну межу, поріг (limit) через саму людину, і вона реалізується на цьому порозі між собою попередньою та новою, отже вона постійно переживає limit-experience. Для відображення комплексного розуміння та механізму реалізації досвіду використано антропологічну концепцію А. ван Геннепа, тобто пропонується визнати структурою досвіду порядок обряду посвяти (переходу), який був однією із найважливіших форм буття та самореалізації для людини у традиційних культурах. Приклади з античної та кельтської культурних традицій демонструють, яким чином фіксувалася практика перетинання меж у відповідних суспільствах. Досвід є реальністю; він те, з чого людина виходить зміненою, фактично досвід визнається тотожним концепту limit-experience як постійне перетинання меж і порогів, які забезпечували у традиційних культурах єдність людини і світу. За таких умов жоден інструмент вимірювання, фіксування або опису досвіду не має переваги перед іншими, отже сучасна людина може проходити ті ж самі етапи обрядів посвяти у процесі набуття власного досвіду.
The article proposes to consider a more correct approach in human experience understanding. A human is one’s experience, therefore the basic importance of the experience problem for philosophical anthropology and philosophy as a whole is emphasised. The focus of the research is the experience itself, or more precisely, the experience of limit, that is, the experience of transition, limit-experience, since only this aspect fully illuminates the transformational mechanism that a human goes through during the acquisition of experience. Experience and limit-experience are understood as certain philosophical and anthropological concepts, which include, first of all, existential and ontological (including phenomenological) dimensions. Experience and limit-experience are deeply individual experiences, but they pave the way, create a certain configuration of a indivisible phenomenal reality, which cannot be completely isolated from other individual experiences, because the experiencing of the surrounding world reality and the reality of the one's own being have a common source. Each individual experience, and especially limit-experience, always has complications due to social connections, which determines the peculiarities of this experience acquisition. In the process of constant transition, phenomenal reality becomes a liminal zone, conditioning and marking the essential transformation of a human one. Therefore, experience always conducts a certain boundary, a threshold (limit) through the human oneself, and the last realises oneself on this threshold between the previous and the new, so human constantly experiences limit-experience. The anthropological conception of A. van Gennep is used to reflect the complex understanding and mechanism of experience realisation, i.e. it is proposed to comprehend the structure of experience as the rite of passage’s order, which was one of the most important forms of being and self-realisation for a human one in traditional cultures. Examples from ancient and Celtic cultural traditions demonstrate how the practice of crossing borders was fixed in the proper societies. Experience is reality; it is something from which a person comes out changed, so experience is recognised the identical one to the limit-experience concept as a constant crossing of limits and thresholds that ensured the unity of human and the world in traditional cultures. Under such conditions, no instrument for experience measuring, recording, or describing is superior to any other, and contemporary person may go through the same rites of passage stages in the process of one’s own experience acquiring.

Опис

Ключові слова

людина, досвід, досвід-межа (граничний досвід), поріг, лімінальність, феноменальна реальність, обряди переходу, традиційна культура, війна, human, experience, limit-experience, limit, liminality, phenomenal reality, rites of passage, traditional culture, war

Бібліографічний опис

Городиська О. М. Limit-experience як філософсько-антропологічний концепт / О. М. Городиська // Актуальні проблеми філософії та соціології. – 2023. – Вип. 42. – С. 9-15.

item.page.endorsement

item.page.review

item.page.supplemented

item.page.referenced